РОЗПРАВА РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ НАД СПІЛКОЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ ГАЛИЧИНИ (1972–1973 рр.)

Анотація

Метою статті є всебічне і комплексне дослідження процесу розправи радянського режиму над активними учасниками Спілки української молоді Галичини (СУМГ) у 1972–1973 рр. Основу джерельної бази склали матеріали Галузевого державного архіву Служби безпеки України у м. Київ, документи Центрального державного архіву громадських об’єднань і україніки, а також спогади активних учас- ників СУМГ. Методологічною основою статті є принципи об’єктивності, історизму, всебічності, наступності, а також комплекс загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Було проведено перехресний аналіз та співставлення інформації історичних джерел різного походження для встанов- лення об’єктивної картини подій. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що окреслена проблема досі не стала предметом повноцінного вивчення в сучасній українській історіографії.

Автори роблять висновок, що підпільна організація СУМГ функціонувала на теренах Коломий- щини протягом січня 1972 – березня 1973 рр., а до її осердя належали молоді робітники та студенти. Діяльність Спілки полягала передусім в організації її учасниками таємних зборів, пошуку літератури й інформації про попередні етапи національно-визвольного руху. Ключовою характерною рисою СУМГ, яка вирізняла її з-поміж інших підпільних організацій першої половини 1970-х рр., був цілеспрямований пошук вогнепальної зброї та готовність її застосувати з метою самозахисту.

Реакція радянського режиму на створення та діяльність СУМГ була досить різкою, розправу над її учасниками особисто контролювали перші особи УРСР. На лідерів організації було відкрито таємну справу оперативної групової розробки “Зловмисники”. У ході попереднього збору інформації про учасників Спілки використовувалася агентурна мережа Комітету державної безпеки (КДБ), підслу- ховувальна апаратура і таємні обшуки. У березні 1973 р. було здійснено блискавичну спецоперацію щодо затримання лідерів СУМГ – Дмитра Гриньківа, Івана Шовкового, Миколи Мотрюка, Романа Чупрея; наступного місяця було затримано також Дмитра Демидіва.

Під час слідства працівники КДБ використовували засоби психологічного й морального тиску на затриманих, серед яких повну ізоляцію від зовнішнього світу, відкриті погрози можливим розстрілом, створення нестерпної атмосфери в камерах, використання внутрішньокамерних агентів. У в’язнів фор- мувалося враження, нібито каральні органи знають про їхню діяльність абсолютно все. Зрештою, не підготовлені до відкритого протистояння з КДБ учасники СУМГ змушені були піти на співпрацю зі слід- чими. У результаті проведеного в Івано-Франківську закритого судового процесу в серпні 1973 р. п’яте- ро учасників СУМГ були засуджені на різні терміни позбавлення волі і заслання – сумарно від 4 до 10 років. Одночасно партійні органи на Івано-Франківщині та Львівщині провели кампанію посилення ідеоло- гічного опрацювання населення та пропаганди проти т. зв. “українського буржуазного націоналізму”.

Ключові слова: Спілка української молоді Галичини (СУМГ), Дмитро Гриньків, український дисидентський рух, радянський режим, Комітет державної безпеки (КДБ), справа “Зловмисники”, судові репресії.