Символічний світ Чорнобиля у повісті А. Мухарського “Кістяк з Чорнобиля”
DOI:
https://doi.org/10.15330/clid.2.2.47-57Ключові слова:
дитяча література, Чорнобиль, чорнобильська тема, екологічні проблеми, символАнотація
У статті розглядається символічний вимір твору А. Мухарського “Кістяк з Чорнобиля”, у якому автор поєднує дві взаємодоповнювальні сюжетні лінії – фантастичну та реалістичну, створюючи багатошаровий художній простір, побудований на взаємодії травматичної пам’яті, міфотворення та сучасних українських реалій. У центрі першої лінії – історія хлопчика Костянтина, який після радіаційного ураження перетворюється на Кістяка. Його образ постає символом тіла, позначеного катастрофою, уособленням спотвореного людського життя та водночас сили виживання. Друга сюжетна лінія відтворює досвід сучасної війни через історію хлопчика Михасика, який шукає зниклого безвісти батька. Тим самим автор проводить паралель між двома трагедіями – Чорнобилем та війною, показуючи їхній вплив на дитячу свідомість і памʼять поколінь.
Особлива увага приділяється системі символів, що формує художній світ твору. Великий Вибух постає центральним символом руйнації, яка стає точкою відліку для нового, зміненого буття Зони. Ліквідатори уособлюють жертовність, героїзм і моральний опір катастрофі, підкреслюючи ціну, яку суспільство сплатило за мінімізацію наслідків аварії. Сталкери, серед яких виокремлюється образ Варвари, символізують спостерігачів і хранителів памʼяті: вони збирають та передають знання про Чорнобиль наступним поколінням, виконуючи роль посередників між минулим і майбутнім. Через них автор осмислює важливість збереження історичного досвіду, а також відповідального ставлення до травматичного спадку.
Твір органічно вписується у сучасний контекст української дитячої та підліткової літератури про війну, продовжуючи традицію осмислення важких подій очима дитини. Автор поєднує реальні історичні факти та елементи фантастики, демонструючи, як це допомагає дитячій свідомості впоратися з трагедією. Попри драматизм подій, у тексті присутній гуманістичний посил: віра в силу памʼяті, взаємодопомогу та можливість знайти надію навіть після катастрофи.
У статті аналізується символічний світ твору “Кістяк з Чорнобиля”, показуючи, як через образи Кістяка, Михасика, сталкерів, ліквідаторів і самої Зони автор вибудовує складну й емоційно насичену картину життя після трагедії, що продовжує відлунювати в сучасності.
Посилання
Holubovska, I. V. (2017). Trahediia malenkykh ukraintsiv u zbirtsi Yevhena Hutsala “Dity Chornobylia” (do 80-richchia pysmennyka) [The tragedy of small Ukrainians in Yevhen Hutsalo’s collection “Children of Chornobyl” (for the writer’s 80th birthday)]. Aktualni problemy tekstotvorennia u linhvodydaktychnii ta mystetstvoznavchii ploshchynakh: zbirnyk naukovykh prats. [Actual problems of text creation in the linguistic and didactic and art history spheres: a collection of scientific works], 90 – 93 [in Ukrainian].
Hostra, K., & Dudnikov, M. (2024). Osoblyvosti zobrazhennia Chornobylskoi katastrofy u literaturi non-fikshn (na materiali knyhy K. Mikhalitsynoi ta S. Dvornytskoho “Reaktory ne vybukhaiut. Korotka istoriia chornobylskoi katastrofy”) [Features of Chornobyl disaster portrait in non-fiction literature (based on the material of the book by K. Vikhalitsyna and S. Dvornytskyi “Reactors do not explode. A brief history of the Chornobyl disaster”)]. Academic notes. Series: Philology, 210, 90 - 94. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-13 [in Ukrainian].
Hundorova, T. (2013). Tranzytna kultura. Symptomy postkolonialnoi travmy. Statti ta esei. [Transit culture. Symptoms of postcolonial trauma. Articles and essays]. Krytyka [in Ukrainian].
Luchytska, M. Ye. (2015). Narrative of the Children’s World in the story “The Furious Chornobyl Dog” by E. Gutsalo. (2015). Literatures of the World: Poetics, Mentality and Spirituality, 6, 174 – 180. https://doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1255 [in Ukrainian].
Kachak, T. B. Chornobyl and Generational Trauma: How Children’s Books Preserve Ancestral Memory. Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University, Series: “Philology. Journalism”, 36 (75), 1 (2), 54 – 59. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2025.1.2/10 [in Ukrainian].
Kachak, T. B., & Blyznyuk, T. O. (2024). War in Contemporary Ukrainian Literature for Children and Youth. Research bulletin. Series: Philological sciences, 209, 151 – 157. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-23
Kirieieva, M. (2004). Genre-articular originality of modern literature for children and youth on the Chornobyl topic. International Humanitarian University Herald. Philology, 68, 167 – 171. https://doi.org/10.32782/2409-1154.2024.68.36 [in Ukrainian].
Mishenina, T. M., & Ishchenko, I. V. (2025). Eco-protectional dimension of children’s literature (on the example of Ye. Hutsal’s collection “Children of Chornobyl”). International Humanitarian University Herald. Philology, 70, 129 – 133. https://doi.org/10.32782/2409-1154.2024.70.28 [in Ukrainian].
Mukharskyi, A. (2022). Kistiak z Chornobylia: mistychna kazka dlia doroslykh ditei [Skeleton from Chornobyl: A Mystical Tale for Grown-Up Children]. Volia. [in Ukrainian].
Onishchenko, I. V. (2024). Man and Nature in the Work of Yevgeny Hutsal (On The Example of the Stories “Mad Chernobyl Dog”, “Rudnya”). Transcarpathian Philological Studies, 35, 277 - 281. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2024.35.48 [in Ukrainian].
Onishchenko, I. V. (2024). Representation of Ecological Topic in Literature for Children an Youth (Based on the Story “Chornobyl Misadventures of Bucha” by Viktor Vasylchuk). Current issue of the humanities, 77, 2. 217 – 222. https://doi.org/10.24919/2308-4863/77-2-31 [in Ukrainian].
Pavlyshyn, M. (1997). Chornobyl’s’ka tema i problema zhanru [The Chernobyl theme and the problem of genre]. In M. Pavlyshyn, Kanon ta ikonostas: Literaturno-krytychni statti (pp. 175–183). Chas [in Ukrainian].
Slyzhuk, О. (2018). War tragedy through the child perception in the modern Ukrainian prose for children and youth. Literatures of the World: Poetics, Mentality and Spirituality, 11, 223 - 230. https://doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2073 [in Ukrainian].
Sukhenko, I. (2021). Heoprostorovi dany u konteksti niuklearnoi khudozhnoi literatury [Geospatial data in the context of nuclear fiction]. Slovo yak fakt i faktor literatury. Vseukrainska naukova konferentsiia (XVIII Filolohichni chytannia pam’iaty N. S. Shreider), 69 – 71. https://www.dnu.dp.ua/docs/ndc/materiali%20conf/2021/1_Chitannya_Shreider.pdf [in Ukrainian].
Vardanian, M. (2022). Reading the Chornobyl Catastrophe Within Ecofiction. Children’s Literature in Education, 53, 1 – 17. https://doi.org/10.1007/s10583-021-09437-w
Vardanian, M., Dyrda, I. & Kirieieva, M., (2023). Cultural memory of Chornobyl in literature and fine arts (in case of a picturebook “The Flowers beside the Fourth Reactor” by K. Mikhalitsyna and paintings by M. Prymachenko). ACNS Conference Series: Social Sciences and Humanities, 3, 03003. https://doi.org/10.55056/cs-ssh/3/03003
Zaleska Onyshkevych, L. M. (1989). Echoes of Glasnost: Chornobyl in Soviet Ukrainian literature. In R. M. Bahry (Ed.), Echoes of Glasnost in Soviet Ukraine (pp. 151 – 170). Captus University Publications. https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/18677/file.pdf
