АНАЛІЗ І РЕСТАВРАЦІЯ УСПЕНСЬКОГО СОБОРУ ХІІ ст. В ГАЛИЧІ
Ключові слова:
Успенський собор, Галич, реставрація, архітектурна пластика, архітектурний фраґмент.Анотація
У статті на основі архітектурних і археологічних досліджень, вивчення залишків фундаментів і архітектурних фраґментів висвітлюється реставрація однієї з найголовніших архітектурних пам’яток Галича ХІІ ст. – Успенського собору. Розмір собору встановлено шляхом аналогій з чернігівськими архітектурними пам’ятками (рис. 1), визначеними певним співвідношенням між об’ємами і просторовими характеристиками церков. Порівняння збережених фраґментів Галицького собору з деталями Владимиро-Суздальської і романської архітектурної школи здійснено задля реконструкції його архітектурної пластики (рис. 10), а також підтвердження участі галицьких майстрів у спорудженні церкви Бориса і Гліба у Кидекші (1152) і собору Преображення Господнього в Переяславі-Заліському (1152–1157). В ході дослідження автори дійшли висновку, що типологічні архітектурні форми і принципи побудови просторових структур, а не окремих деталей пластики, визначають стиль архітектурної школи.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Олена ВОРОБЙОВА, Олексій ТІЦ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Повні тексти статей, опубліковані у збірнику наукових праць «Галич» (https://journals.pnu.edu.ua/index.php/hal_swc/issue/archive) ліцензовані згідно з умовами ліцензії CC BY 4.0
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY Creative Commons Attribution 4.0 Unported License, котра дозволяє іншим особам вільно копіювати та розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Цей журнал, який розміщено на платформі OJS, підтримує політику депонування опублікованих матеріалів за допомогою платформи SWORD. Адреса початкової точки доступу: https://journals.pnu.edu.ua/index.php/hal_swc/issue/archive
