Комунікативні та структурно-семантичні особливості фразеологічних одиниць з тактильними невербальними компонентами
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnuphil.11.83-95Ключові слова:
невербальна комунікація, фразеологізм, кінесика, тактильні компоненти, соматизмАнотація
Комунікативні можливості людини виявляються насамперед на вербальному рівні, однак спілкування – це складний процес, важливою ознакою якого є багатоаспектне сприйняття інформації через стосунки мовців. Комунікація – це єдність вербальних і невербальних засобів, оскільки мовлення супроводжують жести, міміка, погляди, пози, інтонація тощо.
Різноаспектний аналіз невербальної сфери знань, зокрема й питань, пов’язаних із лінгвалізацією невербального спілкування мовців, дозволив визначити лінгвістичний статус фразеологізмів з невербальними компонентами, звернути увагу на їх культурну специфіку, розглянути фразеологічні одиниці як специфічні мовні знаки, які переводять невербальний код у вербальний та є периферійними в загальній фразеологічній системі української мови. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в науковій розвідці репрезентовано аторський підхід до вивчення фразеологізмів на позначення невербальних засобів; на матеріалі текстів засобів масової інформації та художніх творів цілісно та багатоаспектно проаналізовано фразеологічні одиниці з невербальними тактильними компонентами, виокремлено основні різновиди тактильних фразеологічних одиниць з урахуванням комунікативних та структурно-семантичних особливостей.
Стійкі сполуки на позначення тактильної невербальної поведінки репрезентовано чотирма групами: 1) фразеологізми, що вказують на дейктичні жести; 2) фразеологізми, що позначають описові жести; 3) фразеологізми, що репрезентують символічні жести; 4) фразеологізми, що відтворюють підсилювальні жести.
Практичне значення отриманих результатів полягає в розширенні теорії фразеологічної науки загалом та лінгвокультурної інформації, що впливає на культуру мови, експресивність мовлення, національну самоідентифікацію та самопізнання. Матеріали статті можуть бути використані під час викладання курсів з фразеології та теорії комунікативної лінгвістики, у спецкурсах з невербальної семіотики, у наукових дослідженнях студентів.




