ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНИМ РОЗВИТКОМ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.15330/msuc.2023.29.17-22Ключові слова:
концепція, управління професійним розвитком, професійний розвиток науково-педагогічних працівників, науково-педагогічні працівники, комунальний заклад вищої освітиАнотація
Стаття присвячена проблемі розробки та теоретичному обґрунтуванню авторського бачення концепції управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників комунального закладу вищої освіти. Аналіз науково-педагогічної літератури уможливив виявити важливі положення, які враховані в процесі розробки концепції. Визначено мету концепції, що полягає в удосконаленні системи ефективного управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників для сталого розвитку комунального закладу вищої освіти та кореляції із цілями освіти регіону. Сформовано завдання, реалізація яких дасть змогу досягти головної мети: випереджувальний характер сталого професійного зростання науково-педагогічних працівників; пріоритетні напрями підвищення ефективності управлінської діяльності; розширення можливостей для професійного зростання; створення організаційно-педагогічних умов. Автором визначено напрями та етапи (підготовчий, планування та проєктування, упровадження, верифікація концепції) упровадження концепції управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників комунального закладу вищої освіти за сучасних умов. Висвітлено очікуваний результат реалізації концепції, що полягає в підвищенні професіоналізму науково-педагогічних працівників, забезпеченні випереджувального характеру в процесі управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників комунального закладу вищої освіти; удосконаленні менеджменту у вищій школі тощо. Автор зазначає про можливі ризики, які можуть виникати в процесі впровадження розробленої концепції в зміст освіти комунальних закладів вищої освіти, серед яких: зниження мотивації науково-педагогічних працівників до професійного зростання; невідповідність способів підвищення кваліфікації особистісним та професійним запитам фахівців; непередбачений вплив зовнішніх чинників на процес управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників на державному та регіональному рівнях; недостатнє фінансування, забезпечення матеріально-технічної бази тощо.