Елементи народної культури в епопеї Владислава Реймонта “Селяни”: до проблеми авторського стилю і його українського перекладу

Анотація

У статті проаналізовано народні елементи польської мови в епопеї Владислава Реймонта “Селяни”, яка була нагороджена Нобелівською премією в галузі літератури з огляду на близькість із польськими народними традиціями. Звернено увагу на особливості перекладу цих мовно-стилістичних особливостей на українську мову та спільні польські та українські народні джерела, на які можна опиратися у процесі аналізу книги. Мета дослідження – порівняти народні елементи роману «Селяни» з їх сучасними польськими та українськими відповідниками.  Письменник використав власний досвід із вивчення центрального регіону Польщі, зокрема околиць міста Лодзь, де йому довелося проживати як у дитинстві, так і в дорослому віці. Зафіксовані тексти народних пісень, прислів'їв, народних легенд та звичаїв, елементи поточного народного мовлення у вигляді діалектних одиниць покладено в основу індивідуального авторського стилю. Автор тексту дотримується цих особливостей не лише в діалогах персонажів роману, а й у чисельних пейзажних описах, монологах, ліричних відступах. У таких народних традиціях, як Різдво, Великдень, весілля та заручини, хрестини, збір врожаю та святкування його завершення, зимові вечорниці, простежуємо спільні риси української та польської культури, що дає нам можливість зробити висновки про народні мовні особливості українсько-польського пограниччя. У класифікованому матеріалі окрему групу складають народні фразеологізми та порівняння, які допомагають розкрити багатство сучасної польської та української мови з огляду на їхнє історичне минуле. Проведено паралелі поміж цими стилістичними елементами роману з метою визначення труднощів перекладу авторського стилю з польської на українську мову. Зібраний матеріал у майбутньому слугуватиме подальшим науковим дослідженням в області польсько-українського перекладу, систематизації народних традицій та елементів авторського стилю Владислава Реймонта, який завдяки цим особливостям отримав відзнаку світового рівня. З метою збереження спільної слов’янської спадщини результати дослідження пропонується втілювати у середовищі молоді шкільного та студентського віку.