Мовностилістичні особливості повісті-детективу Олени Рижко “Король Даркнету”

Анотація

У статті проаналізовано мовностилістичні особливості повісті-детективу сучасної української письменниці Олени Рижко “Король Даркнету”, сюжет якої побудований на історії стосунків двох закоханих підлітків, що допомагають розслідувати кримінальний злочин. Такий сюжет відображає характерні риси детективного жанру, одного з найпопулярніших у дитячій та юнацькій літературі, в основі якого динамічний розвиток подій, напруженість і пригодницькі мотиви.

Встановлено, що особливість використання мовного матеріалу у художньо-образній площині тексту “Король Даркнету” зумовлена власне жанровою специфікою повісті-детективу, орієнтацією твору на підліткову читацьку аудиторію та стильовою манерою авторки. “Король Даркнету” є вдалим прикладом жанрово-наративного експерименту, де органічно поєднані традиційні детективні елементи з рисами підліткової повісті. Таке поєднання зумовлює стилістичну гібридність твору, яка виявляється у художньому відтворенні психологічної напруги детективного розслідування, змалюванні сучасного молодіжного середовища, внутрішнього світу й переживань та актуалізації соціальних проблем підлітків, зокрема питань кібербезпеки, інтернет-залежності й морального вибору в умовах цифрового світу.

Окреслено лінгвістичні засоби та специфіку їх використання у тексті, які забезпечують мовну репрезентацію світу сучасних підлітків: молодіжний сленг, комп’ютерно-мережеву лексику, давні форми імен та їх усічені варіанти. Мова персонажів слугує засобом індивідуалізації художніх образів та відображення соціокультурного контексту. Особливої уваги заслуговує використання авторкою номена в заголовку, який інтригує читача атмосферою таємничості й недомовленості. Характерними стильовими рисами твору є застосування відповідної лексики, риторичних запитань, лаконічних фраз і простих речень, що створює динамічний, емоційно насичений текст. Часті зміни мовних регістрів у репліках героїв сприяють достовірності діалогічного мовлення та реалістичності зображеного художнього простору.