ПЕРЕКЛАД ОКАЗІОНАЛІЗМІВ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: ФІЛОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Мета статті – розглянути функціонування та переклад англійських оказіоналізмів українською мовою та навпаки в масмедійних текстах, зокрема соціальної мережі «Instagram». Досліджуються комунікативно-прагматичні і функціональні особливості соціальних мереж та те, які перекладацькі трансформації найкраще застосувати в конкретній ситуації для досягнення мети, а саме: вплинути на аудиторію та бути спроможним маніпулювати свідомістю в корисливих цілях, інформаційно-пояснювальні функції. Подано аналіз основних аспектів перекладу оказіоналізмів, їх структурно-граматичної та лексичної функцій. У результаті дослідження терміна «оказіоналізм» виокремлено такі основні способи його утворення: афіксальний спосіб (префіксальний та суфіксальний способи), композитний, конверсія, редукція, зворотна деривація, фузія, запозичення з інших мов та абревіація. Також виокремлюють такі основні способи перекладу оказіоналізмів: функціональна заміна, транскрипція, транслітерація, описовий переклад (експлікація), скорочення, розширення та запозичення. Констатовано основні методи навчання перекладу оказіоналізмів, зокрема когнітивні та аудіовізуальні методи. Когнітивний метод навчання спрямований на формування в майбутнього перекладача когнітивних умінь, які дають змогу визначати тип і призначення інформації, виділяти її основний зміст, будувати засоби розв’язання завдань під час перекладу цих лексичних одиниць, уміти формувати їх, мати власні судження та проявляти креативність. Аудіовізуальний метод навчання може бути використаний для побудови та тестування моделей перекладацьких компетенцій, що визначають знання та когнітивні компоненти, необхідні для ефективної перекладацької роботи. Крім того, ключові аспекти знайшли свій шлях до профілів підготовки перекладачів і стандартів якості перекладацьких послуг. Центральна роль у набутті перекладацької компетенції полягає в обмірковуванні рішень і дій під час процесу перекладу, а також різноманітних досліджень процесу.