Лексичні та стилістичні труднощі перекладу науково-популярного психологічного дискурсу (на матеріалі монографії Е. Берна “Ігри, в які грають люди”)

Анотація

У статті здійснено комплексний лінгвоперекладознавчий аналіз лексичних та стилістичних викликів, що виникають під час відтворення українською мовою англомовного науково-популярного психологічного дискурсу. Дослідження виконано на матеріалі монографії Еріка Берна «Games People Play» («Ігри, у які грають люди») та її офіційного українського перекладу. Актуальність теми зумовлена високим попитом українського суспільства на якісну науково-популярну літературу в галузі соціальної психології та потребою теоретичного осмислення стратегій міжмовного перекодування текстів, що поєднують ознаки наукового та розмовного стилів. Науково-популярний психологічний дискурс розглядається як складне інтерстилістичне явище, де ключовим завданням перекладача є збереження комунікативно-прагматичної мети оригіналу — забезпечення доступності наукових концепцій для широкого загалу за одночасного утримання високого емоційного інтересу реципієнта.

Композиційна специфіка праці Е. Берна зумовлює диференціацію перекладацьких підходів. У теоретичній частині, яка викладена науковим стилем, але максимально спрощена авторами задля прагматичного ефекту, домінує використання одно- та двокомпонентних терміносистем. Встановлено, що для відтворення простих термінів найпродуктивнішими є способи еквівалентного перекладу та транслітерації, тоді як складні терміни та композити (зокрема концепт Ego-State) відтворюються шляхом калькування, транслітерування або їхньої комбінації.

У практичній частині монографії, де представлено типологію соціальних ігор, виклад зміщується в площину розмовно-побутового стилю з активним залученням емоційно-експресивної лексики, тропів (епітетів, метафор, метонімій, персоніфікацій), сленгізмів та ономастичних одиниць. Виявлено, що провідним способом відтворення загальномовних та індивідуально-авторських епітетів і метафор є калькування, хоча для оптимізації сприйняття контекстуально застосовується заміна та конотативне урізноманітнення. Метонімічні назви ігор переважно перекладаються за допомогою прямих лексичних еквівалентів.

Особливу увагу в статті приділено перекладу ономастики — власних назв психологічних сценаріїв поведінки («ігор»), ролей учасників та моделей їхньої взаємодії. Доведено, що адекватне прагматичне кодування онімів вимагає від інтерпретатора застосування комплексу перекладацьких трансформацій, а саме лексичних (конкретизація, генералізація, контекстуальна заміна, описовий/дескриптивний переклад для безеквівалентної лексики); граматичних (перестановка компонентів для дотримання норм цільової мови, заміна часових категорій дієслова та номіналізація — заміна дієприкметників іменниками); стилістичних (нейтралізація згрубілої лексики або, навпаки, навмисне зниження стилю до розмовного/вульгарного для відтворення гумористичного чи іронічного ефекту оригіналу).

Обґрунтовано, що успішна рецепція науково-популярного психологічного тексту в українському лінгвокультурному просторі залежить від гнучкого поєднання стратегій еквівалентності та прагматичної адаптації, що дозволяє зберегти імпліцитні конотації оригіналу, не порушуючи мовних норм мови перекладу.