МОВНА КАРТИНА СВІТУ ГУЦУЛІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ. ГОРА
DOI:
https://doi.org/10.15330/ukrst.19.5-16Анотація
У статті проаналізовано мовну картину світу гуцулів у сегменті поняття
гора, представлену українською художньою мовою. Гуцульську мовну картину
світу репрезентують одиниці гуцульського говору, передовсім номінативні. В літературних текстах, з огляду на художнє осмислення світу гуцулів, здійснюється його моделювання. Мовна картина світу гуцулів постає крізь призму художньої мови, що є окремим об’єктом лінгвістичних студій. Як засвідчив аналіз
конкретного матеріалу, гуцульська мовна картина в сегменті поняття гора
відрізняється від аналогічного сегмента поза ареалом гуцульського говору. Для
горянина, попри те, що він теж послуговується загальнонаціональним найменуванням гора, у гуцульському говорі функціонує ще низка слів на позначення гори,
зокрема ґрунь, кичера, китиця, маґура, малява, голиця, ґоргани. Цим забезпечується значно детальніше лексико-семантичне категоризування навколишньої
дійсності, фіксування номінативними засобами ознак, значущих для життєдіяльності горян, але індиферентних для пересічного українця з рівнинної частини
України. Крім того, гуцульська картина світу в українській художній мові збагачена низкою образних компонентів, зумовлених використанням аналізованих
діалектизмів в художніх компаративних сполуках, в поетичних метафорах.