Від редакторів
Анотація
Другий випуск журналу “Дитяча література: інтердисциплінарний дискурс” формують дослідження, що розкривають різні аспекти літератури для дітей та юнацтва в культурному, освітньому та видавничому контекстах.
Ґрунтовне дослідження Оксани Петренко-Момотенко спрямоване на систематизацію нормативних підходів до визначення й класифікації видань для дітей в Україні. Авторка пропонує власне трактування терміна «видання для дітей», аналізує положення національних стандартів (ДСТУ, ДСанПіН, ГСТУ, СОУ), пов’язані з видавничо-поліграфічною діяльністю у сфері дитячої книги. Практичний аспект роботи репрезентує через опис різних українських видань для дітей.
Еволюцію літературно-критичної та наукової рецепції творчості знакового дитячого письменника Всеволода Нестайка у межах вітчизняного дискурсу дослідження літератури для дітей та юнацтва простежує Наталія Марченко. Слушно виділяє ключові етапи осмислення його спадщини – від фрагментарної критики радянського періоду до перегляду ідеологічних конотацій доробку та іміджу автора в перші десятиліття незалежності України й утвердження в каноні сучасної української літератури для дітей і юнацтва в період воєнного десятиліття.
Екологічна тематика й екокритичний підхід формують спільне аналітичне поле для наукових студій Тетяни Качак і Тетяни Близнюк та Маргарити Кірєєвої. Предмет їхнього аналізу - художні моделі осмислення екологічних катастроф у антиутопіях Тані Малярчук “MOX NOX” і Сергія Оксеника “Лісом. Небом. Водою” та оповіданні “Чорнобильські поневіряння Бучі” Віктора Васильчука. Обидві статті демонструють потенціал дитячої літератури у формуванні екологічного мислення та відповідального ставлення до природи у юних читачів.
Дослідження Андрія Гурдуза зацікавлює оригінальним аналізом специфіки зрілої форми мешап-прози в українському літературному контексті та висвітленням динаміки трансформації західної субжанрової матриці на прикладі повісті Олександра Деканя “Кайдашева сім’я vs зомбі”.
Поєднуючи міждисциплінарні перспективи літературознавства, педагогіки та цифрових технологій, Тетяна та Едуард Крайнікови пропонують інноваційний підхід до розвитку комунікативної компетентності дітей через використання казок, створених за допомогою штучного інтелекту.
Рецензія Лариси Круль на колективну монографію «Fieldwork in Ukrainian Children’s Literature» (ред. M. Świetlicki, A. Ulanowicz) наголошує на важливості наукових студій з української дитячої літератури у світовому академічному дискурсі. Ця книга варта уваги, адже є першим системним англомовним дослідженням, у якому простежено розвиток української дитячої літератури й розкрито її роль у формуванні національної ідентичності та культурної стійкості в умовах історичних викликів.
Запрошуємо до співпраці науковців, освітян, фахівців бібліотечної справи і книговидання для дітей, зацікавлених у формуванні міждисциплінарного дискурсу досліджень дитячої літератури, книжки та читання, а також у розробці нових методологічних підходів і стратегій аналізу літературних моделей відображення дитинства і сучасного світу в текстах для юних читачів.
