РОЛЬ ЛІТЕРАТОРІВ У ФОРМУАННІ ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ ПЕРІОДИКИ НА ЗАКАРПАТТІ В 20-30-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Порушена проблема актуалізується науковим інтересом і практичною значущість вивчення історичного досвіду розвитку дитячої періодики України. Її цікаву самобутню сторінку становить процес створення дитячих часописів на Закарпатті у 20-30-рр. ХХ ст. Мета і завдання дослідження полягають у з’ясуванні ролі та внеску українських літераторів (письменників, редакторів) у формування та розвитку дитячих періодичних видань на Закарпатті у 20-30-х рр. ХХ ст. У процесі підготовки дослідження використано такі методи: евристично-пошуковий; аналізу і синтезу; контент- аналіз і дискурс-аналіз; біографічний. Результати дослідження полягають у з’ясуванні внеску українських літераторів і педагогів (Августин Волошин, Олександр Маркуш, Іван Панькевич, Павло Кукуруза та ін.) у заснування та розвиток дитячих часописів «Віночок для підкарпатських діточок» та «Пчілка». Показано роль у їхньому виданні молодіжного часопису «Наш рідний край». Акцентовано на висвітленні організаційно-методичного досвіду редакції журналу «Пчілка» щодо влаштування шкільних свят на честь українських письменників, шкільних бібліотек і читалень, виставок, читацьких гуртків (клубів). Показано форми і методи налагодження редакції «Пчілки» зворотного зв’язку з читачами, що виявлялося в запровадженні спеціальних рубрик, публікації віршів та оповідань читачів на сторінка журналу тощо. У висновках зазначено, що відомі українські письменники Закарпаття та емігранти з Галичини і Наддніпрянської України виступили чільними ініціаторами та організаторами процесу заснування і розвитку дитячих періодичних видань на Закарпатті у 20-30-х рр. ХХ ст. Будучи фаховими літераторами і редакторами та здебільшого професійними педагогами, вони піклувалися про те, щоб дитячі часописи не лише презентували читачеві найкращі здобутки дитячої поезії та прози, а й стали важливими дієвими організаційно-методичними осередками формування і розвитку інтересу до художнього слова, естетичних смаків, читацької культури. Не втратив актуальності досвід редакцій дитячих часописів щодо стимулювання творчої активності школярів, налагодження зворотного зв’язку із читачем, розробки методики з улаштування шкільних бібліотек, виставок, організації гурткової роботи тощо.