ЦЕРКОВНА ІСТОРІЯ У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ О. МИХАЙЛА ЗУБРИЦЬКОГО

Анотація

У статті проаналізовано науковий доробок отця Михайла Зубрицького (1856-1919) з вивчення церковної історії та релігійної проблематики. Автор визначає проблематику досліджень отця Михайла через аналіз його науково-публіцистичних праць. Констатовано, що свої наукові дослідження він будував на основі даних єпархіальних та деканатських архівів та бібліотек а також згідно власних спо­стережень. Відзначено, що наукові напрацювання слід умовно розділити на три підгрупи: археографічні, аналітичні та історичні. До першої групи праць належать публікації архівних документів та мате­ріалів, зокрема низку церковних актів та офіційних документів, до другої – висвітлення церковних від­носин, взаємин між священниками та між віруючими та священнослужителями, відповідно до третьої групи належать праці історичного змісту, у яких автор подав відомості з історії церкви в Галичині та сусідніх територій а також історії окремих парохій краю. Встановлено археографічну та історичну цінність віднайдених матеріалів, які є значущим джерелознавчим матеріалом у дослідженні церковної історії та проблематики Галичини.

Відзначено, що негативним явищем в церковних справах наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. та історії отець Михайло вважав москвофільство та переходи громад на латинських обряд. Наголошено, що на його думку, це несе загрозу для єдності руського народу, а також не сприяє його розвитку. Слід наголосити, народознавець одночасно ставав на захист сільського духовенства, проте, критикує їх за слабкий зв’зок із місцевим населенням та не активність у громадсько-культурній роботі. Відзначимо, що дослідник недостатньо критично піддавав аналізу використані документи, а здійснював тільки їх публікації. Зазначається, що дана тематика лише частково висвітлена у наукових напрацюваннях вітчизняних та зарубіжних дослідників.

Ключові слова: Михайло Зубрицький, церква, москвофільство, єпархія, священик, Ставропігія, духовенство.