ЄПИСКОПСЬКІ СВЯЧЕННЯ ІНОКЕНТІЯ ВИННИЦЬКОГО В ГАЛИЧІ 1680 РОКУ: ІСТОРИЧНА ПОДІЯ В КОНТЕКСТІ «НОВОЇ УНІЇ» І ВЗАЄМИН ЛЬВІВСЬКОЇ, ПЕРЕМИСЬКОЇ ТА МУКАЧІВСЬКОЇ ЄПАРХІЙ

Володимир МОРОЗ

doi:10.15330/hal_swc.8.130-174

Автор(и)

Володимир МОРОЗ Український католицький університет (Львів, Україна) https://orcid.org/0000-0002-0852-4285

DOI:

https://doi.org/10.15330/hal_swc.8.130-174

Ключові слова:

Галицька митрополія, Львівська єпархія, Київська митрополія, Перемиська єпархія, Мукачівська єпархія, Антоній Винницький, Інокентій Винницький, Йосиф Шумлянський, Єремія Свистельницький, Йосиф Волошиновський, Кипріян Жоховський, Варлаам Шептицький, Ян Собеський.

Анотація

Стаття присвячена аналізу контексту, значимості та символізму вділення єпископських свячень Перемиському єпископу-номінантові Інокентію Винницькому Львівським єпископом Йосифом Шумлянським і Мукачівським єпископом Йосифом Волошиновським з допомогою Унівського архимандрита Варлаама Шептицького в катедрі у Галичі (Крилосі) 1680 р. Подію, що зібрала представників двох доти ворогуючих православних таборів, досліджено на тлі їх понад десятирічної міжусобної боротьби, подальшого примирення й діяльності вже як табору «нової унії» на шляху до Київської унійної митрополії. Розумінню значимості цього акту сприяє реконструкція перебігу змагань за Львівську єпархію й адміністрування Київською православною митрополією між групами на чолі з єпископами Антонієм Винницьким і Йосифом Шумлянським. В ході цієї боротьби сторони поступово відійшли від радикалізму й дійшли до сприйняття можливості свого приєднання до унійної Церкви. З’ясовано, що майбутні учасники акту свячень Інокентія Винницького входили до різних таборів, і висвітлено їх діяльність там. Встановлено, що попередньо Волошиновський отримав єпископські свячення не від Шумлянського, а від Єремії Свистельницького – ставленика Антонія Винницького і непримиренного опонента Шумлянського. Аналогічно Варлаам Шептицький був людиною з групи Винницького. Боротьбу за єпархію виграв Шумлянський, а за митрополію – Винницький. Фіксація цього стала відправною точкою діалогу між групами. По смерті Антонія Винницького Шумлянський зумів об’єднати табори, тим паче, що Інокентій Винницький перед свяченнями погодився, як і Львівський єпископ, бути унійним. Далі почався складний діалог групи «нової унії» з унійною єрархією, Апостольською столицею і світською владою. Специфіку становища «нової унії» розумів король Ян ІІІ Собеський. Апостольська столиця вагалася, як прийняти Шумлянського, і відкидала кандидатуру Винницького; унійна Церква і король шукали компроміс, щоб прийняти їх в «стані сущому». Також унійна Церква побоювалася підступу Шумлянського. Він же вимагав визнати свої митрополичі права спершу на частину Київської митрополії, а коли не вдалося, то прагнув відродити Галицьку митрополію. На тлі цих складних дискусій вділення єпископських свячень Інокентію Винницькому у катедрі в Галичі стало одним з виразів позиції «нової унії»: декларацією її суб’єктності і прагнення увійти в унійну Церкву на певних умовах. Галицьку митрополію, зрештою, не відновили, але знаково, що вже представники наступного покоління «нової унії» стали київськими унійними митрополитами.

Посилання

Akty, otnosjashhiesja k istorіi Zapadnoj Rossіi (1853) / sobrannye i izdannyeArheograficheskoju kommisіsіeju. Sanktpeterburg : V tipografіi Jeduarda Praca. T. 5. [in Church Slavonic; in Russian].

Arhiv Jugo-Zapadnoj Rusi (1871) / izdavaemyj vremennoju Kommisіeju dlja razbora drevnih aktov, vysochajshe uchrezhdennoju pri Kіevskom, Podol'skom i Volynskom General-Gubernatorje. Kіev : V universitetskoj tipografіi. Ch. 1, T. 4. [in Latin, in Polish, in Russian].

Arhiv Jugo-Zapadnoj Rusi (1872) / izdavaemyj vremennoju Kommisіeju dlja razbora drevnih aktov, vysochajshe uchrezhdennoju pri Kіevskom, Podoljskom i Volynskom General-Gubernatorie. Kіev : V gubernskoj tipografіi. Ch. 1, T. 5. [in Russian].

Arhiv Jugo-Zapadnoj Rusi (1904) / izdavaemyj Kommisіeju dlja razbora drevnih aktov, sostojashhej pri Kіevskom, Podol'skom i Volynskom General-Gubernatorje. Kіev : Tipografіja Imperatorskago Universiteta sv. Vladimіra Akc. O-va pech. i izd. djela N. T. Korchak-Novickago. Ch. 1, T. 10. [in Latin].

Andrusiak M. (1936). Józef Szumlański, pierwszy biskup unicki lwowski (1667–1708). Zarys biograficzny. Archiwum Towarzystwa naukowego we Lwowie, Wydział II historyczno-filosoficzny. Lwów : Nakładem Towarzystwa naukowego. T. XVI. S. 1–212. [in Polish].

Balyk B. (1968). Inokentij Ivan Vynnycjkyj, jepyskop Peremysjkyj, Sambirsjkyj, Sjanicjkyj (1680–1700). Zapysky ChSVV. Serija 2. Sekcija 1. Rym : Vydavnyctvo OO. Vasylijan. T. 38 [in Ukrainian].

Baran A. (1954). Quaedam ad biographiam J. Volšynovskyj, eppi Mukačoviensis. Zapysky ChSVV. Serija 2. Sekcija 2. Rym : Drukarnja OO. Vasylijan. T. 2. Vyp. 1–2. [in Latin]. P. 209–227. [in Latin].

Baran A. (1960). Metropolia Kioviensis et eparchia Mukačoviensis. Zapysky ChSVV. Serija 2. Sekcija 1. Rym : Drukarnja OO. Vasylijan. T. 10. [in Latin].

Baran O. (1968). Cerkva na Zakarpatti v rokakh 1665–1691. Extractum e “Bohoslovia”, t. XXXII. Rym : Bohoslovia. [in Ukrainian].

Blazhejovsjkyj D. (1996). Ijerarkhija Kyjivsjkoji Cerkvy (861–1996). Ljviv : Kamenjar. [in Ukrainian].

Centraljnyj Derzhavnyj Istorychnyj Arkhiv Ukrajiny u Ljvovi. F. 201 «Hreko-katolycjka mytropolycha konsystorija, m. Ljviv». Op. 4. Spr. 421 «Rukopys Kyjivsjkoho unijnoho mytropolyta Leva Kyshky». [in Church Slavonik, in Latin, in Polish].

Chencova V. (2020). Kievskaja mitropolija mezhdu Konstantinopolem i Moskvoj. 1686. Kiev : Duh і lіtera. [in Russian].

Dulishkovich І. (1875). Istoricheskіja Cherty ugro-russkih. Ungvar : Pechatnja Karla Іegera i Aljberta Ju. Rejpajja. T. 2. [in Russian].

Franko І. (1898). [Rec. na:] Іosif Shumljanskіj, ruskіj episkop Ljvovskіj ot g. 1667 do g. 1708. Biograficheskіj ocherk s portretom. (Vіdbitka Vremjannika Stavropigіjskago Instituta na r. 1897) Ljvov : V tipografіi Stavropigіjskago Instituta. S. 32–42. [in Russian].

Gil A., Skoczylas I. (2014). Kościoły wschodnie w Państwie polsko-litewskim w procesie przemian i adaptacji: metropolia kijowska w latach 1458–1795. Lublin – Lwów : Instytut Europy Środkowo-Wschodniej. [in Polish].

Gil A., Skoczylas I. (2014). Szumlański Jan (Iwan). Polski słownik biograficzny. T. XLIX/3. Zeszyt 202 (Szumlański Meczysław – Szwencki Fryderyk). Warszawa – Kraków : Narodowy program rozwoju humanityki. S. 343–350. [in Polish].

Hadzheha V. (1932). J. Voloshynovsjkyj, ep. Mukachivsjkyj i I. Malakhovsjkyj, ep. Peremysjkyj, jak ep. Mukachivsjkyj. Zapysky ChSVV. Zhovkva : Nakladom redakciji «Zapysok ChSVV». T. 4. Vyp. 1–2. S. 161–170. [in Ukrainian].

Hodinka A. (Ed.) (1911). A Munkácsi görögszertartásu püspökség okmánytára. Ungvár: Unio könyvnyomdájában. Köt. 1 : (1458–1715). [in Hungarian, in Italian, in Latin].

Holovackij J. (1860). Ljvovskaia ruskaia jeparkhjia pered stoma lity. Zorja halyckaja jako aljbum na hod 1860. Vo Ljvovi : Typom Instytuta Stavropyhijskoho. S. 254–269. [in Ukrainian].

Krilovskіj A. (1904). Ljvovskoe stavropigіaljnoe bratstvo (Opyt cerkovno-istoricheskago izsljedovanіja. Kіev: Tipografіja Imperatorskago Universiteta Sv. Vladimіra. [in Russian].

Krochmal J. (2018). Nominacja Józefa Szumlańskiego na biskupa białoruskiego (25 IV 1670). Miscellanea Historico-Archivistica. Vol. 25. S. 255–265. [in Polish].

Krochmal J. (2019). Prawosławny biskup przemyski Jerzy Hoszowski (1667–1674). Miscellanea Historico-Archivistica. Vol. 26. S. 49–83. [in Polish].

Kuhutjak M. (Ed.) (2015). Velykyj Skyt u Karpatakh. Ivano-Frankivsjk : Manuskrypt-Ljviv. T. 2. (Velykyi Skyt u dokumentakh i materialakh XVII – XXI st.) [in Ukrainian].

Kuhutjak M. (Ed.) (2017). Velykyj Skyt u Karpatakh. Ivano–Frankivsjk : Manuskrypt-Ljviv. T. 3. (Velykyi Skyt u Markovii pustyni: ukrainskyi dukhovnyi i kulturno-istorychnyi fenomen) [in Ukrainian].

Lisiewicz Z. (1888). Walka o biskupstwo. Epizod z dziejów Kościoła wschodniego. Przewodnik naukowy i literacki. Nr. 7. S. 633–649; Nr. 9. S. 736–755. [in Polish].

Luchkaj M. (2000). Istorija karpatsjkykh rusyniv. Uzhhorod : Zakarpattja. T. 2. [in Ukrainian].

Luchkaj M., (2002). Istorija karpatsjkykh rusyniv. Uzhhorod : Zakarpattja. T. 3. [in Ukrainian].

Metryka yly spysanije rukopolozhennykh ot jasne v Boghu Prevelebnagho Jegho Mylosty Otca Iosyfa Shumljanskogho, Bozhijeju Mylos: Jepyskopa Lvov: Ghal: y K: Pd: Adminyst. Mytr: Kijev: y Jepspjiy Luckoy Arkhimandrity Pechar. Akkolytov ot Roku, 1668, Msca Fevralja dne 2 zachataja. V Misti Vysochci, na Podolju. A Perepysanaja, Roku 1686. [in Church Slavonic].

Monumenta Ucrainae Historica (1967) / zibrav mytropolyt Andrej Sheptycjkyj. Romae : Scuola Grafica Salesiana Pio IX. Vol. 4. [in Italian, in Latin, in Ukrainian].

Mykytasj V. (1968). Davnja literatura Zakarpattja. Narysy literatury Zakarpattja doby feodalizmu. Ljviv: Vydavnyctvo Ljvivsjkoho universytetu. [in Ukrainian].

Moroz V. (2023). “Rusj estj kostj s kosty nashej y tilo s tila nasheho”: chy buv serbom mukachivsjkyj jepyskop Partenij Petrovych. Naukovyj visnyk Uzhhorodsjkoho universytetu. Serija: Istorija. Uzhhorod : Vydavnyctvo UzhNU “Ghoverla”. Vyp. 1. S. 8–17. [in Ukrainian].

Pekar A. (1967). Narysy istoriji Cerkvy Zakarpattja. T. 1. Zapysky ChSVV. Serija 2. Sekcija 1. Rym: Drukarnja OO. Vasylijan. T. 22. [in Ukrainian].

Pekar A. (1997). Narysy istoriji Cerkvy Zakarpattja. T. 2. Zapysky ChSVV. Serija 2. Sekcija 1. Rym: Drukarnja OO. Vasylijan. T. 50. [in Ukrainian].

Petrushevich" A. (1862). Іosif Shumljanskіj, pervyj L'vovskіj unіjatskіj episkop, Galichanin. Ljvov : Tipom Instituta Stavropigijskogo. Kn. І. Vyp. І. S. 117–124. [in Russian].

Petrushevich A. (1869). Akty otnosjashhіesja k istorіi Juzhno-zapadnoj Rusi (IV–V). Naukovyj sbornik izdavaemyj Literaturnym obshhestvom Galicko-russkoj maticy, god izdanіja chetvertyj 1868. Vo Lvovje : V knigopechatnje Stavropigіjskogo Instituta. Vyp. І–IV. S. 70–159. [in Church Slavonic, Polish, Russian].

Petrushevich A. (1874). Svodnaja galicko-russkaja ljetopisj s 1600 po 1700 god. Literaturnyj sbornik izdavaemyj Galichko-russkoju Maticeju, 1872 i 1873. Ljvov : Iz tipografіi Stavropigіjskogo Instituta. [in Russian].

Pomjanyk Lavrivsjkoho vasylijansjkoho monastyrja svjatoho Onufrija. (1661–1896). Ljvivsjka centraljna provincijna biblioteka Otciv Vasylijan. [in Church Slavonic].

Prochaska A. (1921). Walka Szumlańskiego z Winnickim. Przegląd Powszechny. Kraków : Druk „Prszegłądu powszechnego”. Rok 38. T. 151–152. S. 157–167, 256–266. [in Polish].

Pronin V. (2009). Istorija Pravoslavnoj Cerkvi na Zakarpatje. Uzhgorod : Φιλοκαλια. [in Russian].

Sbornik ljetopisej otnosjashhihsja k istorіi Juzhnoj i Zapadnoj Rusi (1888) / izdannyj Kommisіeju dlja razbora drevnih aktov, sostojashhej pri Kіevskom, Podoljskom i Volynskom General-Gubernatorje. Kіev : Tipografіja G. T. Korchak-Novickago. [in Latin, in Russian].

Skochyljas I. (2010). Halycjka (Ljvivsjka) jeparkhija XVII–XVIII st. Orhanizacijna struktura ta pravovyj status. Ljviv : Vydavnyctvo UKU. [in Ukrainian].

Skochyljas I. (2014). Univsjkyj arkhymandryt i Ljvivsjkyj jepyskop Varlaam Sheptycjkyj (1643–1715). Henealohichni zapysky. Ljviv : Instytut ukrajinsjkoji arkheohrafiji ta dzhereloznastva im. M. S. Hrushevsjkogho NAN Ukrajiny. Vyp. 12. S. 27–48. [in Ukrainian].

Skoczylas I. (2012). Bazyli (w zakonie Barlaam) Szeptycki. Polski słownik biograficzny. T. XLVIII/2. Zeszyt 197 (Szemiot Stanisław – Szklarski Alfred). Warszawa – Kraków : Narodowy program rozwoju humanityki. S. 230–232. [in Polish].

Smutok I. (2019). Rusjka shljakhta Peremyshljsjkoji zemli (XIV–XVIII st.). Rodovody. T. 2. Ljviv: Prostir-M. [in Ukrainian].

Szaraniewicz I. (1879). Patryjarchat wschodni wobec kościoła ruskiego w Polsce i Rzeczypospolitéj polskiéj. Rozprawy i sprawozdania z posiedzień wydziału historyczno-filozoficznego Akademii Umiejętności. W Krakowie : Nakładem Akademii w drukarni uniwersytetu Jagiellońskiego. T. 10. S. 1–80. [in Polish].

Velychko S. (2020). Litopys / uporjadn. : H. Borjak, T. Tajirova-Jakovljeva. Kyjiv : Klio. [in Polish, in Ukrainian].

Volumina legum. (1860) Petersburg : Nakładem i drukiem Jozafata Ohryzki. T. 5. [in Latin, in Polish].

Welykyj A. (Ed.). (1968). Litterae Nuntiorum Apostolicorum historiam Ucrainae illustrantes (1550–1850). [=Zapysky ChSVV. Serija 2. Sekcija 3]. Rym : Drukarnja OO. Vasylijan. Vol. 12. [in Latin, in Italian, in Ukrainian].

Welykyj A. (Ed.). (1974). Litterae Episcoporum historiam Ucrainae illustrantes (1600–1900). [=Zapysky ChSVV. Serija 2. Sekcija 3]. Rym : Drukarnja OO. Vasylijan. Vol. 3: 1665–1690 [in Latin].

Welykyj A. (Ed.). (1981). Litterae Episcoporum historiam Ucrainae illustrantes (1600–1900). [=Zapysky ChSVV. Serija 2. Sekcija 3]. Rym : Drukarnja OO. Vasylijan. Vol. 5: 1711–1740 [in Latin].

Winnicki I. (1998). Ustawy rządu duchownego i inne pisma / Do druku ptzygotował Włodzimierz Pilipowicz, Przedmową poprzędził Stanisław Stępień. Przemyśl : Poludniowo-Wschodni Instytut Naukowy. [in Church Slavonic, in Polish].

Zielecka-Mikołajczyk W. (2021). Gdzie Wschód spotkał się z Zachodem: dzieje i organizacja unickiej diecezji przemysko-samborskiej w latach 1596–1772. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika. [in Polish].

Żochowski K. (1680). Colloquium lubelskie Między zgodną y niezgodną Bracią Narodu Ruskiego Vigore, Constitucyey Warszawskiey na dzień 24. Stycznia anno 1680. złożone [...] X. Cyprian Zochowski [...]. Lwów : W drukarni Collegium Societatis Jesu. [in Polish].