Тема дитинства в романі Джоанни Гарріс “П’ять четвертинок апельсина”

Анотація

У статті проаналізовано тему дитинства в романі Джоан Гарріс “П’ять четвертинок апельсина”. Дитинство постає як багатовимірне явище, що охоплює психологічний, соціальний і культурно-історичний виміри. Воно розглядається не лише як етап особистісного становлення головної героїні Фрамбуази, а й як концептуальна основа осмислення колективного досвіду європейського суспільства періоду Другої світової війни. Метою статті є виявлення ключових наративних і психологічних механізмів, за допомогою яких авторка репрезентує світ дитинства, а також аналіз ролі символіки у формуванні цього образу. Методологія дослідження ґрунтується на наратологічному аналізі, елементах психологічної критики та концептуальному підході. У результаті дослідження встановлено, що дитинство головної героїні має амбівалентний характер: воно постає простором уяви, гри та чуттєвих вражень і водночас функціонує як джерело травми, ізоляції та відчуження. Особливу увагу приділено таким символам, як апельсин, кулінарні рецепти, запахи та сад, які втілюють пам’ять, страхи й прагнення дитини. Наративна структура роману набуває форми сповіді дорослої Фрамбуази, яка повертається до власного минулого з метою його переосмислення крізь призму зрілості. Поєднання “дитячого” та “дорослого” голосів створює багатошарову оповідь, у якій особисті спогади стають складником колективного історичного досвіду. Зроблено висновок, що тема дитинства в романі Гарріс виконує не лише наративну, а й концептуальну функцію, розкриваючи процес формування ідентичності та підкреслюючи взаємозв’язок між особистою пам’яттю й історичним контекстом.