МОВНОСТИЛІСТИЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ УНІВЕРБАЦІЇ

Анотація

У статті досліджено явище універбації у функціональних стилях української мови. Функційне навантаження експресем крізь призму стилістичних
засобів мови є актуальною проблемою й сучасної лінгвістики.
Відзначено, що найчастіше універбаційні процеси відбуваються в розмовному, художньому та публіцистичному стилях. У нашій розвідці основну увагу звернено на особливості вживання суфіксальних універбів як різновиду експресивних лексем. Суфіксальні універби вживають з метою експресивізації мовлення,
економії мовних зусиль, зацікавлення адресата.
Суфіксальна універбація – найбільш поширений спосіб стягнення декількаслівного найменування в однослівне. Стійке аналітичне найменування зберігає
прозору мотивацію і внутрішню форму та функціонує як офіційна кодифікована
назва.
Розмовне мовлення є найсприятливішим ґрунтом для творення суфіксальних універбів. Аналіз значного фактичного матеріалу показав, що універбація
охоплює ті сфери мови, які найтісніше пов’язані з повсякденним життям людини, її побутом, виробничою діяльністю, навчанням. Найчастіше суфіксальні
універби виникають у певному соціальному чи професійному колі. Розмовне мовлення активно продукує появу універбів у зв’язку із такими двома основними
причинами: прагненням до економії мовних засобів та експресивності висловлювання.
Активне використання універбів властиве й публіцистичному стилю. Вживання суфіксальних універбів у публіцистичних текстах зумовлене намаганням
мовців експресивізувати висловлювання, надати йому емоційності, природності.
Універби є одним із прийомів зацікавлення читача, слухача, глядача. Основними
причинами частого вживання конденсатів у засобах масової інформації є
економія мовних засобів, прагнення до найкоротшого повідомлення, експресивізація мовлення.
Аналізовані суфіксальні універби часто трапляються в художньому тексті, де вони служать засобом експресивізації висловлювання, сприяють адекватності передачі мовленнєвих ситуацій, підсилюють емоційний стан героя, зацікавлюють читача.
Процес входження універбів у загальнонародну лексичну скарбницю є
довготривалим, і часто завдяки публіцистичному чи художньому стилю розмовні
деривати засвоюються й літературною мовою.