Історико-еволюційний вектор студій розвитку особистості в сучасній психології

Світлана Литвин-Кіндратюк

doi:10.15330/psp.24.16-28

Світлана Литвин-Кіндратюк кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної психології та психології розвитку ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», м. Івано-Франківськ

DOI: https://doi.org/10.15330/psp.24.16-28

Ключові слова: історико-еволюційний підхід, принцип розвитку, «одиниця» аналізу розвитку, покоління, міжпоколінна взаємодія, контекстуальність, історіогенез особистості

Анотація

У статті розглянуто розвиток особистості в контексті сучасних історико-еволюційних підходів у психології розвитку та соціальній психології. Обстоюється доцільність збагачення методологічної бази цього пошуку на засадах ідей еволюціонізму, методологій загальної, вікової, соціальної психології, сучасної міждисциплінарної платформи «наук про розвиток» у зарубіжній психології. Показано, що історіоризація розвитку особистості виходить з пріоритетності соціально-історичної складової цього процесу, що представлена лінією історіогенезу. Акцент на соціально-психологічному аналізі зазначеної лінії передбачає долучення до спектру сутнісних характеристик розвитку особистості – контекстуальності, а також виокремлення концепту «між поколінна взаємодія» як «одиниці» аналізу цього процесу.