РОМАН МСТИСЛАВОВИЧ У РАННЬОМОДЕРНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІЙ СПАДЩИНІ XVII−XVIII ст.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15330/gal.39.17-27

Ключові слова:

Роман Мстиславович, українська інтелектуальна спадщина, наративи, Річ Посполита, Гетьманщина

Анотація

Стаття зосереджена на дослідженні образу князя Романа Мстиславовича в українських нара­тивах XVII−XVIII ст. різного походження та ідеологічних настанов. Опрацьовано засадничі тексти українських книжників, створені у цей період. З одного боку, проаналізовано праці, до появи яких доклалися церковні діячі, зокрема, «Палінодію» Захарії Копистенського, «Густинський літопис» невідо­мого автора, «Кройніку з літописців стародавніх» Феодосія Софоновича, «Синопсис» Інокентія Ґізеля першої редакції, історичні праці Теофана Про­коповича, п’єсу Михаїла Козачинського «Благо­утробіє Марка Аврелія Антонія», «Хроніку Львівського архієпископства» Яна Томаша Юзефовича та низку інших текстів. З іншого боку, до уваги взято історичні твори, спродуковані світськими авторами, головно вихідцями з козацького інтелектуального середовища. Такими є так звані козацькі літописи та їхні переробки, як-от «Разговор Великоросії з Малоросією» та «Історія Русів». Зроблено висновок, що постать Романа Мстиславовича не набула голосного звучання у працях українських інтелектуалів XVII−XVIII ст. У випадках, коли про князя Романа мова все ж заходила, його образ інструменталізували залежно від конфесійних і політичних вподобань авторів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-06