2026-04-04T05:47:45Z https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/oai

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/7537 2024-03-03T17:14:33Z jpnubio:EART

Phylogeny of Judolia Mulsant, 1863 (Coleoptera: Cerambycidae) Філогенія роду квіткарка (Coleoptera: Cerambycidae: Judokia) Zamoroka, Andrew the longhorn beetles molecular phylogeny multigene analysis evolution cladistics integrative taxonomy скрипунові жуки молекулярна філогенія мультигенний аналіз еволюція кладистика інтегративна таксономія Judolia Mulsant, 1863 is a small Holarctic genus, the range of which covers Europe, North and East Asia and North America. Within the range there are several centers of diversification, to which species characterized by significant morphological differences are confined. This indicates the relict nature of the genus as a whole and its complex phylogeographic and evolutionary history. Because of this, the taxonomy of the genus remains problematic and unresolved. In modern morpho-taxonomic publications, there are two radically opposite visions of Judolia: 1) genus is monophyletic and 2) genus is polyphyletic. While publications on molecular phylogeny always note the monophyletic nature of the genus Judolia. The aim of the current study is to finally resolve the taxonomic debate surrounding Judolia by combining advanced molecular phylogenetic and classical morphological methods. The key result of our study was the confirmation of the monophyletic view of Judolia by means of single- and multigene phylogenetic analysis. For single-gene analysis, 658 nucleotide fragments of the 1st subunit of the mitochondrial cytochrome c oxidase (COI) gene were used. A combination of consensus sequences of two mitochondrial (16s rRNA, COI) and one nuclear (28S rRNA) genes was used for multigene analysis. As a result, the most likelihood phylogenetic trees with a high degree of branch support were obtained. Topographically, the phylogenetic trees are divided into three large clades, which represent three morphologically distinct groups of the genus Judolia. The synthesis of molecular and morphological data allowed establishing the intrageneric structure of Judolia, dividing it into four subgenera: Pachytodes nom. & stat. res., Florijudolia subgen. nov., Judolia, Sierrojudolia subgen. nov. In addition, the genetic and morphological similarity of the genera Oedecnema and Judolidia became decisive for their assignment to the subgenus Judolia. In turn, the subgenus Judolia is divided into four infragenera: Boreojudolia infragen. nov., Oedecnema stat. nov., Judolia, Judolidia stat. nov. A new scheme of the intrageneric taxonomy of Judolia is also presented, as well as keys to its identification. Judolia Mulsant, 1863 – невеликий голаркичний рід, ареал якого охоплює Європу, Північну і Східну Азію, Північну Америку. В межах ареалу існують декілька центрів диверсифікації, приурочені до яких види характеризуються значними морфологічними відмінностями. Це свідчить про реліктовість самого роду і його складні філогеографічну й еволюційну історії. У зв'язку з цим таксономія роду залишається проблематичною і нерозв'язаною. У сучасних морфо-таксономічних працях існує два кардинально протилежні бачення Judolia: монофілетичність і поліфіліфілетичність роду. У той час як працях з молекулярної філогенії завжди відмічається монофілетичність роду Judolia. Мета чинного дослідження полягає у остаточному вирішенні таксономічної дискусії довкола Judolia, поєднавши передові молекулярні філогенетичні та класичні морфологічні методи. Ключовим результатом наших досліджень стало підтвердження монофілетичного бачення Judolia шляхом одно- та мультигенного філогенетичного аналізів. Для одногенного аналізу було використано 658-ми нуклеотидові фрагменти І-ї субодиниці мітохондрієвого гену цитохром с оксидази (COI). Для мультигенного аналізу застосовувалась комбінація консенсусних секвенсів двох мітохондрієвих (16s rRNA, COI) та одного ядрового (28S rRNA) генів. В результаті було отримано філогенетичні максимально ймовірні дерева з високими ступенями підтримки гілок. Топографічно філогенетичні дерева розділені на три великі клади, які представляють три морфологічно відмінні групи роду Judolia. Синтез молекулярних і морфологічних даних дав нам можливість встановити внутрішньородову структуру Judolia, розподіливши її на чотири підроди: Pachytodes nom. & stat. res., Florijudolia subgen. nov., Judolia, Sierrojudolia subgen. nov. Окрім того, генетична і морфологічна подібності родів Oedecnema і Judolidia стали визначальними для поміщення їх у підрід Judolia. У свою чергу підрід Judolia розділено на чотири інфрароди: Boreojudolia infragen. nov., Oedecnema stat. nov., Judolia, Judolidia stat. nov. Також подано нову загальну схему внутрішньородової таксономії Judolia рівно як і ключі до її визначення. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2023-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7537 10.15330/jpnubio.10.63-75 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 10 (2023); 63-75 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 10 (2023); 63-75 3083-662X 3083-6611 ukr https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7537/7847 Copyright (c) 2023 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/7620 2024-03-01T11:10:07Z jpnubio:EART

Developmental Diet Partially Determines Age-Related Changes in Metabolism of Drosophila Дієта під час розвитку частково детермінує вікові зміни метаболізму Drosophila Stefanyshyn, Nadia Strilbytska, Olha Yurkevych, Ihor Burdyliyk, Nadia Lushchak, Oleh aging metabolism carbohydrates fruit fly development старіння метаболізм вуглеводи плодова мушка розвиток Aging and metabolism are inextricably linked and both are critical for longevity. Changes in energy metabolism occur during normal aging and may be partly improved through the alteration of lifestyle variables. Macronutrients have a significant impact on life-history traits, such as disease vulnerability, reproduction, longevity and stress resistance. We investigated the age-related changes in the metabolism of fruit flies Drosophila melanogaster fed different diets at the developmental stage. Adult flies were transferred to the fresh two types of food. Two-, 15- or 40-day-old flies of every experimental group were tested. We observed significant changes in carbohydrate and fat metabolism associated with developmental diet and age. Developmental nutrition influenced hemolymph glucose and triglyceride (TAG) levels in young and adult flies. Hence, the consumption of a fixed diet during a long period of the adult stage can equalize the impact of a developmental diet. Higher hemolymph glucose level was observed in flies fed by a medium composed of 5% yeast as compared to a Yeast-Molasses medium during development. However, higher TAG and lipid pool were associated with consumption of Yeast-Molasses medium during development. Carbohydrate storage declined with the simultaneous increase in lipid pool with age. The impact of developmental nutrition and age on carbohydrate and lipid metabolism are not associated with gender or nutrition during adult life. Insulin and insulin-growth-factor-like signaling and target of rapamycin (TOR) pathways may be considered as the potential mechanisms involved in the regulation of developmental pathways by dietary conditions. Our data clearly show the connection between nutritional conditions during development and metabolic alteration with aging in Drosophila. Старіння і метаболізм нерозривно пов'язані між собою, і обидва процеси мають вирішальне значення для довголіття. Зміни в енергетичному метаболізмі відбуваються під час нормального старіння і можуть бути частково покращені шляхом зміни способу життя. Макроелементи значно впливають на ознаки життєдіяльності, такі як вразливість до хвороб, розмноження, тривалість життя та стресостійкість. Ми дослідили вікові зміни метаболізму у плодових мушок Drosophila melanogaster, яких годували різними дієтами на стадії розвитку. Дорослі мухи були переведені на інші два види дієт. Протестовано двох-, 15- або 40-денних мух з кожної експериментальної групи. Ми спостерігали значні зміни в обміні вуглеводів та ліпідів, які пов'язані з раціоном під час розвитку та з віком. Харчовий раціон під час розвитку впливає на рівень глюкози та тригліцеридів у гемолімфі молодих та дорослих мух. Отже, споживання фіксованого раціону протягом тривалого періоду дорослої стадії може нівелювати вплив дієти розвитку. Вищий рівень глюкози в гемолімфі спостерігали у мух, яких годували середовищем, що містило 5% дріжджів, порівняно з дріжджово-мелясною мелясою під час розвитку. Однак, вищі рівні ТАГ та ліпідів були зумовлені споживанням дріжджово-мелясного середовища під час розвитку. З віком запаси вуглеводів зменшуються з одночасним збільшенням запасу ліпідів. Вплив харчування та віку на розвиток та обмін речовин не пов'язаний зі статтю або харчуванням протягом дорослого життя. Потенційними механізмами, залученими у регуляції розвитку за різних умов доступності харчових компонентів, можна вважати інсуліновий сигнальний шлях, а також мішень дії рапаміцину (TOR). Наші дані чітко показують зв'язок між умовами розвитку та змінами метаболізму зі старінням у дрозофіли. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2023-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7620 10.15330/jpnubio.10.7-19 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 10 (2023); 7-19 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 10 (2023); 7-19 3083-662X 3083-6611 ukr https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7620/7834 Copyright (c) 2023 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/7623 2024-03-01T11:17:09Z jpnubio:EART

The Content of Biologically Active Substances and Total Antioxidant Activity of Black Tea Drinks and Decoctions of Medicinal Plants Fermented with Kombucha Вміст біологічно активних речовин та сумарна антиоксидантна активність напоїв з чорного чаю та відварів лікарських рослин, ферментованих чайним грибом Bayliak, Maria Abrat, Oleksandra Vorochylo, Kateryna Kombucha fermentation yeast acetic acid bacteria polyphenols antioxidant activity beverages Чайний гриб ферментація дріжджі оцтовокислі бактерії поліфеноли антиоксидантна активність напої Kombucha is a healthy-fermented beverage traditionally made by fermentation of sweetened tea with a symbiotic culture of different yeasts and acetic acid bacteria, named also SCOBY – a symbiotic culture of bacteria and yeast. During the fermentation of glucose, yeast produces ethanol, which is used by acetic acid bacteria to produce acetic and other acids. The resulting ethanol and acids, as well as fermentation by-products, provide the original flavor and aroma of the beverage. In this study, we compared the growth and chemical composition of beverages when growing tea mushroom on a typical substrate, black tea, and decoctions of two medicinal plants, rose hips and yellow gentian rhizomes. To obtain the fermented drinks, the “tea mushroom" was grown on 1.3% (w/v) Ahmad black tea, and plant decoctions from rose hips and gentian roots with the addition of different concentrations of sucrose (0.5%, 1%, 5%, 10% and 20%) for 14 days. At day 0, 7 and 14 of cultivation, we determined body mass of the Kombucha and characteristics of fermented beverages (pH, total acid levels, ethanol content, sucrose concentration, total polyphenols and flavonoids, total antioxidant capacity). The results indicate that Kombucha grew well on both, its usual substrate -black tea drink and decoctions of medicinal herbs, rose hips and roots of yellow gentian. According to the growth rate of SCOBY on the tested media, the samples can be ranked in the following order: rose hips > yellow gentian roots > Ahmad black tea. The optimal concentration of sucrose in the medium for the development of Kombucha was 5%. During cultivation, sucrose was gradually fermented by the Kombucha yeast to ethanol, which in turn was used by acetic acid bacteria to synthesize acetic acid. As a result, an acidification of the pH of the culture medium was observed. The content of polyphenolic substances in the infusions increased slightly during cultivation, indicating that Kombucha has a limited ability to synthesize these compounds. The total antioxidant activity of the infusions decreased during the cultivation on the tea made of rose hips, but it increased on the decoctions of the roots of yellow gentian on the 14th day of the growth. Thus, not only phenolic substances determine the antioxidant properties of fermented kombucha beverages. Комбуча - це корисний ферментований напій, який традиційно виготовляється шляхом ферментації підсолодженого чаю симбіотичною культурою різних дріжджів та оцтовокислих бактерій, яку також називають SCOBY - симбіотичною культурою бактерій та дріжджів. Під час зброджування глюкози дріжджі виробляють етанол, який використовується оцтовокислими бактеріями для виробництва оцтової та інших кислот. Отриманий етанол і кислоти, а також побічні продукти бродіння забезпечують оригінальний смак і аромат напою. У цьому дослідженні ми порівняли ріст і хімічний склад напоїв при вирощуванні чайного гриба на типовому субстраті, чорному чаї, і на відварах двох лікарських рослин - плодах шипшини і кореневищах тирличу жовтого. Для отримання ферментованих напоїв "чайний гриб" вирощували на 1,3% (маса/об’єм) чорному чаї Ahmad та рослинних відварах з плодів шипшини і коріння тирличу з додаванням різних концентрацій сахарози (0,5%, 1%, 5%, 10% і 20%) протягом 14 днів. На 0-й, 7-й та 14-й день культивування ми визначали масу тіла чайного гриба та характеристики ферментованих напоїв (рН, загальний рівень кислотності, вміст етанолу, концентрацію сахарози, загальний вміст поліфенолів та флавоноїдів, загальну антиоксидантну здатність). Результати показують, що чайний гриб добре росте як на звичайному субстраті - напої з чорного чаю, так і на відварах лікарських трав, плодах шипшини та коренях жовтої тирличу. За швидкістю росту SCOBY на досліджуваних середовищах зразки можна розташувати в такому порядку: плоди шипшини > коріння тирличу жовтого > чорний чай Ахмад. Оптимальна концентрація сахарози в середовищі для розвитку чайного гриба становила 5%. Під час культивування сахароза поступово зброджувалася дріжджами чайного гриба до етанолу, який, у свою чергу, використовувався оцтовокислими бактеріями для синтезу оцтової кислоти. В результаті спостерігалося підкислення рН живильного середовища. Вміст поліфенольних речовин у настоях дещо збільшувався під час культивування, що свідчить про обмежену здатність чайного гриба до синтезу цих сполук. Загальна антиоксидантна активність настоїв знижувалася під час культивування на чаї з плодів шипшини, але зростала на відварах коренів тирличу жовтого на 14-й день росту. Таким чином, не тільки фенольні речовини визначають антиоксидантні властивості ферментованих напоїв з чайного гриба. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2023-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7623 10.15330/jpnubio.10.20-33 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 10 (2023); 20-33 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 10 (2023); 20-33 3083-662X 3083-6611 ukr https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7623/7835 Copyright (c) 2023 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/7624 2024-03-01T19:17:48Z jpnubio:EART

Creating Universal PSMD2 (Rpn1) Primers for a Range of Model Organisms and Homo sapiens Створення універсальних праймерів PSMD2 (Rpn1) для ряду модельних організмів та Homo sapiens Dodon, Daria Gospodaryov, Dmytro PSMD2 Rpn1 primer sequence oncogene protein nucleotide model organism conserved regions PSMD2 Rpn1 праймер послідовність онкоген білок нуклеотид модельний організм консервативні ділянки Protein degradation plays a key role in many cellular processes, degrading misfolded or abnormal proteins and thereby controlling cell proliferation, DNA repair, and stress response. For this reason, the ways of eliminating such proteins in the context of various human diseases are being actively investigated. The list of human diseases that involve protein degradation pathways includes a wide range of cancers. PSMD2 or Rpn1 (26S proteasome subunit, non-ATPase 2) is actively involved in the functioning of the ubiquitin-proteasome system. Expression of PSMD2 has been found to be upregulated in cancer cells and now it is actively studied as a potential therapeutic target and prognostic marker for several types of cancer. To explore a drug target, it is often necessary to use several model organisms at different stages of research. The goal of our study is to search for conserved PSMD2 sequences and create oligonucleotide sequences (primers) that would be suitable for conducting polymerase chain reaction (PCR) in a wide range of model organisms and humans. Gene sequences were obtained from the NCBI Nucleotide database. Next, we designed oligonucleotide sequences and optimized their parameters. The following candidate sequences were found: 5'-CTGGACATCATGGAGCCCAA-3' and 5'-CCACCATCCACATCCCACAG-3' for sense and antisense strands of PSMD2. The next step was to perform in silico PCR using an Online primer designing tool, which revealed that the PCR product was 266 nucleotides size in five organisms, including human. The PCR product was aligned and phylogenetic analysis was performed. Among organisms examined, the nucleotide sequence of golden hamster Mesocricetus auratus was found to be evolutionarily closest to the PSMD2 sequence in humans, and the sequence of Drosophila melanogaster was the most distant. The results of the study can be used for the screening of PSMD2 expression in different organisms. The approach of finding primers, which match genes of several organisms, can be applied for other genes that encode proteins with neighboring methionine, tryptophan, aspartic and glutamic acids, asparagine, glutamine, cysteine, histidine, lysine, tyrosine, and phenylalanine residues in their amino acid sequences. Деградація білків відіграє ключову роль у багатьох клітинних процесах, руйнуючи неправильно згорнуті або аномальні білки і таким чином контролюючи проліферацію клітин, репарацію ДНК та реакцію на стрес. З цієї причини активно досліджуються способи елімінації таких білків у контексті різних захворювань людини. До переліку захворювань людини, в яких задіяні шляхи деградації білків, входить широкий спектр онкологічних захворювань. Psmd2 або Rpn1 (26S субодиниця протеасоми, не-АТФаза 2) бере активну участь у функціонуванні убіквітин-протеасомної системи. Було виявлено, що експресія PSMD2 регулюється в ракових клітинах, і зараз він активно вивчається як потенційна терапевтична мішень і прогностичний маркер для декількох типів раку. Для вивчення мішені ліків часто необхідно використовувати кілька модельних організмів на різних етапах дослідження. Метою нашого дослідження є пошук консервативних послідовностей PSMD2 та створення олігонуклеотидних послідовностей (праймерів), придатних для проведення полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у широкому спектрі модельних організмів та людини. Послідовності генів були отримані з бази даних NCBI Nucleotide. Далі ми сконструювали олігонуклеотидні послідовності та оптимізували їхні параметри. Було знайдено такі послідовності-кандидати: 5'-CTGGACATCATGGAGCCCAA-3' та 5'-CCACCATCCACATCCCACAG-3' для смислового та антисмислового ланцюгів PSMD2. Наступним кроком було проведення ПЛР in silico з використанням Online primer designing tool, який показав, що розмір продукту ПЛР у п'яти організмів, включаючи людину, становить 266 нуклеотидів. ПЛР-продукт було вирівняно та проведено філогенетичний аналіз. Серед досліджених організмів виявилося, що нуклеотидна послідовність золотистого хом'яка Mesocricetus auratus еволюційно найближча до послідовності PSMD2 у людини, а послідовність Drosophila melanogaster ̶ найвіддаленіша. Результати дослідження можуть бути використані для скринінгу експресії PSMD2 в різних організмах. Підхід пошуку праймерів, які відповідають генам кількох організмів, може бути застосований і для інших генів, які кодують білки, що мають у своїй амінокислотній послідовності сусідні залишки метіоніну, триптофану, аспарагінової та глутамінової кислот, аспарагіну, глутаміну, цистеїну, гістидину, лізину, тирозину та фенілаланіну. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2023-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7624 10.15330/jpnubio.10.34-44 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 10 (2023); 34-44 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 10 (2023); 34-44 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7624/7836 Copyright (c) 2023 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/7625 2024-03-01T20:18:36Z jpnubio:EART

A Margarine-Supplemented Diet Alone and in Combination with Chamomile Decoction Decreases Food Intake but Has a Mild Effect on Body Mass in Mice Дієта з додаванням маргарину окремо та в поєднанні з відваром ромашки зменшує споживання їжі, але має помірний вплив на масу тіла мишей Hurza, Viktoriia Vatashchuk, Myroslava Bayliak, Maria body mass chamomile decoction food consumption margarine metabolic syndrome mice маса тіла відвар з квітів ромашки споживання їжі маргарин метаболічний синдром миші The Western diet is one of the most popular eating styles in recent years. It is based on foods high in fat, sugar and salt. It is known that excessive consumption of this type of food causes the development of metabolic syndrome (MetS), characterized by obesity, insulin resistance, high cholesterol and blood glucose levels, and high blood pressure. The aim of this study was to test whether diet enriched with margarine, as the main component of Western diet foods, to be able to induce obesity in experimental mice and whether chamomile water decoction (CWD) was able to mitigate effects of margarine-containing diet. The latter, as can be seen from previous studies, has a high potential to mitigate MetS. We also decided to test whether a diet with margarine and CWD would have the same effect on young mice of both sexes. For the experiment, one-month-old male and female mice of the C57Bl/6J line were used. The mice were divided into three groups, six in each. The first group (control) consumed basic food and water during the entire experiment. The second group consumed basic food and 70% fat margarine, added in excess in a separate dish, and drank water. The third group consumed basic food and margarine (70% fat) and drank CWD diluted in drinking water. The experiment lasted four months. During the experiment, the animals' body mass, food and water consumption were monitored with calculation of body mass index (BMI) and Lee obesity index at the end of feeding period. The results showed that the addition of margarine to the basic diet caused an increase in body mass in females, but not in males, but did not changed BMI or in the Lee obesity index in both sexes. The addition of CWD to the margarine-containing diet caused a downward trend in body mass gain and reduced the Lee obesity index in both sexes. Mice, which were fed margarine-containing diet, showed by 15% and 30% by lower total food intake in males and females, respectively, as compared with the control group. At the same time, no difference in a number of calories was observed between control and margarine-fed groups. On the margarine-supplemented diet, males consumed an average of 70% basal food and 30% margarine, while females' diet consisted of approximately 50% basal food and 50% margarine In addition, water consumption decreased in mice fed margarine alone and in the CWD background.. Consumption of CWD with a margarine diet increased food intake in males to the level of the control group, but had no similar effect in females. As in margarine-fed mice, mice fed margarine and CWD showed a downward trend in water consumption. It can be concluded that the mice were not obese. Західна дієта - один з найпопулярніших стилів харчування в останні роки. В її основі лежить їжа з високим вмістом жирів, цукру та солі. Відомо, що надмірне споживання такої їжі спричиняє розвиток метаболічного синдрому, який характеризується ожирінням, інсулінорезистентністю, високим рівнем холестерину та глюкози в крові, а також підвищеним кров'яним тиском. Метою цього дослідження було перевірити, чи може дієта, збагачена маргарином, як основним компонентом продуктів Західної дієти, викликати ожиріння у піддослідних мишей, і чи здатен водний відвар з квітів ромашки пом'якшити наслідки маргариновмісної дієти. Останній, як видно з попередніх досліджень, має високий потенціал для пом'якшення метаболічного синдрому. Ми також вирішили перевірити, чи матиме однаковий вплив на молодих мишей обох статей дієта з маргарином та відваром з квітів ромашки. Для експерименту використовували одномісячних самців і самок мишей лінії C57Bl/6J. Мишей розділили на три групи, по шість у кожній. Перша група (контрольна) протягом усього експерименту споживала базовий корм і воду. Друга група споживала базовий корм і маргарин 70% жирності, який додавали в надлишку в окремий посуд, і пила воду. Третя група споживала базову їжу та маргарин (70% жирності), а також пила розведений у питній воді (1:1) водний відвар з квітів ромашки. Експеримент тривав чотири місяці. Під час експерименту контролювали масу тіла тварин, споживання їжі та води з розрахунком індексу маси тіла (ІМТ) та індексу ожиріння Лі в кінці періоду годування. Результати показали, що додавання маргарину до основного раціону викликало збільшення маси тіла у самок, але не у самців, але не змінило ІМТ або індекс ожиріння Лі в обох статей. Додавання водного відвару з квітів ромашки до маргариновмісної дієти викликало тенденцію до зниження приросту маси тіла та знизило індекс ожиріння Лі в обох статей. Миші, які отримували маргариновий раціон, показали на 15% і 30% менше загальне споживання їжі у самців і самок, відповідно, порівняно з контрольною групою. У той же час, різниці в кількості калорій, між контрольною групою та групою, що отримувала маргарин, не спостерігалося. На дієті з додаванням маргарину самці споживали в середньому 70% основної їжі та 30% маргарину, тоді як раціон самок складався приблизно з 50% основної їжі і 50% маргарину. Крім того, миші, яких годували одним маргарином та маргарином на фоні відвару ромашки, споживали менше води. Споживання відвару з квітів ромашки з маргарином збільшило споживання їжі у самців до рівня контрольної групи, але не мало подібного ефекту у самок. Як і у мишей, яких годували маргарином, у мишей, яких годували маргарином і водним відваром ромашки, спостерігалася тенденція до зниження споживання води. Можна зробити висновок, що маргарин-вмісна їжа не призводила до видимих ознак ожиріння у мишей. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2023-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7625 10.15330/jpnubio.10.45-55 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 10 (2023); 45-55 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 10 (2023); 45-55 3083-662X 3083-6611 ukr https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7625/7838 Copyright (c) 2023 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/7628 2024-03-03T15:07:49Z jpnubio:EART

Effect of Microbial Preparations on the Yield and Quality of White and Black Mustard Seeds Дія мікробних препаратів на урожайність та якість насіння гірчиці білої та чорної Volchovska-Kozak, Oleksandra Sluchyk, Iryna Gniezdilova, Victoria white and black mustard Diazophyte Albobacterin seed yield гірчиця біла та чорна Діазофіт Альбобактерин урожайність насіння There is no doubt that microbial preparations have great potential in agriculture. However, these preparations have not yet found their wide application in the sowing and cultivation of such an important oil and spice crop as white and black mustard. The aim of the study is to investigate the effect of microbial preparations on the yield and quality of white and black mustard seeds and to develop an alternative direction in the cultivation of cruciferous crops. It was found that when using Diazophyte and Albobacterin, white mustard plants produced more seeds by 9 and 21%, respectively, and black mustard plants - by 5 and 6%, respectively. The amount of oil in the seeds of white mustard variety Pidpecheretska was ~24.5 %, and black mustard variety Sofia - ~21.6 %. In terms of fatty acid composition, seed oil from different plots differed little from each other. The oil of the experimental samples had slightly more linoleic acid and less erucic acid, but the difference was not significant. The content of glucosinolates in all samples did not exceed the norm and was ~20 mgM/g for white mustard and 15.4 mgM/g for black mustard. Thus, the introduction of bacterial preparations into the soil improves mineral nutrition, plant growth and development, which ultimately affects the growth of seed yields and crop productivity. Перспективність застосування мікробних препаратів в сільському господарстві не викликає сумнівів. Однак ці препарати ще не знайшли свого широкого застосування при посіві та вирощуванні такої важливої олійної та пряної культури як гірчиця біла та чорна. Метою роботи є дослідження дії мікробних препаратів на урожайність та якість насіння гірчиці білої та чорної та розробка альтернативного напрямку у вирощуванні хрестоцвітих культур. Встановлено, що при використанні діазофіту і альбобактерину рослини гірчиці білої утворювали більше насіння на 9 і 21% відповідно, а рослини гірчиці чорної – на 5 і 6 % відповідно. Кількість олії в насінні гірчиці білої сорту Підпечерецька становила ~24,5 %, а гірчиці чорної сорту Софія ― ~21,6 %. За жирнокислотним складом олія насіння з різних ділянок мало відрізнялася одна від одної. Олія дослідних зразків мала дещо більше лінолевої кислоти та менше – ерукової, однак відмінність була недостовірною. Вміст глюкозинолатів у всіх зразках не перевищував норми і становив ~20 мкМ/г для гірчиці білої і 15,4 мкМ/г для гірчиці чорної. Таким чином, внесення бактеріальних препаратів у ґрунт покращує мінеральне живлення, ріст і розвиток рослин, що, в кінцевому рахунку, впливає на зростання урожаю насіння та продуктивність посівів. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2023-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7628 10.15330/jpnubio.10.56-62 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 10 (2023); 56-62 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 10 (2023); 56-62 3083-662X 3083-6611 ukr https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7628/7845 Copyright (c) 2023 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/7639 2025-08-29T09:00:00Z jpnubio:ART

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/7641 2024-03-05T07:56:52Z jpnubio:EART

Assessment of Environmental Factors Impact on Population Health Formation in Ivano-Frankivsk Region Оцінка впливу факторів довкілля на формування здоров’я населення Івано-Франківської області Bielova, Nataliia Mykytyn, Tetiana Dolynko, Nelia population health influencing factors ecology Ivano-Frankivsk region здоров’я населення фактори впливу екологія Івано-Франківська область The research is dedicated to analyzing environmental factors and their impact on the health status of the population of the Ivano-Frankivsk region. In the context of exacerbated environmental problems and the current period of socio-economic development of society, health is one of the most pressing issues of public concern. Studying the impact of environmental factors and economic development issues, identifying priorities for health-improving actions, is an integral part of the environmental policy of any state. Establishing a connection between influencing factors and the health status of the population enables government authorities to achieve high results in implementing programs and strategies to improve public health and enhance the quality of life. The article provides causal relationships between influencing factors and health status, which allow achieving high indicators of the overall health status of the population, and also evaluates the medical-demographic situation in the Ivano-Frankivsk region. The most significant environmental problem that has a decisive impact on the health of the population of the Ivano-Frankivsk region is air pollution due to industrial emissions, waste, and exhaust gases from automotive transport, causing allergic reactions and viral respiratory diseases. This particularly applies to cities with a large population and industrial production (Ivano-Frankivsk, Kalush, Burshtyn, Nadvirna). Emissions of pollutants into the atmosphere from stationary sources increased by 31.5% in 2022 compared to 2021. This is a very high figure, as emissions decreased by 7.4% in 2020 compared to 2019. Most emissions of these pollutants occur in industrially developed areas. The most common bacterial infection is hepatitis A, known as jaundice. The most common diseases among the population of the Ivano-Frankivsk region during 2017-2022 are diseases of the respiratory tract (52%), circulatory system (6%), skin (5.7%), urogenital system (4.5%), eyes (3.8%), musculoskeletal system (3.5%). Author's research confirms that 55.2% of respondents rated their health as "good," 30.4% as "satisfactory," and 14.4% as "poor." During the year, 89.9% of our compatriots fell ill. Of these, 19.1% believe that infectious diseases have a negative impact over a long period and affect the ability to perform daily activities, 41.2% of individuals indicate on vitality, such as participating in physical activity, attending cultural events, leading an active lifestyle, and so on. Compared to other regions of Ukraine, the Ivano-Frankivsk region is characterized by favorable environmental conditions and a satisfactory medical-demographic situation. Thus, it belongs to the group of regions with a moderate level of morbidity, as evidenced by the statement of the general morbidity of the population of Ukraine. Дослідження присвячене аналізу екологічних факторів та їх впливу на стан здоров’я населення Івано-Франківської області. У контексті загострених проблем довкілля та поточного періоду соціально-економічного розвитку суспільства, здоров’я є однією з найбільш актуальних проблем громадськості. Вивчення впливу екологічних факторів та питань економічного розвитку, визначення пріоритетів для дій з покращення здоров’я, є необхідною складовою частиною екологічної політики будь-якої держави. Встановлення зв’язку між впливом факторів та станом здоров’я населення дозволяє органам влади досягати високих результатів у реалізації програм і стратегій щодо покращення громадського здоров’я та підвищення якості життя. У статті наведено причинно-наслідкові зв’язки між впливом факторів та станом здоров’я, що дозволяє досягати високих показників загального стану здоров’я населення, а також оцінюється медико-демографічна ситуація в Івано-Франківській області. Найбільшою екологічною проблемою, що має вирішальний вплив на здоров’я населення Івано-Франківської області, є забруднення атмосферного повітря через промислові викиди, відходи та вихлопні гази автомобільного транспорту, що спричиняють алергічні реакції та вірусні респіраторні захворювання. Це особливо стосується міст з великою кількістю населення та промислового виробництва (Івано-Франківськ, Калуш, Бурштин, Надвірна). Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел зросли на 31,5% у 2022 році порівняно з 2021 роком. Це дуже високий показник, оскільки викиди зменшилися на 7,4% у 2020 році порівняно з 2019 роком. Більшість викидів цих речовин відбувається в промислово розвинених районах. Найпоширенішою бактеріальною інфекцією є гепатит А, відомий як жовтяниця. Найпоширенішими захворюваннями серед населення Івано-Франківської області протягом 2017-2022 років є захворювання дихальних шляхів (52%), системи кровообігу (6%), шкіри (5,7%), сечостатевої системи (4,5%), очей (3,8%), кістково-м’язової системи (3,5%). Дослідження авторів підтверджують, що 55,2% опитаних респондентів оцінили своє здоров’я як "добре", 30,4% – "задовільне", а 14,4% – "погане". Протягом року захворіли 89,9% наших співвітчизників. З них 19,1% вважають, що інфекційні захворювання мають негативний вплив протягом тривалого періоду і впливають на здатність виконувати повсякденні дії, 41,2% осіб вказують на життєву активність, таку як участь у фізичних вправах, відвідування культурних заходів, ведення активного способу життя і так далі. Порівняно з іншими регіонами України, Івано-Франківська область характеризується сприятливими екологічними умовами та задовільною медико-демографічною ситуацією. Таким чином, вона належить до групи областей із помірним рівнем захворюваності, що підтверджується констатацією загальної захворюваності населення України. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2023-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7641 10.15330/jpnubio.10.87-95 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 10 (2023); 87-95 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 10 (2023); 87-95 3083-662X 3083-6611 ukr https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7641/7855 Copyright (c) 2023 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/7644 2024-03-07T14:19:01Z jpnubio:EART

Abnormalities of Centromeres and Carcinogenesis of Non-Hodgkin's Lymphoma in Children Аномалії центромер та канцерогенез неходжкінських лімфом у дітей Onufriiev , Oleksandr Sirenko, Artur non-Hodgkin's lymphoma C-anaphase premature centromere division metaphase chromosomes treatment strategies pediatric cases неходжкінська лімфома С-анафаза передчасне розділення центромер метафазні хромосоми клітини червоного кісткового мозку кореляційний аналіз This article presents the results of long-term studies (1991–2023) of the relationship between abnormal behavior of the centromere, in particular, the phenomena of premature centromere division of metaphase chromosomes (PCD) and premature anaphase of metaphase chromosomes (C-anaphase), and the pathogenesis of non-Hodgkin lymphomas (NHL) in children. 17 children with B-form non-Hodgkin's lymphoma were studied before the start of treatment in the first acute period. The studies were aimed at the manifestation and levels of these phenomena during the first acute period of B-form non-Hodgkin's lymphoma in peripheral blood and bone marrow cell culture in children. The study found compelling evidence, supported by statistical analysis, indicating that C-anaphase occurs with an extremely high frequency in children diagnosed with non-Hodgkin's lymphoma, both in the bone marrow and in the peripheral blood. C-anaphase levels in children with non-Hodgkin's lymphoma were 51.27 ± 1.99% in peripheral blood and 67.47 ± 2.19% in red bone marrow. At the same time, this phenomenon did not occur at all in the control group - normal healthy donors and healthy children neither in the peripheral blood nor in the red bone marrow (0%). These data allow us to propose the use of C-anaphase as an additional diagnostic criterion for the detection of non-Hodgkin's lymphoma, especially in the early stages of the disease. Further study of the mechanisms underlying centromere abnormalities may reveal new mechanisms of the appearance, development and pathogenesis of non-Hodgkin's lymphoma, paving the way for targeted therapeutic interventions and personalized treatment strategies, and elucidate the mechanisms of new forms of programmed cell death in various pathologies. Our studies allow us to draw a conclusion about the relationship between centromere abnormalities and the pathogenesis of non-Hodgkin's lymphoma, about the importance of determining the level of C-anaphase as a diagnostic indicator, and its potential role in the study of both pathogenesis and clinical practice related to this hematological malignancy. У цій статті наведені результати багаторічних досліджень (1991–2023) зв’язку між аномальною поведінкою центромери, зокрема, феноменами передчасного розділення центромер метафазних хромосом (ПРЦ) та передчасною анафазою метафазних хромосом (С-анафазою), та патогенезом неходжкінських лімфом (НХЛ) у дітей. Досліджено 17 хворих дітей на В-форму неходжкінської лімфоми до початку лікування в першому гострому періоді. Дослідження були спрямовані на прояв та рівні цих феноменів під час першого гострого періоду В-форми неходжкінської лімфоми в культурі клітин периферійної крові та кісткового мозку у дітей. Дослідження виявило переконливі факти, підтверджені статистичним аналізом, які вказують на те, що С-анафаза проявляється з надзвичайно високою частотою у дітей з діагнозом неходжкінська лімфома як в кістковому мозку так і в периферійній крові. Рівні С-анафази у дітей хворих на неходжкінську лімфому складали 51,27 ± 1,99 % в периферійній крові та 67,47 ± 2,19% в червоному кістковому мозку. У той же час цей феномен не зустрічався взагалі в контрольній групі – нормальних здорових донорів та здорових дітей ні в периферійній крові, ні в червоному кістковому мозку (0%). Ці дані дозволяють пропонувати використання С-анафази як додаткового діагностичного критерію для виявлення неходжкінської лімфоми, особливо на ранніх стадіях захворювання. Подальше вивчення механізмів, що лежать в основі аномалій центромери, можуть розкрити нові механізми появи, розвитку і патогенезу неходжкінської лімфоми, прокладаючи шлях для цілеспрямованих терапевтичних втручань та персоналізованих стратегій лікування та вияснити механізми нових форм запрограмованої смерті клітин при різних патологіях. Наші дослідження дозволяють зробити висновок про взаємозв’язк між аномаліями центромери та патогенезом неходжкінської лімфоми, про  важливість визначення рівня С-анафази як діагностичного показника,  та її потенційну роль у досліджені як патогенезу, так і клінічної практики, пов’язаної з цим гематологічним злоякісним новоутворенням. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2023-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7644 10.15330/jpnubio.10.96-106 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 10 (2023); 96-106 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 10 (2023); 96-106 3083-662X 3083-6611 ukr https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7644/7859 Copyright (c) 2023 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/7645 2024-03-12T05:17:09Z jpnubio:EART

The Results of Using Interspecific Hybridization to Create Valuable Selection Forms of Patatoes Результати використання міжсортової гібридизації для створення селекційно-цінних форм картоплі Zaviryukha, Petro Kostyuk, Bogdan Vykhovanets, Victor Melnyk, Julia Melnychenko, Halyna potatoes breeding interspecific hybrids selection economically valuable traits картопля селекція міжсортові гібриди відбір господарсько-цінні ознаки In 2020–2022, an evaluation of newly developed interspecific potato hybrids was conducted on dark gray podzolic light loamy soils (Western Forest-Steppe region) based on their economic and biological characteristics. Sixteen hybrids from different maturity groups, created using the stepwise interspecific hybridization method, were studied. It was determined that careful selection of parental forms for crossbreeding and their rational combination in parental pairs allows for the combination of potentially high productivity (up to 1 kg/plant and higher), intensive yield formation with an increased starch content in tubers (15–17%), and enhanced resistance of above-ground biomass to late blight (at a level of 6–7 points on the international 9-point scale). Based on the conducted research on the comprehensive assessment of economic and biological characteristics of new interspecific potato hybrids, the following hybrids were identified and selected: mid-early hybrid 02/10-40 (Borodyanska Rozheva x Suzorye), mid-maturing 11/4-1 (Zakhidna x Vodohray), and late-maturing 16/17-1 [(Zakhidna x Sante) x (Volya x Lishchina)]. These hybrids significantly outperform the corresponding standard varieties in terms of a set of economically valuable traits. It is proposed to continue further breeding work with them according to the accepted potato breeding scheme, to intensively propagate them, and prepare them for submission to State Variety Testing as candidates for new varieties of this crop. У 2020–2022 р.р. на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових ґрунтах  (зона західного Лісостепу) проведена оцінка нововиведених міжсортових гібридів картоплі за їх господарськими і біологічними ознаками. Вивчали 16 гібридів  різних груп стиглості, створених методом ступінчастої міжсортової гібридизації. Встановлено, що ретельний підбір вихідних батьківських форм для схрещувань, обґрунтоване поєднання їх у батьківській парі дозволяють поєднати у гібридних нащадках потенційно високу продуктивність (до 1 кг/кущ і вище), інтенсивне формування урожаю з підвищеним умістом крохмалю у бульбах (15–17 %) та підвищеною стійкістю надземної маси проти фітофторозу (на рівні 6–7 балів за міжнародною 9-бальною шкалою). На основі проведених досліджень з комплексної оцінки господарських і біологічних ознак нових міжсортових гібридів картоплі, виділено і відібрано середньоранній гібрид 02/10-40 (Бородянська рожева х Suzorye), середньостиглий  11/4-1 (Західна х Водограй) і середньопізній 16/17-1[(Західна х Sante) х (Воля х Ліщина)], які істотно переважають за комплексом господарсько-цінних ознак відповідні сорти-стандарти. Пропонується продовжити з ними подальшу селекційну роботу згідно прийнятої схеми селекції картоплі, інтенсивно розмножувати  і готовити для передачі у Державне сортовипробування як кандидатів у нові сорти цієї культури. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2023-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7645 10.15330/jpnubio.10.107-112 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 10 (2023); 107-112 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 10 (2023); 107-112 3083-662X 3083-6611 ukr https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7645/7880 Copyright (c) 2023 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/7667 2024-03-12T08:45:50Z jpnubio:EART

Ecological and Economic Efficiency of Harvesting Medicinal Plant Raw Materials Еколого-економічна ефективність заготівлі лікарської рослинної сировини Andreichenko , Sergii Didenko , Ihor Amber, Arthur Vasylenko , Olha medicinal raw material resources economic evaluation profitability лікарська сировина ресурси економічна оцінка, рентабельність The consequences of intensive anthropogenic activities include disturbances in the ecological-cenotic balance of phytosystems and a decrease in biodiversity. As a result, natural resources of valuable plant species become depleted and irreversibly diminished. For the effective utilization of medicinal plants, it is necessary to research their resources in specific territories, study the ecological peculiarities and population characteristics of industrial species to ensure their sustainable exploitation and conservation. Effective protection of medicinal plants should be comprehensive and encompass various interconnected measures. Rational harvesting practices, taking into account industrial cultivation of key species, are a crucial element in preserving natural resources and ensuring sustainable utilization of medicinal plants. Preserving biodiversity requires a broader approach to assessing taxa, considering not only their biological and ecological characteristics, adaptability, and tolerance to external factors but also evaluating their strategies for resisting anthropogenic influences and their capacity for regeneration. Research on the flora of the Kyiv region is highly relevant due to the significant number of medicinal plants growing in this area. To ensure the sustainable development of the region, it is necessary to investigate the ecological-economic efficiency of harvesting plant medicinal raw materials. The aim of our study was to explore the ecological-economic peculiarities of cultivating medicinal plant raw materials in the Bucha district of the Kyiv region, based on the ESС "Myrotske" and to account for such resources. During this research, a detailed analysis of the distribution of medicinal plant raw materials in the territory of the ESС "Myrotske" in the Bucha district of the Kyiv region was conducted. Their economic evaluation was performed to determine the profitability of harvesting medicinal plant raw materials in specific areas. Наслідками інтенсивної антропогенної діяльності стають порушення еколого-ценотичного балансу фітосистем та зменшення біорізноманіття. Внаслідок цього природні ресурси цінних видів рослин стають виснаженими і неможливі до відновлення. Для ефективного використання лікарських рослин необхідне дослідження їх ресурсів на конкретній території, вивчення екологічних особливостей і популяційних характеристик промислових видів з метою забезпечення їх безвиснажливої експлуатації та охорони. Ефективна охорона лікарських рослин повинна бути комплексною та включати багато взаємопов'язаних заходів. Раціональне ведення заготівель з урахуванням промислового вирощування сировини найважливіших видів є ключовим елементом в збереженні природних ресурсів та забезпеченні стійкої експлуатації лікарських рослин. Для збереження біорізноманітності необхідний ширший підхід до оцінки таксонів, не лише їх біологічні та екологічні характеристики, здатність до адаптації, амплітуду толерантності до зміни зовнішніх факторів, оцінку екологічних ніш, а й оцінка стратегії протидії впливу антропогенного чинника та можливості відновлення. Дослідження флори Київської області є надзвичайно актуальною проблемою з огляду на значну кількість лікарських рослин, які ростуть на цій території. Для забезпечення сталого розвитку регіону необхідно дослідити еколого-економічну ефективність заготівлі рослинної лікарської сировини. Метою нашого дослідження було вивчення еколого-економічних особливостей вирощування рослинної лікарської сировини в Бучанському районі Київської області на базі ННЦ «Мироцьке» та облік таких ресурсів. У ході даного дослідження було проведено детальний аналіз поширення рослинної лікарської сировини на території ННЦ «Мироцьке» Бучанського району Київської області. Була здійснена їх економічна оцінка з метою встановлення рентабельності заготівлі лікарської рослинної сировини на окремих масивах. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2023-12-28 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7667 10.15330/jpnubio.10.113-119 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 10 (2023); 113-119 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 10 (2023); 113-119 3083-662X 3083-6611 ukr https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/7667/7881 Copyright (c) 2023 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8581 2026-02-22T15:21:48Z jpnubio:EART

Taxonomic position of Tetrops peterkai Skořepa, 2020 (Сoleoptera: Сerambycidae) and its cryptic distribution Таксономічне становисько Tetrops peterkai Skořepa, 2020 (Coleoptera: Cerambycidae) і його криптичне розповсюдження Zamoroka, Andrew Zinenko, Oleksandr the longhorn beetles molecular phylogeny cryptic biodiversity integrative taxonomy fauna PCR sequencing barcoding скрипунові жуки молекулярна філогенія криптичне біорозмаїття інтегративна таксономія фавна ПЛР секвенування баркодинг Abstract. In this study, we sequenced the cytochrome c oxidase subunit I (COI) gene from Tetrops peterkai specimens collected in northern Ukraine, obtaining the first barcodes for this species from the region. These barcodes revealed major genetic differences, supporting the distinction between T. peterkai and its sibling Tetrops praeustus and refuting the early suggestion to synonymize them. These findings underscore the need to formally restore the name Tetrops peterkai Scořepa, 2020, nom. res. Our analysis reveals wide distribution of Tetrops peterkai across Northern and Eastern Europe and Northern Balkans, including the first barcode-based records in Bulgaria, Estonia, Finland, France, Norway, and Sweden. In contrast, Tetrops praeustus is more common in southern and western Europe. The ranges of both species broadly overlapping in Central and Eastern Europe. Additionally, the Tetrops species introduced to North America has been identified as Tetrops peterkai, likely originating from France. Невеликий палеарктичний рід Tetrops Kirby, 1826 налічує щонайменше десять валідних видів, розподілених між двома підродами: західнопалеарктичним Tetrops і східнопалеарктичним Mimosophronica Breuning, 1943. На Європейському континенті рід представлений щонайменше чотирма видами: Tetrops praeustus (Linnaeus, 1758), Tetrops gilvipes (Faldermann, 1837), Tetrops starkii Chevrolat, 1859, and Tetrops peterkai Skořepa, 2020, яким притаманна надзвичайна морфологічна схожість. Це зумовило значну плутанину і помилкові визначення у матеріалах, а також низку описів нових видів, які періодично синонімізуються, що спричинює тривалі наукові дискусії. Tetrops peterkai – нещодавно описаний вид із Центральної Європи, якого раніше помилково вважали за Tetrops praeustus. Обидва види відрізняються низкою ознак у зовнішні морфології, однак більш надійно їх можна розрізнити за будовою терміналій самців. З моменту опису, довкола видового статусу Tetrops peterkai триває дискусія і навіть була спроба його синонімізувати із Tetrops praeustus. У чинному дослідженні ми просеквенували ген цитохром с оксидази I (COI) декількох особин Tetrops peterkai, зібраних у Волинській області України впродовж низки експедицій 2022-го року. В результаті ми отримали дві якісні нуклеотидові послідовності (баркоди) з великою кількістю прочитань, що дало нам можливість їх порівняти із матеріалами доступними у ґеномних базах даних. Подальший аналіз отриманих баркодів продемонстрував, що вид, який вважався Tetrops praeustus насправді представляє собою два різні види, один з яких відповідає власне Tetrops praeustus, а інший – Tetrops peterkai. Таким чином, наше дослідження довело самостійність видового статусу Tetrops peterkai, що спонукало нас здійснити номенклатурний акт із формального відновлення назви: Tetrops peterkai Scořepa, 2020, nom. res. відповідно до норм Міжнародного Зоологічного Кодексу. Окрім того, наш аналіз баркодів дав змогу виявити закономірності географічного розповсюдження обох видів у Європі. Зокрема ареал Tetrops peterkai зміщений до північної частини Європи, а Tetrops praeustus – до південної. Обидва види широко перекриваються у Центральній Європі. Додатковим результатом нашого дослідження стало те, що усі відомі баркоди інвазійного Tetrops із Північної Америки належать саме Tetrops peterkai і є ідентичними до його популяцій, розповсюджених на півночі Франції, звідки вид ймовірно був ввезений у Новий Світ. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8581 10.15330/jpnubio.11.6-19 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 6-19 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 6-19 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8581/9973 Copyright (c) 2024 Andrew Zamoroka, Oleksandr Zinenko https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8649 2026-02-22T15:11:31Z jpnubio:RART

Therapeutic potential of Gynura procumbens in obesity, metabolic syndrome, and diabetes Терапевтичний потенціал Gynura procumbens при ожирінні, метаболічному синдромі та діабеті Husak, Viktor Shvadchak, Volodymyr Sheremeta, Lidiia Abrat, Oleksandra obesity metabolic syndrome human health Gynura procumbens oxidative stress antioxidant ожиріння оксидативний стрес Gynura procumbens здоров'я людини антиоксиданти метаболічний синдром The growing global burden of obesity, metabolic syndrome, and diabetes has led to increased interest in alternative treatment methods due to the limitations of conventional therapy, including side effects, high cost, limited long-term effectiveness, and psychological factors. As a result, researchers are increasingly turning to the search for alternative natural compounds that can provide safe and effective treatment for metabolic disorders. Among plant-based compounds, Gynura procumbens, a traditional medicinal plant from Southeast Asia used for the prevention and treatment of various diseases, including metabolic disorders, has garnered particular attention. This review examines the therapeutic potential of G. procumbens ("longevity spinach"), a traditional medicinal plant from Southeast Asia, in the treatment of obesity, metabolic syndrome, and diabetes. The plant is rich in bioactive compounds, including flavonoids, saponins, tannins, and phenolic acids, that have the ability to influence key metabolic pathways associated with the regulation of glucose, lipid, and blood pressure levels. Recent studies shows that G. procumbens extracts have a positive impact on reducing blood glucose levels, improving insulin resistance, regulating the lipid profile, and promoting weight loss, as well as reducing oxidative stress and suppressing inflammatory processes in animal models, which holds promise for further application in the treatment of metabolic disorders. Analyzing recent literature on animal model experiments and some preclinical and clinical trials, this review evaluates the plant's phytochemical profile, mechanisms of action, physiological effects, and safety aspects. Particular attention should be paid to determining the optimal dose, treatment duration, and potential side effects and interactions with other medications that may be used by patients. Thus, G.procumbens has the potential to become an important component in comprehensive therapeutic strategies for the treatment of obesity, diabetes, and metabolic syndrome, but further research is necessary to confirm its clinical value definitively and identify the particular active compounds. Глобальне поширення ожиріння, метаболічного синдрому та діабету зумовило підвищення інтересу до альтернативних методів їх лікування через обмеження традиційної терапії, зокрема побічні ефекти, високу вартість, обмежену довгострокову ефективність та психологічні фактори. У зв’язку з цим, науковці все більше звертаються до пошуку альтернативних природних засобів, здатних забезпечити безпечне й ефективне лікування метаболічних розладів. Серед рослинних засобів особливу увагу привертає Gynura procumbens, рослина з традиційної медицини Південно-Східної Азії, яка використовується для профілактики і лікування різних захворювань, включаючи метаболічні розлади.  Цей огляд досліджує терапевтичний потенціал Gynura procumbens ("шпинат довголіття"), традиційної лікарської рослини Південно-Східної Азії, у лікуванні цих метаболічних розладів. Ця рослина багата на біоактивні сполуки, включаючи флавоноїди, сапоніни, таніни та фенольні кислоти, які здатні впливати на ключові метаболічні шляхи, пов’язані з регуляцією рівня глюкози, ліпідів та артеріального тиску. Огляд останніх досліджень показує, що екстракти Gynura procumbens знижують рівень глюкози в крові, покращують інсулінорезистентність, регулюють ліпідний профіль, сприяють зниженню маси тіла, зменшують оксидативний стрес і пригнічують запальні процеси  у тваринних моделях, що робить цю рослину перспективною для подальшого застосування у лікуванні метаболічних порушень. Аналізуючи експерименти на тваринних моделях та декі доклінічні й клінічні дослідження, цей огляд оцінює фітохімічний профіль рослини, механізми дії, фізіологічні ефекти та безпечнісь застосування. Особлива увага повинна бути приділена визначенню оптимальної дози, тривалості лікування, а також можливих побічних ефектів і взаємодії з іншими препаратами, що можуть використовуватися пацієнтами. Таким чином, Gynura procumbens має потенціал стати важливим компонентом у складі комплексних терапевтичних стратегій для лікування ожиріння, діабету та метаболічного синдрому, однак подальші дослідження є необхідними для остаточного підтвердження її клінічної цінності та ідентифікації конкретних активних речовин. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8649 10.15330/jpnubio.11.20-32 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 20-32 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 20-32 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8649/9967 Copyright (c) 2024 Viktor Husak, Volodymyr Shvadchak, Lidiia Sheremeta, Oleksandra Abrat https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8650 2026-02-22T15:13:53Z jpnubio:RART

A comparative analysis of neurohumoral regulation and hormonal dynamics in post-traumatic stress disorder (PTSD) between human and mouse models Порівняльний аналіз нейрогуморальної регуляції та гормональної динаміки при посттравматичному стресовому розладі (ПТСР) у людей та мишей Abrat, Oleksandra Post-traumatic stress disorder neurohumoral regulation HPA axis hormonal dynamics neuropeptides mouse model Посттравматичний стресовий розлад нейрогуморальна регуляція ГГН-вісь гормональна динаміка стресова реакція миші як модель Post-traumatic stress disorder (PTSD) is a multifaceted psychiatric condition arising from exposure to traumatic events, affecting millions globally, particularly among veterans, survivors of violence, and individuals impacted by natural disasters. It manifests through persistent symptoms such as intrusive memories, hyperarousal, emotional dysregulation, and cognitive impairments. This review examines the neurobiological mechanisms underlying PTSD, focusing on the critical roles of neurohumoral regulation and hormonal dynamics, particularly the hypothalamic-pituitary-adrenal (HPA) axis. Dysregulation of the HPA axis, characterized by paradoxical cortisol dynamics that transition from hyperactivity in acute stress phases to hypoactivity in chronic stages, is a hallmark of PTSD. This hormonal imbalance influences the neural pathways associated with fear responses, emotional regulation, and stress recovery. Additionally, the review highlights the complex interplay between the HPA axis and other hormonal systems, such as the hypothalamic-pituitary-thyroid (HPT) and hypothalamic-pituitary-gonadal (HPG) axes, and neuropeptides like oxytocin and vasopressin. These interactions contribute to the disorder’s heterogeneity and individualized responses to trauma. Animal studies, particularly those using mouse models, have provided critical insights into genetic, physiological, and methodological factors influencing PTSD development. However, notable differences in glucocorticoid dynamics, receptor sensitivity, and stress recovery between humans and mice underscore the challenges of directly extrapolating findings across species. Furthermore, the review explores sex-specific vulnerabilities, with women being disproportionately affected due to the modulatory effects of estrogen, progesterone, and testosterone on stress resilience and emotional processing. Neurochemical dysregulation, particularly involving serotonin, dopamine, and gamma-aminobutyric acid (GABA), further compounds the complexity of PTSD, influencing mood regulation and behavioral responses to trauma. This comprehensive analysis underscores the need for a multidimensional approach to understanding PTSD, integrating hormonal, genetic, and neurochemical perspectives. Such an approach is vital for developing targeted therapeutic interventions that address the dynamic and individualized nature of the disorder. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це багатогранний психоемоційний стан, що виникає внаслідок впливу травматичних подій і вражає мільйони людей у всьому світі, зокрема ветеранів, жертв насильства та осіб, які постраждали від природних катастроф. ПТСР проявляється стійкими симптомами, такими як нав’язливі спогади, гіперзбудження, емоційна дисрегуляція та когнітивні порушення. У цьому огляді розглядаються нейробіологічні механізми, що лежать в основі ПТСР, з акцентом на критичну роль нейрогуморальної регуляції та гормональної динаміки, зокрема гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової (ГГН) осі. Дисрегуляція ГГН-осі, що характеризується парадоксальною динамікою рівня кортизолу, який змінюється від гіперактивності на ранніх етапах стресу до гіпоактивності на хронічних стадіях, є ключовою ознакою ПТСР. Ця гормональна дисфункція впливає на нейронні шляхи, пов’язані зі страхом, регуляцією емоцій та відновленням після стресу. Додатково в огляді підкреслюється складна взаємодія між ГГН-віссю та іншими гормональними системами, такими як гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдна (ГГТ) і гіпоталамо-гіпофізарно-гонадна (ГГГ) осі, а також нейропептидами, такими як окситоцин та вазопресин. Ці взаємодії формують різноманітні прояви ПТСР та індивідуалізовані відповіді на травму. Дослідження на тваринах, зокрема на моделях мишей, дозволяють отримати важливі дані про генетичні, фізіологічні та методологічні фактори розвитку ПТСР. Водночас істотні відмінності у динаміці глюкокортикоїдів, чутливості рецепторів і механізмах відновлення після стресу у людей та мишей підкреслюють труднощі прямої екстраполяції отриманих результатів. Крім того, в огляді розглядаються статеві відмінності, адже жінки значно частіше страждають на ПТСР через модулюючий вплив естрогену, прогестерону та тестостерону на стресостійкість і емоційну обробку. Нейрохімічна дисрегуляція, зокрема за участю серотоніну, дофаміну та гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ускладнює розуміння ПТСР, впливаючи на регуляцію настрою та поведінкові відповіді на травму. Цей комплексний аналіз підкреслює необхідність багатовимірного підходу до вивчення ПТСР, що інтегрує гормональні, генетичні та нейрохімічні аспекти. Такий підхід надзвичайно важливий для створення ефективних методів лікування, які враховують складність та унікальні особливості цього розладу. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8650 10.15330/jpnubio.11.33-43 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 33-43 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 33-43 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8650/9968 Copyright (c) 2024 Oleksandra Abrat https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8656 2026-02-22T15:15:46Z jpnubio:RART

Nutritional Interventions in Neurological Pathologies: Targeting Inflammation and Oxidative Stress Харчові підходи у протидії неврологічним захворюванням: акцент на запаленні та оксидативному стресі Divnych, Andrii Lushchak, Volodymyr Neurological Disorders Antioxidant System Inflammation oxidative stress Неврологічні розлади Антиоксидантна Система Запалення Оксидативний Стрес Neurological pathologies encompass various disorders affecting the central and peripheral nervous systems, arising from structural, biochemical, or electrical abnormalities in the brain, spinal cord, or peripheral nerves. These pathologies manifest through diverse symptoms, including numbness, cognitive impairment, impaired motor coordination, seizures, and altered states of consciousness. According to the World Health Organization, neurological disorders affect individuals across all age groups and geographical regions, with nearly one billion people currently impacted globally. The etiology of neurological pathologies is evidently multifactorial, encompassing genetic mutations, disruptions in cellular systems and pathways that lead to neuronal disturbances, and various environmental factors that may accelerate disease progression. This review focuses on how inflammation and oxidative stress contribute to developing neurological disorders, with an overview of potential nutritional interventions. First, we define and describe the concept of neurological pathology and emphasize the critical role of animal models in advancing research in this field. Subsequently, we discuss oxidative stress and inflammation, their impacts on neuronal cells, and evidence-based nutritional strategies that may mitigate these effects. The primary objective is to underscore the potential of dietary approaches in reducing the risk of neurological disorders by targeting key mechanisms such as oxidative stress and inflammation. We propose that a carefully designed nutritional regimen can enhance the balance between cellular damage and repair, thereby decreasing the likelihood of irreversible neuronal damage, extending lifespan and especially healthspan, and improving the overall quality of life. Неврологічні розлади охоплюють широкий спектр відхилень, які впливають як на центральну, так і на периферійну нервову систему, виникаючи внаслідок структурних, біохімічних або електричних аномалій у головному мозку, спинному мозку та периферійних нервах. Ці патології проявляються через різноманітні симптоми, включаючи оніміння, когнітивні розлади, порушення моторної координації, судоми та змінені стани свідомості. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, неврологічні розлади вражають людей усіх вікових груп і географічних регіонів, і на сьогодні майже один мільярд осіб у світі страждає від цих захворювань. Дослідження свідчать, що етіологія неврологічних розладів є мультифакторною, включаючи генетичні мутації, порушення в системах і шляхах клітин, що призводять до пошкодження нейронів, а також багато зовнішніх чинників, які сприяють прогресуванню захворювання. У цьому огляді розглядаються природа впливу запалення та оксидативного стресу на розвиток неврологічних розладів, а також можливі харчові дієтичні втручання для модулювання цих процесів. Спочатку визначено та описано концепцію неврологічних розладів, акцентовано увагу на важливості використання тваринних моделей для прогресу в дослідженнях цієї галузі. Далі проаналізовані окислювальний стрес і запалення, їхній вплив на нейрони, а також розглянуто науково-обґрунтовані харчові стратегії, які можуть впливати на описані процеси. Основна мета полягає в підкресленні потенціалу дієтичних підходів у зниженні ризику розвитку неврологічних розладів шляхом впливу на ключові механізми, такі як окислювальний стрес та запалення. Передбачається, що ретельно розроблений харчовий режим може покращити баланс між клітинним пошкодженням і відновленням, зменшити ймовірність незворотного пошкодження нейронів, подовжити тривалість життя та покращити загальну якість життя. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion text текст application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8656 10.15330/jpnubio.11.44-56 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 44-56 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 44-56 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8656/9969 Copyright (c) 2024 Andrii Divnych; Volodymyr Lushchak https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8663 2026-02-22T15:23:20Z jpnubio:EART

The effect of silver nitrate on the biochemical parameters of Rosa canina L. Вплив нітрату срібла на біохімічні показники Rosa canina L. Husak, Viktor Kilchytska, Uliana Savchuk, Yulia Stambulska, Uliana micropropagation polyphenols plant pigments Rosa canina L. мікроклональне розмноження Rosa canina L. поліфеноли нітрат срібла Dietary supplements play a crucial role in providing the human body with phytochemicals that may be insufficiently represented in the daily diet. The dog rose (Rosa canina L.) exhibits anti-inflammatory, antioxidant, and antidiabetic properties due to its wide range of biologically active compounds, including anti-inflammatory galactolipid, vitamin C, phenols, lycopene, lutein, zeaxanthin, and other carotenoids. The high interest in the potential health benefits of Rosa canina has driven research and the development of technologies aimed at enhancing the content of biologically active compounds in this plant. It is well known that the activation of secondary metabolic pathways by elicitors and various stress factors can stimulate the production of biologically active substances in plants. This study investigates the effect of silver nitrate on several biochemical parameters of Rosa canina L. under conditions of microclonal propagation. The results demonstrated that the concentrations of chlorophylls a and b in the leaves of Rosa canina decreased under the influence of silver nitrate at concentrations of 1, 10, and 50 mg/L. The carotenoid content in the plant leaves remained unchanged under silver nitrate treatment, while the anthocyanin content increased. However, the levels of polyphenolic compounds and flavonoids decreased in plants exposed to all tested concentrations of silver nitrate. Дієтичні добавки відіграють важливу роль у забезпеченні організму людини фітохімічними речовинами, які можуть бути недостатньо представлені в повсякденному раціоні харчування. Шипшина звичайна Rosa canina L. проявляє протизапальні, антиоксидантні та антибіабетичні властивості завдяки широкому спектру біологічно активних сполук, таких як протизапальний галактоліпід, вітамін С, феноли, лікопін, лютеїн, зеаксантин та інші каротиноїди. Високий інтерес до потенційно корисних властивостей шипшини стимулює проведення досліджень та розробку технологій, спрямованих на підвищення вмісту біологічно активних сполук у цій рослині. Як відомо, активація вторинних метаболічних шляхів еліситорами та різними стресовими чинниками можуть ініціювати в рослині утворення біологічно активних речовин. У цій роботі досліджено вплив нітрату срібла на деякі біохімічні показники шипшини звичайної (Rosa canina L.) за умов мікроклонального розмноження. Показано, що концентрація хлорофілів a і b у листках шипшини знижувалася за дії нітрату срібла в концентраціях 1, 10 і 50 мг/л. За дії нітрату срібла вміст каротиноїдів у листках рослини не змінювався, а вміст антоціанів зростав. Вміст поліфенольних сполук і флавоноїдів знижувався в рослинах, що зазнали впливу нітрату срібла за всіх обраних концентрацій. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8663 10.15330/jpnubio.11.57-65 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 57-65 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 57-65 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8663/9974 Copyright (c) 2024 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8664 2026-02-22T15:17:13Z jpnubio:RART

Global trends in obesity: socio-economic and regional influences Глобальні тенденції ожиріння: соціально-економічні та регіональні впливи Tymochkin, Stanislav Bayliak, Maria obesity Type 2 diabetes mellitus oxidative stress public health ожиріння цукровий діабет 2 типу оксидативний стрес громадське здоров'я Obesity and its metabolic complications are global health concerns with rising prevalence worldwide. These conditions are influenced not only by biological and lifestyle factors but also by socio-economic determinants, which contribute significantly to their onset and progression. This study explores the multifaceted impact of socio-economic, cultural, and environmental factors on the risk of developing obesity and its complications, with a particular focus on the Ivano-Frankivsk region of Ukraine. Using data from global and national sources, we examine trends in obesity and diabetes 2 type prevalence, highlighting differences in risk profiles between urban and rural populations and across various socio-economic strata. Special attention is given to oxidative stress as a key biological mechanism linking obesity and diabetes. Oxidative stress exacerbates inflammation, disrupts insulin signaling, and impairs mitochondrial function, creating a vicious cycle of metabolic dysfunction. Our findings reveal that socio-economic disparities, such as income inequality, limited access to healthcare, and lower health literacy, amplify the burden of these metabolic diseases. In Ukraine, traditional dietary habits and physical labor in rural areas provide some protective effects, but urbanization and the adoption of Western lifestyles are driving increased prevalence rates. The study underscores the urgent need for integrated strategies combining public health policies, community-based interventions, and education to mitigate these risks. By addressing socio-economic and oxidative stress-related factors, this research offers valuable insights for developing targeted approaches to reduce the incidence of obesity and diabetes, particularly in regions undergoing socio-economic transitions. Ожиріння та його метаболічні ускладнення є глобальною проблемою охорони здоров'я, поширеність якої зростає у всьому світі. На ці стани впливають не лише біологічні фактори та спосіб життя, але й соціально-економічні детермінанти, які значною мірою сприяють їх виникненню та прогресуванню. Це дослідження вивчає багатогранний вплив соціально-економічних, культурних та екологічних факторів на ризик розвитку ожиріння та його ускладнень, з особливим акцентом на Івано-Франківській області України. Використовуючи дані з глобальних та національних джерел, ми досліджуємо тенденції поширеності ожиріння та діабету 2 типу, висвітлюючи відмінності у профілях ризику між міським та сільським населенням, а також між різними соціально-економічними верствами. Особлива увага приділяється окислювальному стресу як ключовому біологічному механізму, що пов'язує ожиріння та діабет. Окислювальний стрес посилює запалення, порушує сигналізацію інсуліну та погіршує функцію мітохондрій, створюючи замкнене коло метаболічної дисфункції. Наші результати показують, що соціально-економічні диспропорції, такі як нерівність доходів, обмежений доступ до охорони здоров'я та низький рівень медичної грамотності, посилюють тягар цих метаболічних захворювань. В Україні традиційні харчові звички та фізична праця в сільській місцевості мають певний захисний ефект, але урбанізація та прийняття західного способу життя призводять до зростання рівня поширеності цих захворювань. Дослідження підкреслює нагальну потребу в комплексних стратегіях, що поєднують політику громадського здоров'я, втручання на рівні громад та освіту для зменшення цих ризиків. Розглядаючи соціально-економічні фактори та фактори, пов'язані з оксидативним стресом, це дослідження пропонує цінну інформацію для розробки цілеспрямованих підходів до зниження захворюваності на ожиріння та діабет, особливо в регіонах, що перебувають на етапі соціально-економічних перетворень. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8664 10.15330/jpnubio.11.66-77 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 66-77 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 66-77 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8664/9970 Copyright (c) 2024 Stanislav Tymochkin, Maria Bayliak https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8665 2026-02-22T15:18:37Z jpnubio:RART

Aging as a risk factor for neurodegenerative diseases: insights from Ukraine and the world Старіння як фактор ризику нейродегенеративних захворювань: Аналіз даних з України та світу Luhovyi, Oles Bayliak, Maria Brain aging neurodegenerative diseases Alzheimer’s disease Parkinson’s disease старіння мозку нейродегенеративні захворювання хвороба Альцгеймера хвороба Паркінсона Aging, often referred to as the autumn of life, is a natural and complex biological process that leads to a progressive decline in physiological functions, increasing susceptibility to various diseases, including neurodegenerative disorders. The neurodegenerative conditions, characterized by the loss of neuronal function and structure, include Alzheimer's disease (AD), Parkinson's disease (PD), and other dementias, which are leading causes of disability and mortality globally, particularly in the elderly. This article explores the most common theories of aging, relationship between aging and neurodegenerative diseases, and molecular and cellular processes underlying neurodegeneration. In particular, we discuss such theories of aging as epigenetic, damage and repair, and metabolic ones, as well as their importance for understanding neurodegenerative processes. At the cellular level, factors such as protein misfolding, mitochondrial dysfunction, and chronic inflammation link aging to neurodegeneration. Using statistical data, we examined the prevalence and mortality associated with these diseases in Ukraine, comparing trends with other countries. In particular, we examined the prevalence and mortality associated with neurodegenerative diseases over the past two decades in Ukraine, in two age groups: 50–69 years and 70+. Comparisons of data from Ukraine with global trends revealed that individuals aged 70+ experience a fourfold higher disease burden, as measured by disability-adjusted life years (DALYs). However, Ukraine demonstrates relatively low mortality rates for these diseases that may reflect underdiagnosis, shorter life expectancy, and unique demographic and socioeconomic factors. The findings emphasize the critical need for improved diagnostics, access to medical care, and population-based prevention strategies to address this growing health burden. Recommendations include early interventions targeting modifiable risk factors, increased research investment into age-related diseases, and the development of robust support systems for elderly populations. These efforts could significantly improve health outcomes, reduce healthcare costs, and enhance quality of life for aging populations. Старіння, яке часто називають осінню життя, є природним і складним біологічним процесом, що призводить до прогресивного зниження фізіологічних функцій, підвищуючи сприйнятливість до різних захворювань, включаючи нейродегенеративні розлади. До таких станів, що характеризуються втратою функцій і структури нейронів, належать хвороба Альцгеймера (ХА), хвороба Паркінсона (ХП) та інші деменції, які є основними причинами інвалідності та смертності в усьому світі, особливо серед людей похилого віку. У цій статті аналізуються найпоширеніші теорії старіння, також взаємозв'язок між старінням і нейродегенеративними захворюваннями, а також молекулярні та клітинні процеси, що лежать в основі нейродегенерації. Зокрема, в цій статті розглядаються такі теорії старіння, як епігенетична, репарації та пошкоджень та метаболічна, а також їх значення для розуміння нейродегенеративних процесів. На клітинному рівні такі фактори, як порушення структури білків, дисфункція мітохондрій і хронічне запалення, пов'язують старіння з нейродегенерацією. Використовуючи статистичні дані, ми проаналізували поширеність і смертність від нейродегенеративних захворювань в Україні, порівнюючи тенденції з іншими країнами. На основі даних з України нами проаналізовано поширеність та смертність від нейродегенеративних захворювань за останні два десятиліття у двох вікових групах: 50-69 років та 70+. Порівняння з глобальними тенденціями показує, що люди віком 70+ в Україні відчувають вчетверо вищий тягар хвороб, що вимірюється роками життя, скоригованими на втрату працездатності. Однак відносно низькі показники смертності від цих захворювань в Україні можуть бути наслідком недостатньої діагностики, коротшої тривалості життя, а також унікальних демографічних та соціально-економічних чинників. Результати дослідження підкреслюють гостру потребу в покращенні діагностики, доступу до медичної допомоги та стратегій профілактики, орієнтованих на населення, для подолання цього зростаючого тягаря для здоров'я. Рекомендації включають ранні втручання, спрямовані на зменшення впливу факторів ризику, збільшення інвестицій у дослідження вікових захворювань і розробку надійних систем підтримки для людей похилого віку. Ці зусилля можуть значно покращити стан здоров'я, зменшити витрати на охорону здоров'я та підвищити якість життя людей похилого віку. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8665 10.15330/jpnubio.11.78-92 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 78-92 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 78-92 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8665/9971 Copyright (c) 2024 Oles Luhovyi, Maria Bayliak https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8667 2026-02-22T15:24:46Z jpnubio:EART

Effects of Rhodiola rosea and aspirin on behaviour and some biochemical parameters in old mice Вплив Родіоли рожевої та аспірину на поведінку та деякі біохімічні показники у старих мишей Derkachov, Vitalii Berezovskyi, Vladyslav aspirin aging health rhodiola rosea mice food additive behaviour аспірин старіння здоров'я родіола рожева миші харчова добавка поведінка Abstract. This study investigates the effects of aqueous Rhodiola rosea extract and low-dose and high-dose aspirin on behaviour and biochemical parameters in aged C57BL/6J mice. Both substances are widely recognized for their therapeutic properties and potential geroprotective effects in simpler organisms such as yeast and Drosophila. Aspirin, or acetylsalicylic acid, is a medication used for the treatment of pain and fever and also possesses anti-inflammatory and antipyretic properties. It is found to prolong lifespan of model organisms if taken throughout life but not in the old age. R. rosea is considered a geroprotector with rejuvenating properties. It contains a variety of compounds that may act as anti-inflammatory or anti-cancer agents. Additionally, evidence suggests that R. rosea extracts improve quality of life in the elderly and extend lifespan. Mice aged 17 months (comparable to approximately 80 human years) were administered R. rosea extract or aspirin (5 mg/kg and 25 mg/kg body mass daily) for two months. Behavioural assessment using the open field test revealed no significant differences between the groups, although trends suggested increased anxiety-like behaviour in mice receiving 25 mg aspirin. Biochemical analysis showed no statistically significant changes in lipid peroxidation in the brain or liver enzyme activities (alanine aminotransferase, ALT, and aspartate aminotransferase, AST), although a trend toward elevated ALT activity with aspirin supplementation was observed, indicating potential liver stress. These findings highlight the complexity of assessing geroprotective interventions in aged organisms and suggest that both R. rosea extract and aspirin, at the tested doses, may have limited efficacy in improving healthspan in older mice. Further studies with larger cohorts and additional biomarkers are needed to explore these preliminary findings. Це дослідження вивчає вплив водного екстракту Rhodiola rosea та низьких і високих доз аспірину на поведінку і біохімічні показники у старих мишей лінії C57BL/6J. Обидві речовини широко відомі своїми терапевтичними властивостями та потенційними геропротекторними ефектами на простих організмах, таких як дріжджі та Drosophila. Аспірин, або ацетилсаліцилова кислота, є препаратом, що використовується для лікування болю та гарячки, а також має протизапальні та жарознижувальні властивості. Встановлено, що аспірин подовжує тривалість життя модельних організмів, якщо його вживати протягом усього життя, але не в старшому віці. Rhodiola rosea вважається геропротектором із властивостями омолодження. Вона містить ряд сполук, які можуть діяти як протизапальні або протиракові агенти. Крім того, є свідчення, що екстракти R. rosea покращують якість життя у літніх людей і подовжують тривалість життя. Мишам віком 17 місяців (що відповідає приблизно 80 людським рокам) протягом двох місяців вводили екстракт родіоли або аспірину (5 мг/кг і 25 мг/кг маси тіла щодня). Поведінкова оцінка за допомогою тесту "відкрите поле" не виявила значущих відмінностей між групами, хоча спостерігалися тенденції до підвищення тривожної поведінки у мишей, які отримували аспірин у дозі 25 мг. Біохімічний аналіз не виявив статистично значущих змін у рівні перекисного окислення ліпідів у мозку або активності ферментів печінки (аланінамінотрансфераза, АЛТ, і аспартатамінотрансфераза, АСТ), хоча було помічено тенденцію до підвищення активності ALT при вживанні аспірину, що може свідчити про потенційне навантаження на печінку. Ці результати підкреслюють складність оцінки геропротекторних втручань у старих організмах і свідчать про те, що екстракт R. rosea та аспірин у випробуваних дозах можуть мати обмежену ефективність у покращенні здоров’я в літньому віці. Для підтвердження цих попередніх висновків потрібні подальші дослідження з більшими групами та додатковими біомаркерами. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8667 10.15330/jpnubio.11.93-103 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 93-103 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 93-103 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8667/9975 Copyright (c) 2024 Vitalii Derkachov, Vladyslav Berezovskyi https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8676 2026-02-22T15:26:25Z jpnubio:EART

Biochemical parameters of Gynura procumbens Lour. on different types of culture in vitro media Біохімічні показники Gynura procumbens Lour. на різних типах поживних середовищ в умовах in vitro Bulii, Olha Shebunchak, Dmytro Husak, Viktor Gynura procumbens Lour flavonoids polyphenols plant pigments Gynura procumbens Lour гинура флавоноїди поліфеноли Flavonoids, phenolic compounds, chlorophylls, carotenoids, and anthocyanins are vital secondary metabolites in plants, contributing to their growth, adaptation to environmental stressors, and medicinal properties. This study investigates the effects of different phytohormone concentrations on the biochemical composition of Gynura procumbens cultivated in vitro. Flavonoid content varied significantly among groups, with the highest levels observed in plants grown on medium supplemented with NAA at 2 mg/L, demonstrating a 70-90% increase compared to other treatments. Similarly, phenolic compounds were elevated by 28-31% under the same conditions, indicating improved plant resilience under stress. Chlorophyll a and b levels remained statistically consistent across groups, reflecting stable photosynthetic potential irrespective of phytohormone concentration. However, carotenoid synthesis peaked in plants grown on medium containing 2 mg/L BAP and 0.1 mg/L IAA, showing increases of 36-66% compared to other treatments. Anthocyanin content exhibited no significant variation between groups. These findings highlight the potential to optimize phytohormone concentrations in vitro to enhance specific phytochemical yields in Gynura procumbens, a plant with promising therapeutic applications. Флавоноїди, фенольні сполуки, хлорофіли, каротиноїди та антоціани є життєво важливими вторинними метаболітами рослин, що сприяють їх росту, адаптації до стресових факторів навколишнього середовища та мають лікувальні властивості. У цій роботі досліджено вплив різних концентрацій фітогормонів на біохімічний склад Gynura procumbens, культивованої in vitro. Вміст флавоноїдів значно відрізнявся між групами, причому найвищий рівень спостерігався у рослин, вирощених на середовищі з додаванням NAA у концентрації 2 мг/л, демонструючи збільшення на 70-90% порівняно з іншими варіантами обробки. Аналогічно, вміст фенольних сполук був підвищений на 28-31% за тих самих умов, що свідчить про покращену стійкість рослин до стресу. Вміст хлорофілів a і b залишався статистично однаковим у всіх групах, що свідчить про стабільний фотосинтетичний потенціал незалежно від концентрації фітогормонів. Однак синтез каротиноїдів досягав піку в рослинах, вирощених на середовищі, що містило 2 мг/л БАП та 0,1 мг/л ІОК, демонструючи збільшення на 36-66% порівняно з іншими варіантами обробки. Вміст антоціанів не мав суттєвих відмінностей між групами. Ці результати підкреслюють потенціал оптимізації концентрації фітогормонів in vitro для підвищення питомої фітохімічної продуктивності Gynura procumbens, рослини з багатообіцяючим терапевтичним застосуванням. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8676 10.15330/jpnubio.11.104-114 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 104-114 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 104-114 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8676/9976 Copyright (c) 2024 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology https://webportal.nrada.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/R-2024-00143.pdf

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8697 2026-02-22T22:19:40Z jpnubio:EART

Broccoli sprouts modulate the effect of carbohydrates on Drosophila pupation: acceleration on high-sugar diets, delay on low-sugar diets Проростки броколі сповільнювали заляльковування личинок Drosophila замість усунення ожиріння, спричиненого їжею Ivanochko, Marian Kharuk, Sviatoslav Lylyk, Maria Gospodaryov, Dmytro broccoli sprouts fruit fly functional food obesity triacylglycerols проростки броколі плодова мушка функціональна їжа ожиріння триацидгліцероли Diet-induced obesity has become a global health concern, driving the search for effective preventive measures and functional food interventions. This study evaluates the potential of broccoli sprouts as a functional supplement to counteract the effects of an obesogenic diet in Drosophila melanogaster, a widely accepted model organism for studying metabolic diseases. The research examined the influence of broccoli sprout supplementation on larval pupation rates, adult fly body mass, and the content of proteins and triacylglycerols (TAGs) in adult flies. Larvae were fed diets with varying sucrose concentrations, with or without broccoli sprouts. Results showed that broccoli sprouts independently slowed larval development, irrespective of sucrose-induced delays. While no significant effects on body mass were observed in adult males, female flies exhibited reduced body mass in some broccoli-supplemented groups. Metabolically, TAG levels and protein content varied across diets, with high sucrose diets generally increasing TAG levels. However, broccoli sprouts mitigated some adverse metabolic changes, particularly in male flies on high-sucrose diets. These findings suggest that broccoli sprouts impact developmental timing in Drosophila and highlight their potential modulatory effects on metabolic markers associated with diet-induced obesity. The study underscores the need for further investigation into optimal doses and the underlying mechanisms of broccoli's bioactive compounds in mitigating obesity-related metabolic alterations. Future research should also address parameters such as food intake, survival rates, and oxidative stress markers to understand the broader implications of broccoli supplementation better. Ожиріння, спричинене дієтою, є частим явищем у сучасному світі. Для запобігання та усунення ожиріння та його супутніх захворювань вчені досліджують використання функціональних продуктів харчування, таких як проростки броколі. Плодова мушка є популярною моделлю ожиріння, але ця лабораторна тварина ще не використовувалася для дослідження властивостей броколі проти ожиріння. Метою цього дослідження було визначити вплив проростків броколі на заляльковування, масу тіла дорослої особини мух, вміст білка і триацилгліцеролів в тілі мух, які перебували на ліпогенній дієті. Результати продемонстрували здатність препарату броколі уповільнювати розвиток личинок. Цей ефект був незалежним від уповільнення розвитку до лялечки, спричиненого високим вмістом сахарози. Також були встановлені деякі відмінності рівнів білку та ТАГ в мух, які споживали броколі чи їжу з високим вмістом сахарози. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8697 10.15330/jpnubio.11.115-122 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 115-122 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 115-122 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8697/9977 Copyright (c) 2024 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology https://webportal.nrada.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/R-2024-00143.pdf

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8747 2026-02-22T15:20:15Z jpnubio:RART

Recent advances in intranasal delivery of therapeutic peptides Останні досягнення в інтраназальній доставці лікарських пептидів Kharuk, Sviatoslav Shturmak, Andrii Shvadchak, Volodymyr intranasal drug delivery blood-brain barrier peptide administration olfactory transport drug bioavailability enhancement інтраназальна доставка ліків гематоенцефалічний бар'єр введення пептидів нюховий транспорт підвищення біодоступності ліків Treatment of neurodegenerative disorders requires delivery of drugs into the central nervous system. However, presence of the blood–brain barrier (BBB) strongly limits applicability of intravenous or oral paths for administration of drugs acting in the brain. Intranasal delivery is a promising, non-invasive strategy to bypass the BBB and deliver drugs directly to the brain. This review examines the nasal-to-brain delivery mechanisms, enhancement strategies, and therapeutic applications of drug delivery to the brain upon intranasal administration, with a focus on peptide delivery. It compares the anatomical differences in nasal cavity structure between humans and model animals used to study delivery efficacy and considers transport mechanisms, including intracellular (axonal) and extracellular (paracellular and transcellular) pathways. Peptide drugs approved for intranasal administration, such as insulin, exendin, and oxytocin as well as several peptides on the development stage are discussed in more details with insights of the influence of peptide sequence on the delivery efficiency. Finally, recent progress in various strategies to improve intranasal peptide delivery, including PEGylation, cell-penetrating peptides, and cyclodextrins are discussed. Лікування нейродегенеративних розладів вимагає доставки ліків у центральну нервову систему. Однак наявність гематоенцефалічного бар'єру (ГЕБ) суттєво обмежує застосування внутрішньовенного та перорального шляхів введення препаратів до мозку. Перспективною, неінвазивною стратегією, що дозволяє обійти ГЕБ і доставити ліки безпосередньо в мозок є інтраназальна доставка. У цьому огляді розглядаються механізми доставки ліків у мозок при введенні через ніс, стратегії покращення та терапевтичні застосування такої доставки, з акцентом на терапевтичні пептиди. Також порівнюються анатомічні відмінності в будові носової порожнини між людьми і модельними тваринами, які використовуються для вивчення ефективності доставки і розглядаються механізми транспортування, включаючи внутрішньоклітинні (аксональні) і позаклітинні (парацелюлярні і трансклітинні) шляхи. Пептидні препарати, схвалені для інтраназального введення, такі як інсулін, ексендин і окситоцин, а також кілька пептидів, що знаходяться на стадії розробки обговорюються більш детально з увагою до впливу амінокислотної послідовності на ефективність доставки. Також, обговорюється нещодавній прогрес у різних стратегіях покращення інтраназальної доставки пептидів, включаючи пегільоване введення, пептиди, що проникають у клітини, та циклодекстрини. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8747 10.15330/jpnubio.11.123-135 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 123-135 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 123-135 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8747/9972 Copyright (c) 2024 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8793 2026-02-22T15:29:14Z jpnubio:EART

Analysis of statistical indicators of pollutant emissions into the atmospheric air of Ivano-Frankivsk region Аналіз статистичних показників викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Івано-Франківської області Melnychenko, Ruslan Mykytyn, Tetiana Melnychenko, Halyna Kozaruk, Roksolana Melnychenko, Volodymyr air pollution, emission structure emission dynamics Ivano-Frankivsk region забруднення атмосферного повітря структура викидів динаміка викидів Івано-Франківська область The article examines the urgent problem of atmospheric air pollution in Ivano-Frankivsk region caused by anthropogenic factors. The main attention is paid to the analysis of the structure and dynamics of pollutant emissions from stationary sources, in particular carbon dioxide, sulfur compounds, solid suspended particles, nitrogen and other substances. The analysis of trends in total pollution for the period from 1990 to 2023 has been presented, taking into account economic, social and environmental factors. It has been found that in 2023, total emissions from stationary sources decreased by 3.02% compared to 2022 and amounted to 147.7 thousand tons. The main pollutant remains carbon dioxide (9.9 million tons), which is the main greenhouse gas and contributes to climate change. The structure of emissions of other pollutants has been investigated: a significant share is made up of sulfur dioxides (65%), solid suspended particles (17%), nitrogen compounds (9%), methane (4%), and non-methane volatile organic compounds (3%). The dynamics of changes in emission levels in the context of economic, environmental and technological factors, including the impact of the COVID-19 pandemic, has been presented. Particular attention is given to analyzing emissions of nitrogen dioxide, sulfur dioxide, particulate matter, and nitrogen oxides, as well as their impact on ecosystems and public health. The results of the study show a gradual decrease in atmospheric air pollution in the region, which is a consequence of a decrease in carbon dioxide and sulfur dioxide emissions, but emissions of volumes of emissions of solid suspended particles and nitrogen oxides have increased in recent years. Therefore, the development of alternative energy, the introduction of the latest emission treatment technologies, the popularization of environmentally friendly transport, and the strengthening of environmental monitoring remain actual for the region. У статті досліджується актуальна проблема забруднення атмосферного повітря в Івано-Франківській області, зумовлена антропогенними чинниками. Основна увага приділена аналізу структури та динаміки обсягів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, зокрема діоксиду вуглецю, сполук сірки, твердих суспендованих частинок, азоту та інших речовин. Представлено аналіз тенденцій сумарного забруднення за період з 1990 до 2023 року, враховуючи економічні, соціальні та екологічні чинники. Виявлено, що у 2023 році загальний обсяг викидів від стаціонарних джерел зменшився на 3,02% порівняно з 2022 роком і склав 147,7 тис. тонн. Основним забруднювачем залишається діоксид вуглецю (9,9 млн тонн), що є основним парниковим газом і сприяє зміні клімату. Досліджено структуру викидів інших забруднюючих речовин: значну частку складають діоксиди сірки (65%), тверді суспендовані частинки (17%), сполуки азоту (9%), метан (4%), а також неметанові леткі органічні сполуки (3%). Наведено динаміку змін рівнів викидів у контексті економічних, екологічних та технологічних факторів, включно з впливом пандемії COVID-19. Особливу увагу приділено аналізу викидів діоксиду азоту, діоксиду сірки, твердих суспендованих частинок, оксидів азоту їхньому впливу на екосистеми та здоров’я населення. Результати дослідження свідчать про поступове зменшення забруднення атмосферного повітря в області, що є наслідком зниження обсягів викидів діоксиду вуглецю, та діоксиду сірки, проте обсяги викидів твердих суспендованих частинок, оксидів азоту за останні роки зросли. Тому для області залишається актуальним питання розвитку альтернативної енергетики, впровадження новітніх технологій очищення викидів, популяризація екологічно чистого транспорту та посилення екологічного моніторингу. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8793 10.15330/jpnubio.11.136-145 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 136-145 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 136-145 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8793/9978 Copyright (c) 2024 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology https://webportal.nrada.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/R-2024-00143.pdf

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8861 2026-02-22T15:30:42Z jpnubio:EART

Forest reclamation of technogenic lands: a case study of ash and slag dumps Лісова рекультивація техногенних земель на прикладі золошлаковідвалів Semak, Uliana Melnychenko, Halyna Stefanyshyn, Bohdan forest reclamation phytorecultivation technogenic landscapes ecological restoration лісова рекультивація фіторекультивація техногенні ландшафти екологічне відновлення Forest reclamation of technogenic landscapes represents a considerable ecological intervention, addressing environmental challenges caused by industrial transformation of the environment. This comprehensive study investigates vegetation restoration and ecological rehabilitation on ash and slag dumps of the Burshtyn Thermal Power Plant, revealing innovative strategies for ecosystem recovery with forest reclamation in severely degraded environments. The research explores spontaneous succession and strategic phytorecultivation, analyzing the species diversity and ecological characteristics of woody vegetation on ash and slag dumps. Surprisingly, native species predominated (65 % of tree species), challenging previous assumptions about vegetation restoration in anthropogenically transformed landscapes. Pioneer species like Betula pendula, Salix caprea and Populus spp. emerged as critical agents of ecological transformation, capable of rapidly establishing vegetation cover and initiating complex successional processes. Nitrogen-fixing species such as Alnus glutinosa and Hippophae rhamnoides were highlighted for their unique ability to restore ecosystems on technogenic  substrates. The study recommends a diverse ensemble of tree and shrub species with exceptional adaptive capabilities, demonstrating a sophisticated biological approach to landscape restoration. Practical recommendations include strategic species selection, understanding spontaneous succession dynamics and implementing supplementary restoration techniques. By providing a comprehensive framework for ecological restoration, this research contributes to environmental management and sustainable landscape rehabilitation, offering innovative approaches to transforming degraded industrial territories into functional ecosystems. Лісова рекультивація техногенних ландшафтів – це комплекс заходів, спрямованих на вирішення екологічних проблем, що спричинені техногенною трансформацією навколишнього середовища. Представлене дослідження описує особливості формування деревної рослинності на золошлаковідвалах Бурштинської ТЕС, розкриваючи концепцію відновлення деградованих екосистем шляхом лісової рекультивація. Аналіз видового різноманіття та екологічних характеристик дендрофлори золошлаковідвалів розкриває закономірності спонтанної сукцесії та перспективи фітомеліоративних заходів. Результати дослідження показали переважання аборигенних видів (65 % видового спектру) у дендрофлорі золошлаковідвалу № 3, що ставить під сумнів попередні припущення про заселення адвентивними видами антропогенно трансформованих ландшафтів. Піонерні види, серед яких Betula pendula, Salix caprea та Populus spp., завдяки здатності швидко формувати деревостани та ініціювати складні сукцесійні процеси, зарекомендували себе як ключові види для лісової рекультивації в умовах техногенних екотопів. Такі азотфіксуючі види як Alnus glutinosa та Hippophae rhamnoides мають вагоме значення для встановлення рослинності на збіднених на поживні речовини техногенних субстратах. Результатом дослідження є список рекомендованих для лісової рекультивації деревних та чагарникових видів, що завдяки їх екологічним особливостям та адаптивному потенціалу можуть бути ефективними для відновлення техногенно трансформованих ландшафтів. Практичні рекомендації щодо лісової рекультивації включають також ряд заходів, що сприятимуть відновленню рослинного покриву на техногенних субстратах. Запропонований комплексний підхід до лісової рекультивації закладає теоретичне підґрунття для розробки заходів відновлення деградованих промислових територій та перетворення їх у функціональні екосистеми. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8861 10.15330/jpnubio.11.146-155 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 146-155 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 146-155 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8861/9979 Copyright (c) 2024 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology https://webportal.nrada.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/R-2024-00143.pdf

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8922 2026-02-22T16:38:51Z jpnubio:EART

Biotopic distribution of spider species (Aranei, Arachnida, Arthropoda) in the Dnistrov canyon and adjacent territories Біотопічний розподіл видів павуків (Aranei, Arachnida, Arthropoda) в умовах Дністровського каньйону та прилеглих територій Venhryniuk, Ihor Sirenko, Artur Salticidae Araneidae Thomisidae Pholcidae Dictynidae Lycosidae Salticidae Araneidae Thomisidae Pholcidae Dictynidae Lycosidae фауна The ecological timing of the distribution of groups of spiders (Aranei, Arachnida, Arthropoda) in different phytocomplexes in the conditions of the Dniester Canyon and adjacent territories was studied. Species complexes of spiders of 6 families were studied: Salticidae, Araneidae, Thomisidae, Pholcidae, Dictynidae, Lycosidae. A total of 69 species of spiders from these six families have been identified. The groups of spiders of the following phytocomplexes, ecotones and biotopes were studied: A - forest edges of broad-leaved beech and hornbeam forests; B - steppe areas on the hills; C – rocky areas with petrophilic vegetation, including the edges of karst gypsum and limestone craters; D – stony placers with petrophilic vegetation; E – tree crowns of broad-leaved beech and hornbeam forests; F – shrubs (mainly hawthorn and thistle); G – forest litter of beech and hornbeam forest; H - dead dry wood; And - wet biotopes and ecotones, wetlands and riverbanks. The largest number of species was found in the grassy edge of beech and hornbeam forests (А) – 53. The fewest species of spiders were found on dead wood (H) – 2 species and on the banks of rivers and wetlands (І) – 6. In grassy steppes 40 species of spiders were found in areas (B), on rocky areas with petrophilic vegetation (C) – 16 species, on rocky outcrops with petrophilic vegetation (D) – 16 species, in tree crowns of beech and hornbeam forests (E) – 8 species , on shrubs (hawthorn, blackthorn) (F) – 9 species, on the forest floor of broad-leaved forests (G) – 10 species of spiders of the studied families. Only 1 species of spiders - Xysticus bifasciatus C. L. Koch, 1837 (Thomisidae, Aranei, Arachnida, Arthropoda) was found in all investigated phytocomplexes. 5 detected species of spiders were found only in one of the investigated phytocomplexes. Most of the detected species have camouflage coloration, which is associated with certain types of plants, including flowers, on which these species of spiders hunt. An areological analysis was carried out for all detected species, and the faunal affinity of the spider communities of the different studied phytocomplexes was investigated. No new species for the fauna of Ukraine were discovered. Досліджено екологічну приуроченість на розподіл угруповань павуків (Aranei, Arachnida, Arthropoda) по різним фітокомплексам в умовах Дністровського каньйону та прилеглих територій. Досліджено видові комплекси павуків 6 родин: Salticidae, Araneidae, Thomisidae, Pholcidae, Dictynidae, Lycosidae. Всього було виявлено 69 видів павуків з цих шести родин. Досліджено угруповванні павуків таких фітокомплексів, екотонів та біотопів: А - узлісся широколистяних букових та грабових лісів; B - степові ділянки на пагорбах; C – скельні ділянки з петрофільною рослинністю, включаючи краї карстових гіпсових та вапнякових кратерів; D – кам’янисті розсипи з петрофільною рослинністю; E – крони дерев широколистяних букових та грабових лісів; F – чагарники (переважно глід та терен); G – лісова підстилка букового та грабового лісу; Н – мертва суха деревина; І – вологі біотопи та екотони, заболочені ділянки та береги річок. Найбільше видів було виявлено в травостої узлісся букових та грабових лісів (А) – 53. Найменше видів досліджених рожин павуків було було виявлено на мертвій деревині (Н) – 2 види та берегах річок та на заболочених ділянках (І) – 6. У травостої степових ділянок (В) виявлено 40 видів павуків, на скельних ділянках з петрофільною рослинністю (С) – 16 видів, на кам’янистих розсипах з петрофільною рослинністю (D) – 16 видів,  у кронах дерев букових та грабових лісів (Е) – 8 видів, на чагарниках (глід, терен) (F) – 9 видів, на лісовій підстилці широколистяних лісів (G) – 10 видів павуків досліджених родин. Тільки 1 вид павуків - Xysticus bifasciatus C. L. Koch, 1837 (Thomisidae, Aranei, Arachnida, Arthropoda) виявлених в усіх досліджених фітокомплексах. 5 виявлених видів павуків зустрічались тільки в одному з досліджених фітокомплексів. Більшість виявлених видів мають маскувальне забарвлення, що пов’язане з певними видами рослин, в тому числі квітів, на яких ці види павуків ведуть полювання. Щодо всіх виявлених видів здійснений ареологічних аналіз, досліджено фауністичну спорідненість угруповань павуків різних досліджених фітокомплексів. Нових видів для фауни України виявлено не було. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8922 10.15330/jpnubio.11.156-167 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 156-167 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 156-167 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8922/9987 Copyright (c) 2024 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/8972 2026-02-22T16:20:20Z jpnubio:EART

Ontogenetic structure and seed productivity of Arnica montana L. in the Ukrainian Carpathians Онтогенетична структура та насіннєва продуктивність Arnica montana L. в умовах Українських Карпат Dubliak, Andrii Riznychuk, Nadiia Gniezdilova, Viktoria Arnica montana L. ontogenetic structure seed productivity ecological factors Ukrainian Carpathians species conservation Arnica montana L. онтогенетична структура насіннєва продуктивність екологічні фактори Українські Карпати охорона видів The article examines the ontogenetic structure and seed productivity of Arnica montana L. in the natural conditions of the Ukrainian Carpathians, which are key aspects for understanding the dynamics of its populations and ecological adaptations. The main factors affecting population viability have been identified, including climatic conditions, altitudinal zonation, phytocenotic state, and the intensity of anthropogenic impact. An analysis of the spatial distribution and age structure of populations has been conducted, allowing for an assessment of the species' adaptive potential and its capacity for natural regeneration. The relationship between altitudinal zonation, plant community structure, and seed renewal indicators has been studied. The obtained data confirm that the presence of favorable environmental conditions is a determining factor in ensuring the successful regeneration of the species. It has been established that in the conditions of mid-mountain meadows and the subalpine zone, Arnica montana L. exhibits a higher level of seed productivity compared to high-mountain areas, where a gradual decline in potential seed productivity is observed due to ecological constraints. The phase development of Arnica montana L. individuals at different ontogenetic stages has been analyzed. A quantitative analysis of potential and actual seed productivity indicators, as well as seed regeneration levels in different ecological niches, has been conducted. A set of measures for the conservation of natural populations of Arnica montana L. in the region has been proposed. These measures include limiting livestock grazing, regulating recreational impact, prohibiting the collection of medicinal raw materials in natural habitats, and protecting key populations in protected areas. The possibility of creating artificial populations and restoring the species in areas of its historical distribution is also considered. У статті розглянуто особливості онтогенетичної структури та насіннєвої продуктивності Arnica montana L. у природних умовах Українських Карпат, що є ключовими аспектами для розуміння динаміки її популяцій і екологічних адаптацій. Визначено основні фактори, які впливають на життєздатність популяцій, включаючи кліматичні умови, висотну поясність, стан фітоценозів та інтенсивність антропогенного впливу. Здійснено аналіз просторового розподілу та вікової структури популяцій, що дозволяє оцінити рівень адаптивного потенціалу виду та його здатність до природного відтворення. Досліджено взаємозв'язок між висотною поясністю, структурою рослинного угруповання та показниками насіннєвого оновлення. Отримані дані засвідчують, що наявність сприятливих екологічних умов є визначальним фактором для забезпечення успішної регенерації виду. Встановлено, що в умовах середньогірних лук і субальпійської зони Arnica montana L. демонструє вищий рівень насіннєвої продуктивності порівняно з високогірними територіями, де спостерігається поступове зниження потенційної насіннєвої продуктивності внаслідок екологічних обмежень. Проаналізовано фазовий розвиток особин Arnica montana L. на різних онтогенетичних стадіях. Здійснено кількісний аналіз показників потенційної та актуальної насіннєвої продуктивності, а також рівня насіннєвого відтворення у різних екологічних нішах. Запропоновано комплекс заходів для збереження природних популяцій Arnica montana L. у регіоні. До таких заходів належать обмеження випасу худоби, регулювання рекреаційного навантаження, заборона збору лікарської сировини у природних місцях зростання та охорона ключових популяцій у заповідних територіях. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8972 10.15330/jpnubio.11.168-176 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 168-176 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 168-176 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/8972/9986 Copyright (c) 2024 CC BY-NC-ND 4.0 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/9697 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:EART

Molecular Cross-Validation of Intraspecific Structure of Rutpela maculata (Insecta: Coleoptera: Cerambycidae) Перехресна молекулярна валідація внутрішньовидової структури Rutpela maculata (Insecta: Coleoptera: Cerambycidae) Zamoroka, Andrew Zinenko, Oleksandr the longhorn beetles molecular phylogeny molecular phylogeography taxonomy systematics fauna PCR DNA barcoding West Palearctic скрипунові жуки молекулярна філогенія молекулярна філогеографія таксономія систематика фауна ПЛР ДНК баркодинг Західна Палеарктика Rutpela (Rutpela) maculata (Poda, 1761) is one of the most abundant and widespread lepturine beetles in Europe, ranging from the Atlantic coast to the southern Ural Mountains. The intraspecific taxonomy of R. maculata has been debated for decades, with no consensus on subdivision based on morphological traits. Here, we conducted a phylogenetic analysis of the species’ intraspecific structure using newly generated DNA barcodes from Croatia, Italy, Slovenia, Spain, and Ukraine, combined with sequences from public databases (GenBank, BOLD Systems, CaBOL). Our results reveal three distinct haplogroups (weRM, ceRM, esRM) within the species’ range, each clearly associated with morphological patterns, particularly limb melanization in males. The melanistic forms corresponding to the weRM haplogroup in southwestern Europe and the esRM haplogroup in the Caucasus-Anatolian region arose independently from different ancestors, whereas the ceRM haplogroup is broadly distributed across Europe, from Finland and Norway to Italy and Greece and Turkey. Two haplogroups correspond to previously recognized subspecies, R. m. maculata (ceRM) and R. m. manca (weRM). The third haplogroup, esRM, previously considered part of R. m. manca, represents a separate evolutionary lineage, related to ceRM, and is here formally recognized as a new subspecies, Rutpela maculata orientalis ssp. nov. Genetic distances, COI sequence divergences, morphological differentiation, and geographic separation collectively support this taxonomic revision. Our study demonstrates the effectiveness of molecular phylogenetic approaches in resolving the long-standing issues of intraspecific classification and geographic delineation of R. maculata subtaxa. Rutpela (Rutpela) maculata (Poda, 1761) є одним із найпоширеніших і масових скрипунових жуків у Європі, з ареалом від Атлантичного узбережжя на заході до Південного Уралу на сході. Впродовж останніх десятиліть внутрішньовидова таксономія R. maculata за морфологічними ознаками була предметом дискусій, і консенсус щодо її організації досі відсутній. У цьому дослідженні проведено філогенетичний аналіз внутрішньовидової структури R. maculata на основі нових ДНК-баркодів із Хорватії, Італії, Словенії, Іспанії та України, а також доступних у публічних базах даних (GenBank, BOLD Systems, CaBOL). Результати показують наявність трьох чітко відокремлених гаплогруп (weRM, ceRM, esRM), кожна з яких асоційована з низкою морфологічних ознак, особливо меланізацією кінцівок у самців. Меланістичні форми гаплогрупи weRM у Південно-Західній Європі та гаплогрупи esRM у Кавказько-Анатолійському регіоні виникли ізольовано і незалежно, тоді як гаплогрупа ceRM має широке поширення по Європі – від Фінляндії та Норвегії до Італії та Хорватії. Дві гаплогрупи відповідають відомим підвидам – R. m. maculata (ceRM) та R. m. manca (weRM). Третя гаплогрупа esRM, раніше розглядалася як частина R. m. manca, виявилася окремою еволюційною лінією, спорідненою до ceRM, і формально запропонована як новий підвид Rutpela maculata orientalis ssp. nov. Генетичні відстані, відмінності в COI-послідовностях, морфологічні та географічні відмінності підтверджують цю таксономічну ревізію. Дослідження демонструє ефективність молекулярних філогенетичних підходів для вирішення давніх питань внутрішньовидової класифікації та визначення ареалів підвидів R. maculata. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion text application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9697 10.15330/jpnubio.12.46-59 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 46-59 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 46-59 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9697/9955 Copyright (c) 2025 Andrew Zamoroka, Oleksandr Zinenko https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/9722 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:RART

Tools and Approaches for Biodiversity Assessment within Oil and Gas Licensing Processes in Ukraine – a Review Інструменти та підходи до оцінки біорізноманіття в процесах ліцензування нафтогазовидобувної діяльності в Україні Khudetsky, Boghdan Environmental Impact Assessment (EIA) flora fauna rare species natural habitats protected areas ecological networks research methods environmental legislation оцінка впливу на довкілля (ОВД) флора фауна рідкісні види природні оселища природоохоронні території екологічні мережі методи досліджень екологічне законодавство In line with current legislation and Ukraine’s international obligations, the assessment of the biotic environment is a key procedure in obtaining permits for oil and gas extraction. However, significant gaps remain in both methodological and regulatory frameworks. While the official guidelines for Environmental Impact Assessment (EIA) provide a general framework, they lack concrete research protocols for biotic components. This study offers a detailed set of methodological approaches to ensure comprehensive biodiversity assessment within EIA reports for oil and gas projects. The proposed framework is tailored to the technical specifications and spatial boundaries of planned activities, including construction sites, industrial platforms, wells, and sanitary protection zones. Field surveys are recommended prior to project initiation, during construction, and after commissioning. Standard research plots (25×25 m) are used for integrated studies of flora, fauna, and habitats, applying standardized methods such as bird counts, entomological sweeps, vegetation surveys, soil mesofauna sampling, and small mammal trapping. Additionally, transects are established within 300 m and 1000 m buffer zones to inventory flora, fauna, rare biota, , plant communities listed in Ukraine’s Green Book and natural habitats of th Bern Convention. Invertebrates are assessed through soil traps, litter sieving, and targeted surveys of various microhabitats, while vertebrates are recorded through direct observation. Special attention is given to rare species included in the Red Data Book of Ukraine and Bern Convention appendices. The framework also integrates spatial analysis of the proximity of planned activities to protected areas, ecological networks, and the Emerald Network, thus strengthening the scientific basis of EIA in the oil and gas sector. Відповідно до чинного законодавства та міжнародних зобов’язань України, оцінка біотичного середовища є ключовою процедурою для отримання дозволів на видобування нафти й газу. Проте у методичному та нормативно-правовому забезпеченні залишаються суттєві прогалини. Хоча офіційна Методика щодо проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) надає загальну рамку, проте вона не містять конкретних протоколів дослідження біотичних компонентів. У цьому дослідженні запропоновано деталізований набір методичних підходів для забезпечення всебічної оцінки біорізноманіття у звітах з ОВД для проєктів у галузі нафтогазового видобування. Запропонована схема враховує технічні особливості та просторові межі планованої діяльності, зокрема будівельні майданчики, промислові об’єкти, свердловини та санітарно-захисні зони. Польові обстеження рекомендується здійснювати до початку робіт, під час будівництва та після введення в експлуатацію. Для інтегрованих досліджень флори, фауни та оселищ використовуються стандартні дослідні ділянки розміром 25×25 м із застосуванням стандартизованих методів, таких як обліки птахів, ентомологічні відлови, геоботанічні описи, відбір мезофауни ґрунту та пастки для дрібних ссавців. Додатково у межах санітарно-захисних зон 300 м та 1000 м прокладаються трансекти для інвентаризації флори, фауни, раритетної біоти, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, та природних оселищ Бернської конвенції. Безхребетних обстежують за допомогою ґрунтових пасток, просіювання підстилки та цільових обстежень мікробіотопів, тоді як хребетних реєструють шляхом прямих спостережень. Особливу увагу приділено рідкісним видам, занесеним до Червоної книги України та додатків Бернської конвенції. Запропонована схема також інтегрує просторовий аналіз впливу планованої діяльності на об’єкти ПЗФ, екомережі та Смарагдової мережі, що підсилює наукове підґрунтя ОВД у нафтогазовому секторі. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion text, image текст, рисунок application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9722 10.15330/jpnubio.12.20-33 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 20-33 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 20-33 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9722/9958 Copyright (c) 2025 Boghdan Khudetsky https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/9800 2026-02-22T16:10:30Z jpnubio:EART

Current state and prospects of introduction of the family Rosaceae juss. species in the Precarpathian region Сучасний стан та перспективи інтродукції видів родини Rosaceae Juss. у Передкарпатті Kupchak, Ruslan Kavchuk, Iryna Pavuk, Mykhailo Boyko, Bohdan Riznychuk, Nadiia Gniezdilova, Viktoria plant introduction Rosaceae family Precarpathian region adaptation Ivano-Frankivsk region ornamental plants landscaping інтродукція рослин Rosaceae, адаптація декоративні рослини озеленення The article examines the current state and prospects for the introduction of shrubs of the Rosaceae Juss. family into natural and urbanized ecosystems of the Precarpathian region. The species composition, ecological plasticity, and adaptive potential of representatives from this family are analyzed, which determine their ability to acclimatize and be used in landscaping. The main factors affecting the success of introduction are discussed, including climatic conditions, soil types, and anthropogenic impact. It has been established that the most numerous in the region are the genera Cerasus Juss., Rubus L., Rosa L. and Spiraea L., which account for approximately 70% of the total number of registered species of the Rosaceae family. Of particular interest are such species: Spiraea japonica Franch., Rosa rugosa Thunb. and Physocarpus opulifolius L., which demonstrate high decorative value and resistance to adverse environmental factors. The features of the distribution of both indigenous and introduced species, their ability to naturalize, and their potential in forming stable plant communities have been studied. It has been determined that introduced species, particularly Chaenomeles japonica Thunb., Cotoneaster horizontalis Decne., and Sorbaria sorbifolia L., effectively adapt to the conditions of the Precarpathian region, which is due to the similarity of the region's climatic characteristics to their natural habitats. The habitat analysis showed that a significant part of the Rosaceae family has a Сircumboreal or East Asian origin, which confirms their high adaptive potential. The results of the study provide the foundation for developing effective strategies for introducing ornamental species of Rosaceae into the green plantings of the Precarpathian region, which will contribute to the enrichment of biodiversity and the improvement of the ecological condition of the region. У статті досліджено сучасний стан та перспективи інтродукції видів родини Rosaceae Juss. у природних і урбанізованих екосистемах Прикарпаття. Проаналізовано видовий склад, екологічну пластичність та адаптаційний потенціал представників цієї родини, що зумовлює їхню здатність до акліматизації та використання у зеленому будівництві. Розглянуто головні фактори, що впливають на успішність інтродукції, зокрема кліматичні умови, типи ґрунтів та антропогенне навантаження. Встановлено, що найбільш чисельно представленими в регіоні є роди Cerasus Juss., Rubus L., Rosa L. та Spiraea L., які складають приблизно 70% від загальної кількості зареєстрованих видів родини Rosaceae. Особливий інтерес викликають види Spiraea japonica, Rosa rugosa та Physocarpus opulifolius, які демонструють високу декоративну цінність та стійкість до несприятливих факторів середовища. Досліджено особливості поширення як аборигенних, так і інтродукованих видів, їхню здатність до натуралізації та потенціал у формуванні стабільних рослинних угруповань. Визначено, що інтродуковані види, зокрема Chaenomeles japonica, Cotoneaster horizontalis та Sorbaria sorbifolia, ефективно адаптуються до умов Прикарпаття, що обумовлено подібністю кліматичних характеристик регіону до їхніх природних ареалів. Ареалогічний аналіз показав, що значна частина представників родини Rosaceae має циркумбореальне або східноазійське походження, що підтверджує їхній високий адаптивний потенціал. Результати дослідження є основою для розробки ефективних стратегій інтродукції декоративних видів Rosaceae у зелені насадження Прикарпаття, що сприятиме збагаченню біорізноманіття та покращенню екологічного стану регіону. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9800 10.15330/jpnubio.11.177-182 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 177-182 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 177-182 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9800/9983 Copyright (c) 2024 Ruslan Kupchak, Iryna Kavchuk, Mykhailo Pavuk, Bohdan Boyko, Nadiia Riznychuk, Viktoria Gniezdilova https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/9801 2026-02-22T16:15:33Z jpnubio:EART

Distribution of Origanum vulgare L. in the subcarpathian and carpathian regions for further cultivation within the Ivano-Frankivsk oblast Поширення Origanum vulgare L. в регіоні Прикарпаття та Карпат для подальшого культивування в межах Івано-Франківської області Haridzhuk, Svitlana Riznychuk, Nadiia Origanum vulgare field research distribution plant introduction acclimatization Origanum vulgare поширення рослин зростання інтродукція рослин акліматизація A study was conducted on the distribution of Origanum vulgare L., a medicinal plant that can be used in the future for producing food products, specifically spices or for preparing tea blends, in the Carpathian and Subcarpathian regions. The research aims to determine the potential for spreading O. vulgare L. in the natural conditions of the Ivano-Frankivsk Oblast for the subsequent cultivation of the plant on a large industrial scale. Досліджено поширення материнки звичайної, як виду лікарської рослини, що може бути використана в подальшому для виготовлення харчової продукції, а саме спецій чи для заготівлі суміші чаїв, на території Карпат та Прикарпаття. Дослідження спрямоване на визначення можливості поширення O. vulgare L. в природних умовах Івано-Франківської області, для подальшого вирощування рослини в великих промислових маштабах. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9801 10.15330/jpnubio.11.183-188 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 183-188 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 183-188 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9801/9984 Copyright (c) 2024 Svitlana Haridzhuk, Nadiia Riznychuk https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/9806 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:EART

Provisional checklist and habitat preferences of ants (Hymenoptera: Formicidae) in Halych national park, Ukraine Попередній контрольний список та уподобання щодо середовища існування мурах (Hymenoptera: Formicidae) у Галицькому національному парку, Україна Kasicki, Yaroslav-Yurii Bureiko, Maria Malaniy, Viktoria Mokhniak, Anna Piddubnyi, Oleksandr Zamoroka, Andrew insects biodiversity fauna natural habitats invasive species conservation areas climate change комахи біорізноманіття фауна природні оселища інвазійні види природоохоронні території кліматичні зміни Abstract: A total of 37 ant species were identified from Halych national park, significantly enriching knowledge of its local myrmecofauna. Combined with literature data, 48 species are now known from the national park. The most abundant taxa were Formica cunicularia, Formica glauca, Lasius flavus, Lasius niger, Lasius platythorax, Myrmica rubra, Myrmica ruginodis, and Tetramorium ferox. Four species – Monomorium pharaonis, Hypoponera punctatissima, Aphaenogaster splendida, and Plagiolepis taurica – were recorded as exceptional findings, likely linked to human introduction or climate-driven northward range shifts. Notably, only solitary reproductive individuals (males or females) of these species were found, indicating possible anthropogenic dispersal through livestock feed, building materials, or trade goods. Habitat analysis revealed that the greatest species richness occurred in human-altered ecosystems – 26 species in fallow lands and 18 in post-forest mesophilous meadows – while forests, wetlands, riparian zones, and steppes hosted fewer but distinct assemblages. Widespread, ecologically plastic species such as L. niger, M. rubra, M. ruginodis, and F. cunicularia dominated most habitats. The study highlights both the high diversity and vulnerability of the Park’s ant fauna to human influence and climate change. Continued monitoring is essential for understanding invasion pathways, conserving native biodiversity, and guiding effective management strategies Анотація. У межах Галицького національного природного парку виявлено 37 видів мурашок, що суттєво доповнює знання про місцеву мірмекофауну. Разом із літературними даними, на сьогодні для території парку відомо 48 видів. Найпоширенішими виявились Formica cunicularia, Formica glauca, Lasius flavus, Lasius niger, Lasius platythorax, Myrmica rubra, Myrmica ruginodis і Tetramorium ferox. Чотири види, включаючи Monomorium pharaonis, Hypoponera punctatissima, Aphaenogaster splendida і Plagiolepis taurica, виявлені поодиноко і є незвичайними знахідками, ймовірно пов’язаними із опосередкованими людиною занесеннями або кліматично зумовленими зміщеннями ареалів на північ. Слід зазначити, що всі знайдені особини цих видів представлені лише самцями або самицями, але не робочими, що свідчить про можливий антропогенний спосіб їх поширення – з кормами для худоби, будівельними матеріалами чи іншими товарами. Аналіз розподілу мурашок за оселищами показав, що найбільше видове різноманіття спостерігається на прелогах (26 видів) і післялісових мезофільних луках (18 видів). Натомість у лісових, болотних, заплавних та степових оселищах виявлено значно меншу кількість видів. Широко поширені екологічно пластичні види, такі як Formica cunicularia, Lasius niger, Myrmica rubra і Myrmica ruginodis, домінують у більшості вивчених оселищ. Наше дослідження засвідчує високе різноманіття та водночас уразливість фавни мурашок національного парку до впливів людини й кліматичних змін. Подальший моніторинг є необхідним для з’ясування ймовірних шляхів інвазії, збереження місцевого біорізноманіття та розроблення ефективних природоохоронних і управлінських стратегій. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9806 10.15330/jpnubio.12.74-86 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 74-86 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 74-86 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9806/9954 Copyright (c) 2025 Yaroslav-Yurii Kasicki, Maria Bureiko, Viktoria Malaniy, Anna Mokhniak, Oleksandr Piddubnyi, Andrew Zamoroka https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/9813 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:RART

The Role of Antioxidants in Rehabilitation after Stroke Роль антиоксидантів у реабілітації після інсульту Bayliak, Maria Antiooxidants stroke oxidative stress rehabilitation neuroplasticity ROS nanoparticles drug delivery антиоксиданти інсульт окислювальний стрес реабілітація нейропластичність АФК наночастинки доставка ліків Stroke remains a leading cause of long-term disability worldwide, and oxidative stress plays a pivotal role in its pathogenesis and the limitation of functional recovery. This review summarizes current understanding of oxidative stress mechanisms after ischemic stroke and the therapeutic potential of antioxidants in post-stroke rehabilitation. During ischemia and reperfusion, excessive production of reactive oxygen and nitrogen species (ROS/RNS) leads to lipid peroxidation, mitochondrial dysfunction, and neuroinflammation, which impair neuroplasticity and functional recovery. Endogenous enzymatic antioxidants such as superoxide dismutase, catalase, and glutathione peroxidase, as well as non-enzymatic antioxidants, maintain redox homeostasis but often become insufficient under pathological conditions. Exogenous antioxidants, including vitamins, polyphenols, coenzyme Q10, and pharmacological agents such as edaravone, can reduce oxidative damage and support neuronal survival. Antioxidants acting through Nrf2 and NF-κB signaling pathways also modulate inflammation and enhance neurogenesis. Although preclinical data are promising, clinical results remain inconsistent, emphasizing the need for personalized and combined strategies that integrate pharmacological antioxidants, antioxidant-rich nutrition, and advanced delivery systems such as nanoparticles and hydrogels. These combined approaches may enhance neuroplasticity and improve rehabilitation outcomes for stroke survivors. Інсульт залишається однією з головних причин тривалої інвалідності у всьому світі, а окислювальний стрес відіграє ключову роль у його патогенезі та обмеженні функціонального відновлення. У цьому огляді узагальнено сучасні уявлення про механізми окислювального стресу після ішемічного інсульту та терапевтичний потенціал антиоксидантів у реабілітації після інсульту. Під час ішемії та реперфузії надмірне вироблення активних форм кисню та азоту призводить до перекисного окислення ліпідів, мітохондріальної дисфункції та нейрозапалення, що погіршує нейропластичність та функціональне відновлення. Ендогенні ферментативні антиоксиданти, такі як супероксиддисмутаза, каталаза та глутатіонпероксидаза, а також неферментативні антиоксиданти підтримують окисно-відновний гомеостаз, але часто стають недостатніми в патологічних умовах. Екзогенні антиоксиданти, включаючи вітаміни, поліфеноли, коензим Q10 та фармакологічні засоби, такі як едаравон, можуть зменшити окислювальне ушкодження та підтримати виживання нейронів. Антиоксиданти, що діють через сигнальні шляхи Nrf2 та NF-κB, також модулюють запалення та посилюють нейрогенез. Хоча доклінічні дані є багатообіцяючими, клінічні результати залишаються суперечливими, що підкреслює необхідність індивідуалізованих та комбінованих стратегій, які інтегрують фармакологічні антиоксиданти, харчування, багате антиоксидантами, та сучасні системи доставки, такі як наночастинки та гідрогелі. Ці комбіновані підходи можуть підвищити нейропластичність та поліпшити результати реабілітації пацієнтів, які перенесли інсульт Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9813 10.15330/jpnubio.12.4-19 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 4-19 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 4-19 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9813/9952 Copyright (c) 2025 Maria Bayliak https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/9881 2026-03-07T20:57:08Z jpnubio:RART

Rabies epidemiology in Ukraine during wartime: a narrative review with insights into viral biology and a regional case study Епідеміологія сказу в Україні під час війни: оглядова стаття з урахуванням даних про біологію вірусу та регіональне дослідження конкретного випадку Bayliak, Maria rabies virus Ukraine Ivano-Frankivsk region war pathogenesis oral rabies vaccination zoonoses surveillance public health вірус сказу Україна Івано-Франківська область війна патогенез пероральна вакцинація проти сказу зоонози нагляд охорона здоров'я Rabies remains one of the most dangerous zoonotic diseases worldwide, with nearly 60,000 human deaths annually. It is caused by the rabies virus (RABV), a neurotropic RNA virus of the Lyssavirus genus (family Rhabdoviridae). Infection typically begins when the saliva of an infected animal enters a bite wound. Ukraine has long been endemic for rabies, with both wild (especially red foxes) and domestic carnivores serving as reservoirs. Before 2022, coordinated oral rabies vaccination (ORV) programs for wildlife and systematic immunization of domestic animals contributed to a gradual decline in disease incidence. However, the full-scale Russian invasion in February 2022 caused a collapse of veterinary infrastructure, disrupted vaccination logistics, and led to the displacement of millions of people and animals, which reversed much of the progress achieved. As a result, the increase in the stray animal population and the suspension of ORV campaigns led to the uncontrolled spread of the virus among both wild and domestic animals. Between 2022 and 2024, Ukraine reported a more than twofold increase in rabies cases among animals. In the Ivano-Frankivsk region (western Ukraine, a key EU buffer zone), cases doubled in 2024 relative to 2020–2021 despite distance from combat zones; by mid-2025, they matched 2021 pre-war levels. This narrative review synthesizes pre- and wartime epidemiology, integrates insights from viral biology relevant to control challenges, distinguishes wild vs. domestic transmission dynamics using species-specific data, compares the Ivano-Frankivsk case with neighboring western regions, and examines stray-animal dynamics. Restoring biannual ORV, rebuilding laboratories, strengthening cross-border surveillance, and advancing One Health integration are critical to mitigate post-war resurgence. Сказ залишається однією з найнебезпечніших зоонозних хвороб у світі, щорічно забираючи життя майже 60 000 людей. Його викликає вірус сказу (RABV) – нейротропний РНК-вірус роду Lyssavirus (родина Rhabdoviridae). Зараження зазвичай починається, коли слина інфікованої тварини потрапляє в рану від укусу. Україна вже давно є ендемічною країною щодо сказу, де резервуарами вірусу є як дикі (особливо червоні лисиці), так і домашні хижаки. До 2022 року скоординовані програми пероральної вакцинації проти сказу для диких тварин та систематична імунізація домашніх тварин сприяли поступовому зниженню захворюваності. Однак повномасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 року спричинило руйнування ветеринарної інфраструктури, порушило логістику вакцинації та призвело до переміщення мільйонів людей і тварин, що знівелювало значну частину досягнутого прогресу. В результаті збільшення популяції безпритульних тварин та призупинення кампаній вакцинації спричинило неконтрольоване поширення вірусу серед диких і домашніх тварин. У період з 2022 по 2024 рік Україна повідомила про більш ніж двократне збільшення випадків сказу серед тварин. В Івано-Франківській області (західна Україна, ключова буферна зона ЄС) кількість випадків у 2024 році подвоїлася порівняно з 2020–2021 роками, незважаючи на віддаленість від зон бойових дій; до середини 2025 року вони досягли рівня 2021 року, тобто до початку війни. Цей огляд узагальнює епідеміологію до та під час війни, інтегрує відомості з вірусної біології, що мають значення для боротьби з вірусом, розрізняє динаміку передачі вірусу дикими та домашніми тваринами на основі даних про конкретні види, порівнює ситуацію в Івано-Франківській області з сусідніми західними регіонами та аналізує динаміку безпритульних тварин. Відновлення дворічної програми ORV, відновлення лабораторій, посилення транскордонного нагляду та просування інтеграції One Health мають вирішальне значення для пом'якшення наслідків післявоєнного спалаху. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2026-03-04 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9881 10.15330/jpnubio.13.6-17 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 13 (2026); 6-17 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 13 (2026); 6-17 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9881/10028 Copyright (c) 2026 Maria Bayliak https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/9886 2026-02-22T16:08:14Z jpnubio:EART

Urban greening in Ivano-frankivsk: ecological status and prospects for sustainable development Озеленення міського середовища в Івано-Франківську: екологічний стан та перспективи сталого розвитку Boichuk, Vasyl Riznychuk, Nadiia urban greening green infrastructure sustainable development climate change озеленення міське середовище зелена інфраструктура сталий розвиток The article provides an analytical assessment of the current state of urban greening in Ivano-Frankivsk (Ukraine) within the framework of ecological sustainability and climate change adaptation. Particular attention is devoted to the functional significance of green areas in regulating the urban microclimate, improving air quality, maintaining biodiversity, and contributing to the overall well-being of the urban population. The analysis emphasizes the role of green areas in shaping a favorable microclimate, improving air quality, preserving biodiversity, and enhancing overall well-being. Key challenges include rapid urbanization, climate-related risks, and insufficient maintenance of existing vegetation. Although the average green space per resident exceeds 18 m²—significantly higher than the World Health Organization’s minimum recommendation of 9 m²—the spatial distribution of green infrastructure remains uneven, with central and peripheral districts experiencing significant deficits. The methodology combines a review of scientific literature and municipal reports, GIS-based spatial mapping of green zones, and a comparative analysis of national and international practices of green inventory. Findings reveal that urban green areas—including parks, river buffer strips, and small public gardens—deliver critical ecosystem services: mitigating the urban heat island effect, increasing humidity, filtering air pollutants, and supporting local biodiversity. At the same time, several issues were identified, such as unauthorized tree cutting, uncontrolled pruning, insufficient planting in high-density districts, and low climate adaptability of certain species. Special attention is given to the potential of digital tree cadastres, which are already operational in several European and Ukrainian cities. These systems enhance transparency in green space management, prevent illegal logging, optimize the selection of climate-resilient species, and promote community engagement. Strategic directions for sustainable development include creating ecological corridors between major parks, promoting vertical greening and green roofs, expanding the use of native tree species, and restoring riparian vegetation. The study concludes that combining digital innovation, adaptive planning, and participatory governance can significantly strengthen the ecological resilience of Ivano-Frankivsk and ensure effective adaptation to climate change. У статті проведено аналіз сучасного стану озеленення міста Івано-Франківськ у контексті екологічної стійкості та  адаптації до змін клімату. Акцент зроблено на ролі зелених зон у формуванні сприятливого мікроклімату, покращенні якості повітря, підтримці біорізноманіття та підвищенні добробуту населення. Визначено ключові виклики, пов’язані з урбанізацією, кліматичними ризиками та недостатнім доглядом за зеленими насадженнями. Попри середній рівень озеленення понад 18 м² на мешканця, що перевищує мінімальну норму ВООЗ, розподіл зелених територій залишається нерівномірним, особливо у центральних і периферійних районах міста. Методологія ґрунтується на аналізі наукових джерел, муніципальної звітності та використанні геоінформаційних систем для просторового картографування зелених зон, а також порівнянні національних і міжнародних практик інвентаризації. Результати показують, що зелені насадження — парки, сквери, прибережні смуги — виконують важливі екосистемні функції: зменшують ефект теплових островів, підвищують вологість, очищують повітря від забруднювачів та підтримують локальне біорізноманіття. Водночас виявлено проблеми: несанкціоновані вирубки, неконтрольована обрізка, нестача нових посадок у районах щільної забудови та низька стійкість деяких видів до кліматичних змін. Особливу увагу приділено перспективам цифрової інвентаризації зелених насаджень, що забезпечує прозорість управління, оптимізацію видового складу та залучення громади до співуправління. Серед стратегічних напрямів розвитку виділено створення зелених коридорів, розвиток вертикального озеленення й зелених дахів, використання автохтонних видів дерев та відновлення прибережних територій. Поєднання інноваційних технологій, адаптивного планування та громадської участі визначається як ключ до підвищення екологічної стійкості міста. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9886 10.15330/jpnubio.11.189-194 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 189-194 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 189-194 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9886/9982 Copyright (c) 2024 Vasyl Boichuk, Nadiia Riznychuk https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/9887 2026-02-22T16:17:49Z jpnubio:RART

Origanum vulgare L.: botanical features, use in folk medicine, and significance in the cultures of other countries Материнка звичайна: ботанічні особливості, використання в народній медицині та значення в культурі інших країн Gniezdilova, Viktoria Mylenka, Myroslava Kozak, Ihor Origanum vulgare L. plant introduction acclimatization distribution Origanum vulgare L. ботанічні особливості інтродукція акліматизація The article summarizes previous research findings on Origanum vulgare L. It mentions and describes its anti-inflammatory properties, as well as its ability to combat fungi, viruses, and bacteria. Additionally, the article reviews and consolidates information on the use of Origanum vulgare L. in pharmacy, medicine, and agriculture. Information regarding the botanical characteristics of this plant, as well as the family to which it belongs (Lamiaceae), is also described and compiled. The article discusses the application of O. vulgare L. by various cultures in their traditional medicine, as well as in phytotherapy. O. vulgare L. has a unique chemical composition that enhances its properties. Decoctions made from O. vulgare L. are used to treat respiratory diseases, improve expectoration, and relieve throat pain. According to preliminary studies, O. vulgare L.  can treat nervous disorders, reduce stress, and improve sleep quality. It can relax skeletal muscles and alleviate body tension. Research on rats has also shown its influence on brain activity, indicating its potential antidepressant properties and its ability to bind to the hormone serotonin. O. vulgare L. strengthens the immune system and is used not only in pharmacy but also in culinary practices. Due to its essential oils, it has a fragrant aroma, which makes it suitable for use in cooking. O. vulgare L. can be used for wound healing. It may help prevent the effects of oxidative stress on the body and reduce inflammatory processes in cells. O. vulgare L. plays a significant role in biodiversity, serving as food for pollinating beetles and other animals. In agronomy, the plant is undemanding in terms of its environment and grows well. It can also be used as a bio-herbicide in the fight against pests. The issue of population decline of O. vulgare L. due to its uncontrolled use in pharmaceutical and agricultural activities is highlighted, emphasizing the need for large-scale cultivation of the plant under controlled production conditions. У статті узагальнено попередні результати досліджень, що проводились над Материнкою звичайною. Згадуються та описуються її протизапальні властивості. Здатність Материнки звичайної боротись з грибками, вірусами та бактеріями. Також, опрацьовано і узагальнено інформацію про використання Материнки звичайної у фармації, медицині та аграрному господарстві. У статті описано і зібрано інформацію стосовно ботанічних особливостей цієї рослини, а ще родини до якої вона належить (Губоцвіті). У статті описується застосування Материнки звичайної різними народами у своїй народній медицині та у фітотерапії. Материнка звичайна має особливий хімічний склад, що розширює її властивості. Відварами з Материнки звичайної лікують респіраторні захворювання, вона покращує відкашлювання мокроти та знімає біль у горлі. За попередніми дослідженнями, материнкою можна лікувати нервові розлади, стерси та покращувати якість сну. Материнка звичайна здатна розслабляти скелетні м'язи та знімати напругу в тілі. Дослідження на щурах також показали її вплив на нервову діяльність мозку, вона може мати антидепресантні властивості і зв'язувати гормон - серотонін. Материнка звичайна укріплює імунітет, використовувається не тільки в фармації, але й у кулінарії. Завдяки ефірним оліям у складі вона має духмяний запах, що дозволяє використовувати рослину у кулінарії. Материнка звичайна може використовуватись для загоєння ран. Вона може перешкоджати дії оксидативного стресу на організм, зменшувати запальні процеси у клітинах. Крім того материнка звичайна відіграє неабияку роль у біорізноманітті, вона є кормом для жуків-запилювачів та інших тварин. Щодо використання у агрономії - рослина невибаглива до середовища і добре росте, також її можна використовувати, як біо-гербіцит у боротьбі з шкідниками. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2024-12-29 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9887 10.15330/jpnubio.11.195-202 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 11 (2024); 195-202 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 11 (2024); 195-202 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9887/9985 Copyright (c) 2024 Viktoria Gniezdilova, Myroslava Mylenka, Ihor Kozak https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/9896 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:EART

Behavioral and Molecular Effects of Magnesium and Vitamin B6 Complex in a Mouse Model of Post-Traumatic Stress Disorder Поведінкові та молекулярні ефекти комплексу магнію та вітаміну B₆ у моделі посттравматичного стресового розладу у мишей Strilbytska, Olha Hurza, Viktoria Vatashchuk, Myroslava Derkachov, Vitalii Berezovskyi, Vladyslav Demianchuk, Oleh Lushchak, Oleh Lylyk, Maria Bayliak, Maria Post-traumatic stress disorder electric footshock magnesium vitamin B6 oxidative stress Inflammation Посттравматичний стресовий розлад модель стресу електрошоком магній вітамін B₆ оксидативний стрес Запалення Exposure to severe or uncontrollable traumatic stress factors often results in long-lasting alterations in emotional regulation and memory, leading to development of symptoms of post-traumatic stress disorder (PTSD). The present study evaluated the behavioral and neurobiochemical effects of a magnesium-vitamin B6 complex in a mouse PTSD model of PTSD induced by inescapable electric foot-shock. Male C57BL/6J mice were randomly divided into three groups: Control, Stress (exposure to electric foot shock), and Stress+Mg-B6 (electric foot shock with poststress administration of Mg-B6 complex with increasing dose from 100 to 200 mg/kg body mass). To assess the development of PTST-like symptoms, a battery of behavioral tests was used, including the aversive context test, open field test, light-dark box, elevated plus maze, splash test, and tail suspension test. Mice exposed to electric shocks demonstrated markedly longer freezing times compared with controls, indicating enhanced fear memory. Treatment with Stress+Mg-B6 resulted in reduced locomotor activity and shorter time spent in open areas in both the open field and elevated plus maze, suggesting transient behavioral inhibition. The Mg-B6 complex also reduced grooming behavior in splash test, which may indicate a lower motivational drive or suppression of stress-induced arousal rather than depressive-like symptoms. Electrical shock caused a decrease in total leukocyte levels but an increase in plasma myeloperoxidase activity. These changes were not modulated by the Mg-B6 complex. No significant changes in paraoxonase activity, IL-1β levels in blood, or cortex lipid peroxide levels were found in any of the experimental groups. Overall, the study suggests that high doses of Mg-B6 can modulate stress-related neurobehavioral responses, which appear to transiently suppress exploratory and motivational behaviors, possibly due to the inhibitory action of magnesium on neuronal excitability. Вплив тяжких або неконтрольованих травматичних стресових факторів часто призводить до тривалих змін емоційної регуляції та пам’яті, що сприяє розвитку симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР). У цьому дослідженні було оцінено поведінкові та нейробіохімічні ефекти комплексу магнію та вітаміну B6 у мишачій моделі ПТСР, індукованій неминучими електричними ударами по лапах. Самців мишей C57BL/6J випадковим чином поділили на три групи: Контроль, Стрес (вплив електрошоку) та Стрес+Mg-B6 (електрошок із подальшим введенням комплексу Mg-B6 з наростаючою дозою від 100 до 200 мг/кг маси тіла). Для оцінки розвитку ПТСР-подібних симптомів застосовували низку поведінкових тестів, а саме тест аверсивного контексту, тест «відкрите поле», тест світло-темрява, піднятий хрестоподібний лабіринт, сплеш-тест і тест підвішування за хвіста. Миші, які зазнали електричних ударів, продемонстрували значно триваліший час завмирання порівняно з контрольною групою, що вказує на посилену страхову пам’ять. Споживання препарату у групі Стрес+Mg-B6 призвело до зниження локомоторної активності та скорочення часу, проведеного у відкритих зонах як у тесті «відкрите поле», так і в піднятому хрестоподібному лабіринті, що свідчить про тимчасове поведінкове гальмування. Комплекс Mg-B6 також зменшував грумінг у сплеш-тесті, що може свідчити про нижчу мотивацію або пригнічення стрес-індукованого збудження, а не про депресивноподібні симптоми. Електричний шок спричинив зниження рівня загальних лейкоцитів, але підвищення активності мієлопероксидази в плазмі крові; ці зміни не модулювалися комплексом Mg-B6. Не було виявлено значних змін у активності параоксонази, рівнях IL-1β у крові або рівнях ліпідних пероксидів у корі головного мозку в жодній з експериментальних груп. У цілому дослідження свідчить, що високі дози Mg-B6 можуть модулювати нейроповедінкові реакції, пов’язані зі стресом, які, очевидно, тимчасово пригнічують дослідницьку та мотиваційну поведінку, можливо, завдяки інгібувальному впливу магнію на нейрональну збудливість. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9896 10.15330/jpnubio.12.60-73 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 60-73 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 60-73 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/9896/9956 Copyright (c) 2025 Olha Strilbytska, Viktoria Hurza, Myroslava Vatashchuk, Vitalii Derkachov, Vladyslav Berezovskyi, Oleh Demianchuk, Oleh Lushchak, Maria Lylyk, Maria Bayliak https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/10004 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:EART

Ecological Inventory and Condition of Green Spaces in the Historical Center of Ivano-Frankivsk: Analysis Using the Example of Mickiewicz Square and the Ruska Triytsia Square Екологічна інвентаризація та стан зелених насаджень історичного центру м. Івано-Франківськ: аналіз на прикладі площі Міцкевича та скверу Руської Трійці Riznychuk, Nadiia Boichuk, Vasyl urban greening urban environment green infrastructure sustainable development biodiversity climate change озеленення міське середовище зелена інфраструктура сталий розвиток зміни клімату деревні рослини Amid contemporary challenges related to climate change, urbanization, and biodiversity loss, high-quality monitoring of urban green spaces is becoming increasingly essential. This article presents the results of an ecological inventory and assessment of tree and shrub plantings in the central part of Ivano-Frankivsk—specifically, Mickiewicz Square and the Ruska Triytsia Square. The study encompasses an analysis of species composition, age structure, morphometric parameters, phytosanitary condition, and observed damage (including fungal infections, hollows, mechanical injuries, trunk inclinations, etc.). In total, over 200 planting objects were recorded, with Tilia cordata Mill., Aesculus hippocastanum L., Syringa vulgaris L., and other ornamental species prevailing. A comparative evaluation of the ecosystem value of the surveyed areas was carried out, and potential threats to their sustainable existence were identified. A comprehensive set of recommendations is proposed to enhance the resilience of urban green spaces under anthropogenic pressure, including sanitary and formative pruning, treatment, installation of protective barriers, replacement of hazardous trees, and other interventions. The results may serve as a basis for greening strategies, urban environment management, preservation of the city's historical landscape, and enhancement of its climate resilience. У межах сучасних викликів, пов’язаних зі зміною клімату, урбанізацією та втратою біорізноманіття, важливого значення набуває якісний моніторинг стану зелених насаджень у містах. Стаття присвячена екологічній інвентаризації та оцінці стану деревно-чагарникових насаджень у центральній частині м. Івано-Франківськ – на площі Міцкевича та в сквері Руської Трійці. Дослідження охоплює аналіз видового складу, вікової структури, морфометричних параметрів, фітосанітарного стану та наявних пошкоджень (включаючи ураження грибами, дупла, механічні ушкодження, нахили тощо). Загалом зафіксовано більше 200 об’єктів озеленення, серед яких переважають липа дрібнолиста (Tilia cordata), гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum), бузок звичайний (Syringa vulgaris) та інші декоративні види. Проведено порівняльну характеристику екосистемної цінності досліджуваних територій та виявлено загрози їхньому сталому існуванню. Запропоновано комплекс рекомендацій щодо підвищення стійкості зелених насаджень в умовах антропогенного навантаження, включаючи санітарну та формувальну обрізку, лікування, встановлення огорож, заміну аварійних дерев та інші заходи. Отримані результати можуть бути використані для планування заходів з озеленення, управління міським середовищем, збереження історико-ландшафтного обличчя міста та підвищення його кліматичної стійкості. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10004 10.15330/jpnubio.12.101-105 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 101-105 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 101-105 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10004/9959 Copyright (c) 2025 Nadiia Riznychuk, Vasyl Boichuk https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/10017 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:RART

Inhibition of α-Synuclein Aggregation by Polyphenols Інгібування агрегації α-синуклеїну поліфенолами Shturmak, Andrii Shvadchak, Volodymyr α-synuclein, Parkinson’s disease, amyloid fibril, polyphenols. α-синуклеїн, хвороба Паркінсона, амілоїдні фібрили, поліфеноли. Parkinson’s disease (PD) is the second most common neurodegenerative disorder marked by intracellular Lewy bodies, composed mainly of amyloid fibrils formed by α-synuclein (αSyn). Native αSyn is a soluble intrinsically disordered protein, but in PD it misfolds into a pathological β-sheet structure that aggregates, impairs mitochondrial function, triggers inflammation, and ultimately leads to neuronal death. Because αSyn aggregation proceeds through multistep nucleation and rapid fibril elongation, inhibiting this process—particularly by blocking fibril growth at the ends—is a promising therapeutic strategy. This review focuses on polyphenols as inhibitors of αSyn amyloid fibril aggregation. Polyphenols modulate aggregation through diverse mechanisms, including stabilization of monomers, redirection into non-toxic off-pathway oligomers (e.g., EGCG, Resveratrol), disruption of existing fibrils (Baicalein), and covalent modification of αSyn lysine residues (Quercetin, Hydroxytyrosol). Importantly, gut microbiota-derived metabolites of dietary polyphenols (such as 3-HPPA) can cross the blood–brain barrier and strongly attenuate αSyn seeding, underscoring their therapeutic potential in PD. Хвороба Паркінсона (ХП) є другим за поширеністю нейродегенеративним захворюванням, що характеризується внутрішньоклітинними тілами Леві, які складаються переважно з амілоїдних фібрил, утворених α-синуклеїном (αSyn). Нативний αSyn є розчинним внутрішньо безладним білком, але при ХП він неправильно згортається в патологічну β-листову структуру, яка агрегується, порушує функцію мітохондрій, викликає запалення і, в кінцевому підсумку, призводить до загибелі нейронів. Оскільки агрегація αSyn відбувається шляхом багатоступеневого зародження та швидкого подовження фібрил, інгібування цього процесу, зокрема шляхом блокування росту фібрил на кінцях, є перспективною терапевтичною стратегією. Цей огляд зосереджується на поліфенолах як інгібіторах агрегації амілоїдних фібрил αSyn. Поліфеноли модулюють агрегацію за допомогою різних механізмів, включаючи стабілізацію мономерів, перенаправлення в нетоксичні олігомери поза шляхом (наприклад, EGCG, ресвератрол), руйнування існуючих фібрил (байкалеїн) та ковалентну модифікацію залишків лізину αSyn (кверцетин, гідрокситирозол). Важливо, що метаболіти харчових поліфенолів (такі як 3-HPPA), що походять з мікробіоти кишечника, можуть проникати через гематоенцефалічний бар'єр і сильно послаблювати зародження αSyn, що підкреслює їх терапевтичний потенціал при ПД. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion text, images текст, рисунки application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10017 10.15330/jpnubio.12.87-100 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 87-100 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 87-100 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10017/9965 Copyright (c) 2025 Andrii Shturmak, Volodymyr Shvadchak https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/10018 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:EART

Phenology and Morphological Changes of Origanum vulgare L. during Introduction in the Precarpathian Region Фенологія та морфологічні зміни Origanum vulgare L. в умовах інтродукції на Прикарпатті Haridzhuk, Svitlana Riznychuk, Nadia Origanum vulgare L. plant introduction Precarpathian region adaptation phenology acclimatization Origanum vulgare інтродукція рослин Прикарпаття фенологія акліматизація This study evaluates the introduction of Origanum vulgare L. at the Druzhba Dendrological Park (Precarpathian region). Field observations conducted from April to September 2025 on seed-grown plants assessed their adaptation, phenology, and morphology. Middle-aged generative individuals demonstrated peak viability, reaching heights of 42 cm with abundant flowering. Notably, the vegetation period was significantly extended, with flowering continuing until mid-September and senescence delayed until November, attributed to regional climate warming. The findings confirm the high adaptability and successful introduction of O. vulgare L., supporting its potential for large-scale commercial cultivation and recreational landscaping in the region. У дослідженні проаналізовано особливості онтогенетичного розвитку Origanum vulgare L. в умовах інтродукції у Передкарпатті для оцінки пристосування виду до нових умов. Встановлено, що прегенеративний період включає стадії проростка, ювенільну та іматурну стадії, причому остання є найкоротшою (15 днів). Молода генеративна стадія визначена як найтриваліша фаза розвитку, що триває 78 днів. У середньовіковому генеративному стані рослини досягали піку продуктивності, маючи висоту 30,0–42,0 см та формуючи від 12 до 32 суцвіть. Виявлено значне фенологічне зміщення: період активного цвітіння тривав до середини вересня, а перехід до субсенільного періоду відбувався лише у жовтні. Таке подовження вегетації зумовлене регіональним потеплінням клімату (температури жовтня в межах 12–20°C), що затримало настання зимового спокою. Успішне проходження всіх етапів життєвого циклу та виявлена фенотипова пластичність підтверджують високий адаптивний потенціал Origanum vulgare L. у регіоні. Результати обґрунтовують доцільність ширшого впровадження культури з використанням різних методів вирощування, зокрема розсадного способу. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10018 10.15330/jpnubio.12.141-148 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 141-148 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 141-148 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10018/9953 Copyright (c) 2025 Svitlana Haridzhuk, Nadia Riznychuk https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/10020 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:EART

Impact of Silver Nitrate on the Antioxidant System of Rosa canina L. Вплив нітрату срібла на антиоксидантну систему Rosa canina L. Husak, Viktor Kilchytska, Uliana Nykolyshyn, Viktoriia Stambulska, Uliana micropropagation Rosa canina silver nitrate antioxidant reactive oxygen species мікророзмноження Rosa canina нітрат срібла антиоксидант активні форми кисню Dog rose is a plant species known for its strong antioxidant properties, primarily due to its high content of biologically active compounds. Silver nitrate (AgNO₃) is widely used in plant biotechnology as an ethylene action inhibitor, capable of delaying senescence and promoting plant development, as well as an antibacterial agent. However, silver ions can also exert phytotoxic effects by inducing excessive production of reactive oxygen species, potentially disrupting cellular homeostasis and causing oxidative stress. In this study, we investigated the effect of silver nitrate on the antioxidant system of Rosa canina L. We measured the activity of ascorbate oxidase, ascorbate peroxidase, guaiacol peroxidase, ascorbic acid, vitamin P, and thiol-containing compounds to assess both enzymatic and non-enzymatic antioxidant responses. Guaiacol peroxidase activity increased at all concentrations of AgNO₃, indicating activation of enzymatic defense mechanisms. The content of vitamin P increased at 10 and 50 mg/L, while ascorbic acid levels decreased at all concentrations. The concentration of high-molecular-weight thiols decreased at 50 mg/L. These findings provide valuable insights into the modulation of the antioxidant system in dog rose under silver-induced stress, highlighting the potential of R. canina as a model for studying plant responses to metal ions exposure. The obtained results may be useful for optimizing micropropagation protocols of R. canina and related species, as well as for using this system as a model to study metal-induced oxidative stress in plant tissues in vitro. Шипшина — це рослина, відома своїми сильними антиоксидантними властивостями, що зумовлено, насамперед, високим вмістом біологічно активних сполук. Нітрат срібла (AgNO₃) широко використовується в рослинній біотехнології як інгібітор дії етилену, здатний уповільнювати старіння і сприяти розвитку рослин, а також як антибактеріальний засіб. Однак іони срібла можуть також чинити фітотоксичну дію, викликаючи надмірне вироблення активних форм кисню, що може порушувати клітинний гомеостаз і викликати окислювальний стрес. У цьому дослідженні ми вивчали вплив нітрату срібла на антиоксидантну систему Rosa canina L. Рослини культивували на середовищі Мурасіге і Скуга, доповненому AgNO₃ у концентраціях 1, 10 і 50 мг/л протягом 40 днів. Ми вимірювали активність аскорбатоксидази, аскорбатпероксидази, гваяколпероксидази, аскорбінової кислоти, вітаміну P і тіолвмісних сполук для оцінки як ферментативних, так і неферментативних антиоксидантних реакцій. Активність гваяколпероксидази збільшувалася при всіх концентраціях AgNO₃, що вказує на активацію ферментативних захисних механізмів. Вміст вітаміну P збільшувався при 10 і 50 мг/л, тоді як рівень аскорбінової кислоти зменшувався при всіх концентраціях. Концентрація високомолекулярних тіолів знизилася при 50 мг/л. Ці результати надають цінну інформацію про модуляцію антиоксидантної системи в шипшині під впливом стресу, спричиненого сріблом, підкреслюючи потенціал R. canina як моделі для вивчення реакцій рослин на вплив іонів металів. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10020 10.15330/jpnubio.12.34-45 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 34-45 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 34-45 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10020/9957 Copyright (c) 2025 Viktor Husak, Uliana Kilchytska, Viktoriia Nykolyshyn, Uliana Stambulska https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/10025 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:EART

Innovative Principles of Urban Greening: Adaptation to Climate Change and Biodiversity Conservation Інноваційні принципи міського озеленення: адаптація до змін клімату та збереження біорізноманіття Riznychuk, Nadiia Mylenka, Myroslava Kozak, Ihor Gniezdilova, Viktoriia greening urban environment climate change biodiversity adaptive species sustainable development озеленення міське середовище зміни клімату біорізноманіття адаптивні види сталий розвиток This article explores current approaches to urban greening under increasing anthropogenic pressure and climate change. Using the case of Ivano-Frankivsk, it analyzes the impact of rising annual temperatures, droughts, air pollution, and soil compaction on the resilience of traditional plant species. Special attention is given to the problem of invasive and allergenic species, their ecological effects, and the unsuitability of their use in modern urban landscapes. The article presents criteria for selecting adaptive, pollution-tolerant, and stress-resistant plants, as well as the prospects for implementing vertical greening, meadow lawns, phytoremediation filters, and filtering trees. Recommendations are summarized for developing a scientifically grounded greening strategy that enhances urban environmental resilience and preserves biodiversity. У статті розглянуто актуальні підходи до озеленення урбанізованих територій в умовах зростаючого антропогенного тиску та кліматичних змін. На прикладі Івано-Франківська проаналізовано вплив підвищення середньорічних температур, посух, забруднення повітря та ущільнення ґрунтів на стійкість традиційних видів зелених насаджень. Особливу увагу приділено проблемі інвазійних та алергенних видів, їх екологічному впливу та небажаності використання в сучасному міському ландшафті. Наведено критерії добору адаптивних, малочутливих до забруднення, стресостійких рослин, а також перспективи впровадження вертикального озеленення, мавританських газонів, фітофільтрів і дерев-фільтрів. Узагальнено рекомендації щодо створення науково обґрунтованої стратегії озеленення, яка забезпечує підвищення екологічної стійкості міського середовища та збереження біорізноманіття. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10025 10.15330/jpnubio.12.136-140 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 136-140 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 136-140 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10025/9964 Copyright (c) 2025 Nadiia Riznychuk, Myroslava Mylenka, Ihor Kozak, Viktoriia Gniezdilova https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/10026 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:RART

Influence of Cultivation Conditions and Processing Technologies on the Composition and Quality of Origanum Vulgare L. Essential Oil: a systematic review Вплив умов вирощування та технологій переробки на склад і якість ефірної олії Origanum vulgare L.: систематичний огляд Mylenka, Myroslava Gniezdilova, Viktoria Kozak, Igor Riznychuk, Nadiia Origanum vulgare L. planting density phenological stage adaptation plant introduction acclimatization Origanum vulgare L. фенологія адаптація інтродукція рослин акліматизація деревні рослини This review synthesizes research from 2010–2025 regarding factors influencing the yield, chemical composition, and industrial value of Origanum vulgare L. essential oil. By analyzing data from major scientific databases, the study evaluates agronomic practices, genetic variability, and post-harvest methods. Results indicate that cultivation factors, including irrigation, fertilization, and substrate quality, strongly modulate oil biosynthesis. Phenological stage is crucial, with full flowering maximizing biomass and oil yield, while genetic chemotypes (carvacrol vs. thymol) determine chemical profiles. Furthermore, effective post-harvest techniques, such as shade or microwave drying, are vital for preserving bioactive properties for pharmaceutical and food applications. Despite extensive research, the review identifies gaps regarding integrated cultivation strategies and data specific to temperate climates. Inconsistent processing protocols further complicate standardization. Consequently, the authors advocate for a holistic production approach—integrating optimized agronomy, genetic selection, and standardized post-harvest methods—to ensure high-quality, chemically stable essential oils for industrial use. У цьому огляді узагальнено дослідження 2010–2025 років щодо факторів, які впливають на вихід, хімічний склад та промислову цінність ефірної олії Origanum vulgare L. На основі аналізу даних із провідних наукових баз оцінено агротехнічні прийоми, генетичну мінливість та методи післязбиральної обробки. Результати свідчать, що умови вирощування, зокрема зрошення, удобрення та якість субстрату, суттєво регулюють біосинтез олії. Вирішальне значення має фенологічна фаза: період повного цвітіння забезпечує максимальне накопичення біомаси та вихід олії, тоді як генетичні хемотипи (карвакрольний чи тимольний) визначають хімічні профілі. Крім того, ефективні методи післязбиральної обробки, такі як сушіння в затінку або мікрохвильове сушіння, є необхідними для збереження біоактивних властивостей для потреб фармацевтичної та харчової промисловості. Попри значний обсяг досліджень, в огляді виявлено прогалини, що стосуються інтегрованих стратегій вирощування та даних для умов помірного клімату. Відсутність єдиних протоколів переробки додатково ускладнює стандартизацію. Відтак автори обґрунтовують доцільність комплексного підходу до виробництва, що поєднує оптимізовану агротехніку, селекцію та стандартизовані методи післязбиральної обробки, для отримання високоякісних і хімічно стабільних ефірних олій промислового призначення. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10026 10.15330/jpnubio.12.160-167 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 160-167 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 160-167 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10026/9960 Copyright (c) 2025 Myroslava Mylenka, Viktoria Gniezdilova, Igor Kozak, Nadiia Riznychuk https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/10027 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:EART

Conservation Biology and Phylogeny of Acherontia atropos (Death's-Head Hawkmoth): Ukrainian Distribution and Illumination Effects Біологія збереження та філогенетичний аналіз Acherontia atropos (Бражник мертва голова) з оцінкою впливу освітлення та поширення в Україні. Mykytyn, Tetiana Zdyniuk, Kateryna-Viktoriia Semchuk, Valentyna Acherontia atropos distribution range phylogenetics species' ecological connections Acherontia atropos ареал поширення філогенетика екологічні зв’язки виду This article addresses the problem of the disappearance of the unique tropical species Acherontiaatropos (Death's-head Hawkmoth) from the fauna of Ukraine. The main focus of this article is the study of theanatomical and physiological features of this species, its ecological connections, and its distribution in Ukraineand globally. As a result of investigating the influence of illumination on the ontogenesis of this species, wecan conclude that constant artificial lighting has a positive effect on the larvae (caterpillars). Other ontogeneticstages could not be investigated, as the larvae perished during pupation, which may have been caused by abacterial disease or unfavorable weather conditions during transportation. In the resulting phylogeneticanalysis of Acherontia atropos, we note that all representatives originated from a common ancestor. Acherontiastyx and Acherontia lachesis are sister species, while Acherontia atropos is a collateral lineage within the genus.The study of the distribution of Acherontia atropos revealed that the species has a large global range, but is rarein Ukraine. Дана стаття присвячена проблемі зникнення унікального тропічного виду Acherontiaatropos з фауни України. Головна увага у даній статті присвячена вивченню анатомо-фізіологічнихособливостей даного виду, екологічних зв’язків та поширення даного виду в Україні та світі. Урезультаті дослідження впливу освітлення на онтогенез даного виду, ми можемо стверджувати щопостійне штучне освітлення позитивно впливає на гусінь. Інші стадії онтогенезу дослідити не вдалось,адже гусінь загинула в процесі лялькування, що може бути зумовлено бактеріальним захворюваннямабо ж несприятливими погодними умовами під час транспортування. У результаті філогенетичногоаналізу виду Acherontia atropos зазначаємо, що усі представники пішли від спільного предка.Acherontia styx та Acherontia lachesis є сестринськими видами, тоді як вид Acherontia atropos є побічноюгілкою в роді. У результаті дослідження поширення виду Acherontia atropos з’ясували, що вид маєвеликий ареал поширення у світі, проте в Україні є рідкісним. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10027 10.15330/jpnubio.12.106-116 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 106-116 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 106-116 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10027/9962 Copyright (c) 2025 Tetiana Mykytyn, Kateryna-Viktoriia Zdyniuk, Valentyna Semchuk https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/10030 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:RART

Nutrition, Reproduction, Stress and Aging: Fifteen Years of our Research in Drosophila Харчування, репродуктивна здатність, стрес і старіння: п'ятнадцять років наших досліджень на дрозофілах Lushchak, Oleh Drosophila melanogaster nutrition insulin/TOR signaling reproduction oxidative stress lifespan Drosophila melanogaster харчування сигнальні шляхи інсулін/TOR репродуктивна функція оксидативний стрес тривалість життя Research using Drosophila melanogaster has provided fundamental insights into how diet, reproduction, genetics, and environment interact to shape aging. We showed that lifespan and reproductive traits are highly sensitive to nutritional balance, and flies represent an ideal system to disentangle these trade-offs. Across studies, protein-carbohydrate ratios, rather than caloric intake alone, determine whether investment favors reproduction or longevity. Flies naturally select nutrient ratios that maximize fecundity at the expense of survival, while dietary manipulations reveal sex-specific and transgenerational influences on stress resistance, metabolism, and antioxidant defenses. Developmental conditions, including larval diet, sugar identity, and crowding stress, further program adult physiology through insulin/IGF and TOR pathways. Our studies showed that insulin-like peptides provide non-redundant regulation of feeding, macronutrient allocation, and metabolic resilience, with neuromodulators and gut progenitors serving as key integrators of systemic signaling. Mitochondrial function and redox balance are important since expression of alternative dehydrogenases or modulation of CncC/Keap1 reshape stress resistance and lifespan. Studies of environmental toxicants, such as aluminum salts or nitric oxide donors, reveal how oxidative and nitrosative stress impair survival, while interventions like alpha-ketoglutarate or mild mitochondrial uncoupling confer context-dependent protection. Plant extracts, trace elements, and nanomaterials act as hormetic modulators of lifespan, although their benefits are tightly constrained by dose, sex, and diet. More than fifty studies published within fifteen years reveals that nutrition, reproduction, signaling pathways, and environmental exposures converge to determine healthspan, providing mechanistic insights with broad relevance to gerontology and translational biology. Дослідження з використанням Drosophila melanogaster надали фундаментальні уявлення про те, як взаємодія дієти, репродукції, генетики та довкілля формує процеси старіння. Наші результати продемонстрували, що тривалість життя та репродуктивні характеристики є надзвичайно чутливими до харчового балансу, а дрозофіла є оптимальною моделлю для розмежування цих компромісів. У різних дослідженнях показано, що співвідношення білків і вуглеводів, а не лише загальна калорійність, визначає, чи спрямовується ресурсний інвестиційний пріоритет на репродукцію чи на довголіття. Мухи природно обирають такі співвідношення поживних речовин, які максимізують плодючість ціною зниження виживаності, тоді як експериментальні маніпуляції з дієтою виявляють специфічні до статі та трансгенераційні впливи на стресостійкість, метаболізм та антиоксидантний захист. Умови розвитку, включно з личинковим харчуванням, типом споживаного цукру та стресом перенаселення, додатково програмують фізіологію дорослих особин через шляхи інсулін/IGF та TOR. Наші дослідження показали, що інсуліноподібні пептиди здійснюють нереплікативну регуляцію харчової поведінки, розподілу макронутрієнтів і метаболічної стійкості, причому ключову інтегративну роль у системній сигналізації відіграють нейромодулятори та клітини-попередники кишечника. Функціонування мітохондрій та підтримка редокс-балансу є критично важливими, оскільки експресія альтернативних дегідрогеназ або модуляція системи CncC/Keap1 перебудовують стресостійкість та тривалість життя. Дослідження дії екологічних токсикантів, таких як солі алюмінію чи донори оксиду азоту, демонструють, що оксидативний та нітрозативний стрес знижують виживаність, тоді як втручання, зокрема α-кетоглутарат або помірне роз’єднання мітохондрій, забезпечують контекстно-залежний захисний ефект. Рослинні екстракти, мікроелементи та наноматеріали діють як герметичні модифікатори тривалості життя, хоча їх позитивні ефекти суворо обмежуються дозою, статтю та типом дієти. Більше ніж п’ятдесят досліджень, опублікованих упродовж останніх п’ятнадцяти років, показують, що харчування, репродукція, сигнальні шляхи та впливи довкілля конвергують у визначенні тривалості здорового життя, забезпечуючи механістичні пояснення, що мають широку актуальність для геронтології та трансляційної біології. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10030 10.15330/jpnubio.12.117-135 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 117-135 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 117-135 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10030/9961 Copyright (c) 2025 Oleh Lushchak https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/10036 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:EART

Integrated Design and Ecological Performance of Vertical Greening Systems in an Academic Building Інтегроване проєктування та екологічна ефективність систем вертикального озеленення для академічної будівлі Semak, Uliana Mylenka, Myroslava Melnyk, Taras green infrastructure urban greening greening urban environment urbanecosystem зелена інфраструктура міське середовище озеленення The article presents an assessment of the current state of vertical greening in Ivano-Frankivsk combined with an applied eco-engineering case study conducted within an academic environment. A field inventory of urban vertical greening identified six climbing plant species currently used in the city, with Parthenocissus tricuspidata and Parthenocissus quinquefolia dominating due to their high cold tolerance, adaptability to urban conditions, and low maintenance requirements. Based on the inventory findings and local environmental analysis, a comprehensive vertical greening project was developed for the Faculty of Natural Sciences of Vasyl Stefanyk Carpathian National University. The project integrates green façades, a green roof, architectural arches, and hedges adapted to existing structural constraints. Strategic placement of Parthenocissus tricuspidata on the façade exploits solar exposure and is projected to reduce surface temperatures through passive cooling. The extensive green roof system planted with Festuca rubra in combination with accompanying species maintains acceptable structural loads while enhancing stormwater retention. The greening design highlights trade-offs between ornamental value and climatic suitability by comparing commonly used Wisteria spp. cultivars with more cold-tolerant alternatives, including Wisteria macrostachya and Lonicera spp. While traditional wisteria cultivars are limited by low winter hardiness, the proposed alternatives provide greater climatic reliability and lower maintenance demands. Beyond environmental performance, the vertical greening system functions as a living laboratory supporting education and applied research. The study demonstrates the ecological, spatial, aesthetic, and educational benefits of vertical greening systems and supports their scalable application in temperate urban environments. У статті представлено оцінку сучасного стану вертикального озеленення в місті Івано-Франківськ у поєднанні з прикладним кейс-дослідженням, проведеним в умовах академічного середовища. Вивчення видового різноманіття міського вертикального озеленення виявила шість видів витких рослин, які наразі використовуються в місті, серед яких домінують Parthenocissus tricuspidata та Parthenocissus quinquefolia завдяки їхній високій морозостійкості, адаптивності до міських умов і низьким вимогам до догляду. На основі результатів інвентаризації міського вертикального озеленення та аналізу локальних екологічних умов розроблено комплексний проєкт вертикального озеленення для факультету природничих наук Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Проєкт передбачає інтеграцію зелених фасадів, екстенсивного зеленого даху, архітектурних арок і живоплотів у просторову структуру академічної будівлі з урахуванням конструктивних обмежень та функціонального призначення об’єкта. Запропоноване розміщення Parthenocissus tricuspidata на фасаді з урахуванням сонячної експозиції спрямоване на поліпшення мікрокліматичних умов та підвищенню теплового комфорту будівлі. Екстенсивна система зеленого даху із використанням Festuca rubra у поєднанні із супутніми видами забезпечує допустимі навантаження на несучі конструкції та підвищує ефективність затримання дощових вод. Проєктні рішення демонструють компроміс між декоративною цінністю та кліматичною стійкістю рослин шляхом порівняння традиційно використовуваних культиварів Wisteria spp. із більш морозостійкими альтернативами, зокрема Wisteria macrostachya та видами роду Lonicera. Запропоновані альтернативи відзначаються вищою адаптивністю та стійкістю, а також нижчими експлуатаційними витратами. Окрім екологічної ефективності, система вертикального озеленення функціонує як «жива лабораторія», що підтримує освітню та прикладну наукову діяльність. Дослідження демонструє екологічні, просторові, естетичні й освітні переваги систем вертикального озеленення та обґрунтовує їхній потенціал для масштабованого впровадження в міському середовищі. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion text application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10036 10.15330/jpnubio.12.149-159 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 149-159 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 149-159 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10036/9966 Copyright (c) 2025 Uliana Semak, Myroslava Mylenka, Taras Melnyk https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/10037 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:addpages

Title page & Editorial Board & Content Титульна сторінка, редакційна колегія, Зміст Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10037 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025) Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025) 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10037/9740 Copyright (c) 2025 Viktor Husak https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/10042 2026-02-22T23:04:05Z jpnubio:RART

Dietary Correction of Stress- and Trauma-related Mental Disorders: Kefir as a Psychobiotic Agent Корекція психічних розладів пов’язаних із травмами та стресом: Кефір як психобіотичний агент Plytus, Sviatoslav Lushchak, Volodymyr Kefir PTSD gut-brain axis neuroinflammation short-chain fatty acids Кефір, ПТСР, психобіотики, вісь кишечник-мозок, нейрозапалення, коротколанцюгові жирні кислоти. Dietary correction of psychological disorders is an extensively developing area. Kefir is a popular dairy product that attracts attention due to its capability to correct mental disorders related to trauma and chronic stress, such as post-traumatic stress disorder and generalized anxiety disorder. This work aims to systematically analyze the neurobiological and molecular mechanisms, which the gut microbiota, in conjunction with metabolites from fermented foods such as kefir, modulates emotional and cognitive parameters. The authors' analysis shows that stress-induced dysregulation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis compromises the intestinal barrier, leading to systemic neuroinflammation. Kefir counteracts this process by strengthening tight junctions, reducing the translocation of pro-inflammatory lipopolysaccharides and food particles from the intestinal lumen into the bloodstream, particularly by producing short-chain fatty acids such as acetate, propionate, and butyrate. The paper demonstrates a direct link between kefir consumption and increased expression of brain-derived neurotrophic factor via short-chain fatty acids mediated epigenetic modulation and the production of the inhibitory neurotransmitter gamma-aminobutyric acid. We propose here the evidence-based recommendations for clinical practice, that a minimum kefir intervention duration of eight weeks is required for sustainable therapeutic effects. Due to its general psychobiotic properties realized through antiintflammatory, antioxidant, and neutropic effects, kefir may be a promising, safe, accessible, and inexpensive adjunct therapy to traditional psychotropic medications, calling for further large-scale randomized controlled trials. Дієтична корекція психічних розладів є широко розвиненим та перспективним напрямом сучасної нейропсихіатрії. Кефір — ферментований молочний продукт, дослідження якого привертає значну наукову увагу, завдяки своїй потенційній здатності модулювати психічні розлади, асоційовані з травмою та хронічним стресом, зокрема посттравматичний стресовий розлад і генералізований тривожний розлад. Метою цієї роботи є аналіз нейробіологічних і молекулярних механізмів, за допомогою яких, кишкова мікробіота у взаємодії з метаболітами ферментованих продуктів, таких як кефір, впливає на емоційні та когнітивні параметри. Проведений аналіз свідчить, що індукована стресом дисрегуляція гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі призводить до порушення цілісності кишкового бар’єра, що, своєю чергою, сприяє розвитку системного запалення та нейрозапальних процесів. Кефір може протидіяти цим змінам шляхом зміцнення міжклітинних щільних контактів епітелію кишківника, зменшуючи транслокацію прозапальних ліпополісахаридів із кишкового просвіту в системний кровотік. Зазначений ефект реалізується, зокрема, через стимуляцію продукції коротколанцюгових жирних кислот, таких як ацетат, пропіонат і бутират. У статті також продемонстровано зв’язок між споживанням кефіру та підвищенням експресії мозкового нейротрофічного фактора, що опосередковується епігенетичною модуляцією, залежною від коротколанцюгових жирних кислот, зокрема інгібуванням гістондеацетилази, а також продукцією інгібуючого нейромедіатора γ-аміномасляної кислоти. На основі наявних експериментальних і клінічних даних запропоновано практичні рекомендації для клінічного застосування: мінімальна тривалість втручання з використанням кефіру становить вісім тижнів і є необхідною для досягнення стійких терапевтичних ефектів. Завдяки своїм психобіотичним властивостям, які реалізуються через протизапальні, антиоксидантні та нейротрофічні механізми, кефір може розглядатися як перспективна, безпечна, доступна та економічно ефективна ад'ювантна терапія на додаток до стандартних психофармакологічних підходів. Водночас доцільність його широкого клінічного впровадження потребує підтвердження в межах великомасштабних рандомізованих контрольованих досліджень. Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2025-12-15 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10042 10.15330/jpnubio.12.168-180 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 12 (2025); 168-180 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 12 (2025); 168-180 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10042/9963 Copyright (c) 2025 Sviatoslav Plytus, Volodymyr Lushchak https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0

oai:ojs2.newjournals.pnu.edu.ua:article/10096 2026-03-04T22:02:08Z jpnubio:EART

Selective effects of broccoli sprout consumption on the activity of antioxidant enzymes in the cerebral cortex of cafeteria diet-fed mice Вибірковий вплив споживання проростків броколі на активність антиоксидантних ферментів у корі головного мозку мишей з кафетерійним харчуванням Ivanochko, Marian Chyr, Viktoriia Yatskiv, Iryna Lushchak, Volodymyr antioxidant enzymes broccoli sprouts cafeteria diet cerebral cortex mice Nfr2 obesity антиоксидантні ферменти кафетерійна їжа кора головного мозку миші проростки броколі Nrf2 Abstract: Excess energy from a cafeteria diet causes the development of obesity and increases the risk of other health problems, like oxidative stress in the brain and neurodegenerative diseases. Broccoli sprouts are regarded as an anti-obesity and antioxidant supplement due to the potential of their compounds to stimulate cellular protective and regulatory systems, like Nrf2. This study aimed to investigate the effect of consuming broccoli sprouts on the activity of antioxidant and auxiliary enzymes in the cerebral cortex of cafeteria diet-fed mice. For 20 weeks, eight-month-old C57BL/6J males consumed a basal diet, a cafeteria diet, a basal diet with 5% broccoli sprouts, or a combination of a cafeteria diet with 2.5, 5, and 10% broccoli sprouts. Results demonstrated that only 10% broccoli sprouts with a cafeteria diet had a little improving effect on the activity of glutathione reductase in the cerebral cortex of mice. In contrast, consumption of 5% broccoli sprouts with a basal diet caused higher values of activities of glutathione S-transferase, glutathione reductase, glucose-6-phosphate dehydrogenase, and NAD(P)H-quinone oxidoreductase 1 compared to the rest groups. In conclusion, consumption of broccoli sprouts stimulates antioxidant defense and detoxification processes via Nrf2 target proteins in the cerebral cortex of mice fed a basic diet but not a hypercaloric cafeteria diet. Надлишок енергії від кафетерійної їжі призводить до розвитку ожиріння та збільшує ризик інших проблем зі здоров'ям, таких як оксидативний стрес у мозку та нейродегенеративні захворювання. Проростки броколі вважаються харчовим засобом проти ожиріння та оксидативного стресу завдяки потенціалу їх сполук стимулювати клітинні захисні та регуляторні системи, такі як Nrf2. Метою цього дослідження було вивчення впливу споживання проростків броколі на активність антиоксидантних та допоміжних до них ферментів у корі головного мозку мишей, яких годували кафетерійною їжею. Протягом 20 тижнів восьмимісячні самці C57BL/6J споживали базову їжу, кафетерійну їжу, базову їжу з 5% проростками броколі або комбінацію кафетерійної їжі з 2,5, 5 та 10% проростками броколі. Результати показали, що лише 10% проростків броколі з кафетерійною їжею мали незначний сприятливий вплив на активність глютатіонредуктази в корі головного мозку мишей. Натомість споживання 5% проростків броколі з базовою їжею спричинило вищі показники активності глютатіон-S-трансферази, глютатіонредуктази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та НАД(Ф)Н-хінон оксидоредуктази 1 порівняно з іншими групами. Як висновок, споживання проростків броколі стимулює антиоксидантний захист і процеси детоксикації через білки-мішені Nrf2 в корі головного мозку мишей, яких годували базовою їжею, але не гіперкалорійною кафетерійною їжею.   Vasyl Stefanyk Сarpathian National University 2026-03-05 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion application/pdf https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10096 10.15330/jpnubio.13.18-28 Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Biology; Vol. 13 (2026); 18-28 Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Біологія; Том 13 (2026); 18-28 3083-662X 3083-6611 eng https://journals.pnu.edu.ua/index.php/jpnubio/article/view/10096/10027 Copyright (c) 2026 Marian Ivanochko, Viktoriia Chyr, Iryna Yatskiv, Volodymyr Lushchak https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0