Невже така далека і нереалістична? Тема голодомору на сторінках чернівецького дитячого часопису 1930-х років “Українська ластівка”
DOI:
https://doi.org/10.15330/clid.3.1.13-24Ключові слова:
Голодомор 1932–1933 років, дитячий журнал “Українська ластівка”, дитяча література, дитина та її лектура, художній твір, публіцистика, виховання національної ідентичностіАнотація
Стаття загалом присвячена висвітленню теми Голодомору 1932–1933 років на сторінках чернівецького дитячого щомісячного журналу “Українська ластівка” (1933–1940), хоч вона пов’язується також із проблематикою вибору лектури нашими юними сучасниками, їхньої неоднозначної реакції на теми складні та хронологічно віддалені, як-от ця.
Підкреслено, що товариство “Українська школа”, яке видавало “Ластівку” в умовах окупації краю королівською Румунією, свідомо обрало тактику культурного резервату і справді чимало зробило для формування української ідентичності малих буковинців, пропаганди серед них ідеї соборності. Задля цього в кожному числі журналу розповідалось про Україну, її історію та культуру, зокрема й літературу, вміщувались художні твори письменників із загальноукраїнського терену, в популярній формі повідомлялось і про репресії з боку більшовицького режиму. Тож публікації про Голодомор, склавши важливу ідейно-тематичну групу, органічно вписалися в контент часопису. В аспекті змістової та жанрово-стильової специфіки, їхньої відповідності дитячому сприйманню у статті розглянуто кожен із цих виступів. Це редакційна замітка “Страшне лихоліття на Україні” (1933) з ознаками апелятивного звернення до дітей про допомогу своїм ровесникам, котрі на підрадянській території якраз потерпали від голоду. Наступного року “Ластівка” надрукувала чи не перші в дитячій літературі авторські художні твори цієї тематики – алегоричну “казку наших днів” “Рибалка і дух зрадника” й реалістичне оповідання “Колоски”. У них не тільки порушено тему Голодомору, але й засуджено колабораціонізм і ті методи маніпуляції, які застосовувались більшовиками щодо дітей. За принципом актуальної алюзії розглянуто пізнішу публікацію в журналі вірша І. Франка “Указ проти голоду” й окремо представлено виразні згадки про Голодомор у науково-популярному нарисі, що присвячувався М. Грушевському, та в публіцистичній статті “Могила Шевченка”.
Розмова на недитячу тему виявилась жорсткою, але змістовною. Отож, спершу відбулось інформування дітей, далі через прочитане вони здобули можливість ідентифікувати себе з тими, хто постраждав, і мобілізувати власні зусилля на підтримку інших та виховання самих себе. Так “Ластівка” послідовно розвивала у своїх читачів активне ставлення до життя. Цей досвід, як і призабуті матеріали чернівецького дитячого журналу 1930-х років, безумовно, варті уваги, вони так само були виявом загальнонаціонального спротиву.
Посилання
[B. p.]. (1933). Strashne lykholittia na Ukraini [A terrible time of hardship in Ukraine]. Ukrainska lastivka, (7–8), 30 [in Ukrainian].
Dіd Khoma. (1935). Mykhailo Hrushevskyi. Ukrainska lastivka, (11), 2–3 [in Ukrainian].
Franko, I. (1935). Ukaz proty holodu [The decree against hunger]. Ukrainska lastivka, (3), 3 [in Ukrainian].
Hnep, M. (1994). Slovo spohadu pro “Lastivku” 1930-ykh rokiv [A word of remembrance about the “Lastivka” of the 1930s]. Lastivka, (4), 28–29 [in Ukrainian].
Kachak, T. (2018). Tendentsii rozvytku ukrainskoi prozy dlia ditei ta yunatstva pochatku XXI st. [Trends in the development of Ukrainian prose for children and youth at the beginning of the 21st century]. Akademvydav [in Ukrainian].
Kononchuk, T. (2004). Na vichnu pamiat: ukrainska kultura pro 1932–1933 roky v Ukraini [In eternal memory: Ukrainian culture about the years 1932–1933 in Ukraine]. Tvam-inter [in Ukrainian].
Kovalets, L. (2025). Chernivtsi children's magazine “Ukrainska lastivka” of 1933–1940 as a realized national-cultural project]. History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, (1), 75–85. https://doi.org/10.31861/hj2025.61.75-85 [in Ukrainian].
Kudriavtsev, M. (1999). Kholokost-33 v khudozhnikh interpretatsiiakh [Holocaust-33 in artistic interpretations]. Dyvoslovo, (9), 7–10 [in Ukrainian].
Marko, V. (1997). I zoiknulo slovo… Holod i literatura [And the word shrieked... Famine and literature]. Research bulletin. Series: Philological sciences, (11), 22–32 [in Ukrainian].
Stetsiuk, K. (2014). Khudozhnia literatura dlia pidlitkiv na ukrainskomu vydavnychomu rynku: propozytsiia i vymohy suchasnosti [Fiction for teenagers on the Ukrainian publishing market: offer and demands of modernity]. Zapysky Lvivskoi natsionalnoi naukovoi biblioteky Ukrainy imeni V. Stefanyka, (6), 180–195 [in Ukrainian].
Tymoshchuk, N. (2006). Antytotalitarnyi dyskurs ukrainskoi prozy XX stolittia: problеmatyka holodomoru ta osoblyvosti yii khudozhnoi realizatsii [Anti-totalitarian discourse of Ukrainian prose of the 20th century: the issues of the Holodomor and the peculiarities of its artistic realization]. [Extended abstract of Candidate’s thesis, Taras Shevchenko National University of Kyiv] [in Ukrainian].
Vuiko Slavko. (1934a). Kolosky [The spikes of grain]. Ukrainska lastivka, (8), 12–14 [in Ukrainian].
Vuiko Slavko. (1934b). Rybalka i dukh zradnyka [The fisherman and the spirit of the traitor]. Ukrainska lastivka, (3), 7–9 [in Ukrainian].
Vuiko Slavko. (1935). Mohyla Tarasa Shevchenka [Taras Shevchenko's grave]. Ukrainska lastivka, (3), 3 [in Ukrainian].
