Від редакторів
Анотація
Дослідження літератури для дітей та юнацтва багатовекторні, і дуже важливо в кожному випуску наукового журналу “Дитяча література: інтердисциплінарний дискурс” публікувати матеріали, які це демонструють. Перший номер третього випуску містить наукові статті, у яких розкрито актуальні проблеми історії, теорії та сучасного функціонування дитячої літератури, окреслено нові підходи до осмислення художніх текстів для юних.
Лідія Ковалець презентує дослідження теми Голодомору 1932–1933 років на сторінках чернівецького дитячого часопису “Українська ластівка”, аналізує те, як редакція журналу в умовах окупації Буковини королівською Румунією формувала українську національну ідентичність дітей, поєднуючи виховну функцію з інформуванням про трагічні події в підрадянській Україні.
Не втрачають актуальності питання літературознавчі, зокрема пов'язані з жанром казки та казковістю як іманентною ознакою дитячої літератури. Лілія Овдійчук обирає новий ракурс для осмислення літературної казки як складного синтетичного жанру, пропонуючи контекстне прочитання її генези та еволюції. Дослідниця показує, як казка трансформується в простір філософського, соціального й психологічного осмислення світу, зберігаючи кордоцентричний вимір. Христина Ленько на прикладі аналізу історико-пригодницьких повістей серії “Музей пригод” Олександра Гавроша розкриває функціональний потенціал казковості в сюжеті художнього твору, наголошує на поєднанні історичної достовірності з фантастичними елементами.
Чи не вперше в центрі наукових студій – роман Наталії Довгопол “Знайти країну амазонок”. Оксана Мітракова та Ольга Новик досліджують особливості художнього моделювання підліткової повсякденності та процес дорослішання героїв, зміну їхнього світогляду та вплив історичних подорожей на формування особистості.
Рубрика оглядових статей охоплює три важливі напрями наукового дискурсу літератури для дітей – творчість окремого письменника чи письменниці, регіональну дитячу літературу як частину загальноукраїнського літературного процесу та національну літературу через аналіз її найважливіших представників.
Наталія Марченко ґрунтовно осмислює жанрово-стильові трансформації у художньому доробку Тетяни Стус, простежує еволюцію її творчості від пізнавальної літератури й книжок-картинок до бібліотерапевтичної прози.
Микола Мартинюк пропонує комплексний огляд дитячої літератури Волинського краю як цілісного творчого феномена, зосереджуючи увагу на сучасному етапі її розвитку, жанрово-стильовому розмаїтті творчості провідних письменників Волині, чий доробок формує важливу частину сучасного українського літературного канону.
Особливо цінними є дослідження інших національних дитячих літератур, малодоступних в українських перекладах. У цьому випуску Регіна Чікоскі простежує особливості розвитку бразильської дитячої літератури ХХ століття через аналіз творчості Монтейру Лобату, Ани Марії Машаду та Марини Коласанті. Завдяки перекладу з португальської професорки Світлани Криворучко ця праця стає доступною українським читачам.
