ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УСРР У 1920-х РОКАХ НА ПРИКЛАДІ ПОЛЬСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МЕНШИНИ

Анотація

Невід’ємною складовою частиною історії України є історія окремих національних груп, які мешкали на її теренах. Народ України віддавна окрім титульної нації українців складався з росіян, євреїв, поляків, німців, греків, вірмен та інших національних груп. Особливою віхою в історії України стали події, що розгорнулися на завершальній стадії і по завершенні Першої світової війни. Початок 1920-х років в Україні ознаменувався вибухонебезпечним загостренням міжетнічних відносин, безпо- середньою основою якого було катастрофічне погіршення умов господарювання та голод, що торкнувся всіх етнічних груп¹. Давалися взнаки наслідки Першої світової війни, політика “воєнного комунізму”, братовбивча громадянська війна, не вирішене аграрне питання. В українській історіографії і дотепер системно і всебічно не досліджені особливості соціально-економічного та культурного розвитку україн- ського суспільства в контексті національної політики радянської держави, місця сільських рад у су- спільно-політичних і соціально-економічних перетвореннях на селі, не визначено наскільки сільські ради виконали функцію основного структурного елементу при розбудові радянської влади. Перехід до НЕПу, передача владних повноважень на селі сільським радам, політика “коренізації” мали на меті підго- тувати передумови для покращення ситуації щодо управління аграрном сектором економіки, проведення політичної лінії ВКП(б) на селі. Яким чином ці зміни були підкріплені законодавством і конкрентими діями центральних та місцевих органів алади розглянемо на прикладі польської та німецької націо- нальної меншини в УСРР у 1923–1929 роках і ролі сільських рад у процесі “радянізації” села.

Ключові слова: “радянізації” села, НЕП, німецька національна меншина, польська національна меншина.