Екологічна катастрофа в романах-антиутопіях Тані Малярчук і Сергія Оксеника
DOI:
https://doi.org/10.15330/clid.2.1.58-74Ключові слова:
екологічна катастрофа , дитяча література, антиутопічні романи, екокритичний підхідАнотація
У статті розглянуто тему екологічної катастрофи як центрального мотиву в українській прозі для дітей та юнацтва на прикладі творів-антиутопій Тані Малярчук (“MOX NOX”) та Сергія Оксеника (трилогія “Лісом. Небом. Водою”). Проаналізовано, як у цих творах художньо репрезентовано можливі сценарії екологічного апокаліпсису, показано моделі поведінки героїв.
Екологічна катастрофа в цих романах постає не як тло, а як художній і смисловий центр, що розкриває культурні, соціальні та етичні кризи сучасності. У романі MOX NOX через образи ідеального (мрійливого) й зруйнованого природного світу авторка демонструє контраст між гармонією та наслідками антропоцентричного вторгнення. Героїня Тереза мріє про екологічне відновлення і конструктивну взаємодію людей і природи, акцентуючи увагу на біорізноманітті та силі природи до саморегенерації.
У трилогії Сергія Оксеника зруйнований світ після екологічної катастрофи – це територія боротьби між споживацьким підходом до природи та намаганнями врятувати залишки життя. Герої-діти, зокрема Лисий, виступають носіями екологічної свідомості, що формує модель “екологічного повстання” – протесту проти руйнівних систем та прагнення до відновлення природного балансу.
Як засвідчує аналіз, жанр антиутопії дозволяє авторам яскраво зобразити наслідки екологічних катастроф та суспільних криз. Водночас, завдяки своєму емоційному резонансу такі твори формують у юних читачів екологічне мислення, відповідальне ставлення до природи, екологічно свідому та проактивну поведінку, підсилюють розуміння зв’язку між моральним вибором людини та станом довкілля.
У статті застосовано методи літературного аналізу та типологічного порівняння, інструменти екокритичного підходу, які дозволили визначити ключові маркери екологічної катастрофи в романах-антиутопіях. Це зруйнована цивілізація, втрата біорізноманіття, нестача ресурсів, зміна клімату, технологічні руїни та втрачена екологічну пам’ять.
Посилання
Bradford, C., Mallan, K., Stephens, J., & McCallum, R. (2008). New world orders in contemporary children's literature: Utopian transformations. Palgrave Macmillan.
Buell, L. (1995). The environmental imagination: Thoreau, nature writing, and the formation of American culture. Harvard University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctv1nzfgsv
Buell, L. (2005). The future of environmental criticism: Environmental crisis and literary imagination. Blackwell Publishing.
Cocinos, C. (1994). What is ecocriticism? In Definition ecocritical theory and practice: Sixteen position papers from the 1994 Western Literature Association Meeting, Salt Lake City, Utah–6 October 1994. https://www.asle.org/wp-content/uploads/ASLE_Primer_DefiningEcocrit.pdf
Dobrin, S. I., & Kidd, K. B. (Eds.). (2004). Wild things: Children's culture and ecocriticism. Wayne State University Press.
Doughty, T., Deszcz-Tryhubczak, J., & Grafton, J. (Eds.). (2025). Children’s literatures, cultures, and pedagogies in the Anthropocene: Multidisciplinary entanglements. Bloomsbury Academic. https://doi.org/10.5040/9781350510005
Gaard, G. (2009). Children’s environmental literature: From ecocriticism to ecopedagogy. Neohelicon, 36(2), 321–334. https://doi.org/10.1007/s11059-009-0003-7
Gladwin, D. (2017). Ecocriticism. Oxford Bibliographies. https://doi.org/10.1093/OBO/9780190221911-0014
Glotfelty, C. (1996). Introduction: Literary studies in an age of environmental crisis. In C. Glotfelty & H. Fromm (Eds.). The ecocriticism reader: Landmarks in literary ecology. University of Georgia Press (pp. xv–xxxvii).
Goga, N. (2018). Children’s literature as an exercise in ecological thinking. In N. Goga, L. Guanio-Uluru, B. Hallås, & A. Nyrnes (Eds.). Ecocritical perspectives on children's texts and cultures. Palgrave Macmillan (pp. 61–80). https://doi.org/10.1007/978-3-319-90497-9_4
Goga, N., Guanio-Uluru, L., Hallås, B. O., Høisæter, S. M., Nyrnes, A., & Rimmereide, H. E. (2023). Ecocritical dialogues in teacher education. Environmental Education Research, 29(10), 1430–1442. https://doi.org/10.1080/13504622.2023.2213414
Goga, N., Guanio-Uluru, L., Hallås, B., & Nyrnes, A. (Eds.). (2018). Ecocritical perspectives on children’s texts and cultures: Nordic dialogues. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-319-90497-9
Hintz, C., & Ostry, E. (Eds.). (2003). Utopian and dystopian writing for children and young adults. Routledge.
Muhamad, I. H. (2024). Ecocriticism and children's literature: Dr. Seuss's The Lorax as an example. World Journal of English Language, 14(3), 139–147.
Kachak, T., & Blyznyuk, T. (2025a). Contemporary Ukrainian children's poetry and prose. In M. Świetlicki & A. Ulanowicz (Eds.). Fieldwork in Ukrainian children’s literature. Routledge (pp. 169–196). https://doi.org/10.4324/9781003594673-11
Kachak, T., & Blyznyuk, T. (2025b). Eco-Rebels in Contemporary Ukrainian Children’s Literature as a Tool for Forming Readers’ Eco-Activity. Humanities, 14(6), 124. https://doi.org/10.3390/h14060124
Kachak, T., & Blyznyuk, T. (2025c). From fairy tale to ecocriticism: Analysis of novellas about nature by H. Pahutyak, A. Bachynskyi, V. Polyanko. Bulletin of Science and Education, 2(32), 281–294. https://doi.org/10.15330/jpnu.12.1.58-68 [in Ukrainian].
Kachak, T. (2018). Tendentsii rozvytku ukrainskoi prozy dlia ditei ta yunatstva pochatku XXI st [Trends in the development of Ukrainian prose for children and youth at the beginning of the 21st century]. Akademvydav [in Ukrainian].
Kachak, T. (2025). Ukrainska literatura dlia ditei ta yunatstva [Ukrainian literature for children and youth] (3rd ed.). VC “Akademiia” [in Ukrainian].
Kumanska, Y. O. (2021). Ecological aspects of modern literature for children (on the material of prose by Z. Menzatiuk, O. Ilchenko, I. Andrusiak) [PhD thesis, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University]. https://tnpu.edu.ua/naukova-robota/docaments-download/k58-053-02/Dis_Kumanska.pdf [in Ukrainian].
Kyzylova, V. (2024). The ecological fairy tale in the system of Ukrainian literature for children and youth: Typology and functions. Black Sea Philological Studies, 5, 51–59. https://doi.org/10.32782/bsps-2024.5.7 [in Ukrainian].
Malyarchuk, T. (2018). MOX NOX. Vydavnytstvo Staroho Leva [in Ukrainian].
Marchenko, N. (2024). Literature for children and youth of independent Ukraine (1991–2023): Sociocultural aspect. Children’s Literature: Interdisciplinary Discourse, 1(1), 13–36. https://doi.org/10.15330/clid.1.1.13-36 [in Ukrainian].
Massey, G., & Bradford, C. (2011). Children as ecocitizens: Ecocriticism and environmental texts. In K. Mallan & C. Bradford (Eds.). Contemporary children’s literature and film: Engaging with theory. Palgrave Macmillan (pp. 109–126).
Oksenyk, S. (2014). Lisom, nebom, vodoiu [Through the Forest. By the Sky. By the Water]. (Vols. 1–3). Smoloskyp. [in Ukrainian].
Olijnyk, S. (2014). Elementy slov’yans’koyi mifolohii u khudozhn’omu sviti trilohiyi Serhiya Oksenyka “Lisom, Nebom, Vodoiu” [Elements of Slavic mythology in the artistic world of Serhiy Oksenyk's trilogy Through the Forest. By the Sky. By the Water]. Synopsis. Text. Context. Media, 4(8). https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/5400/7/S_Oliinyk_Synopsys_4_GI.pdf [in Ukrainian].
Ovdiichuk, L. (2020). Transformatsiia chasu v suchasnii fantastychnii prozi ta fentezi dlia ditei [Transformation of time in modern fantasy and science fiction for children]. Kliuch [Key]. https://chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/676 [in Ukrainian].
Rättyä, K. (2025). Eco-activism and strategic empathy in the novel. Vastakarvaan. Humanities, 14(4), 89. https://doi.org/10.3390/h14040089
Shinde, S. P. (2016). Ecocriticism: Concepts and implications. Research Chronicler: International Multidisciplinary Research Journal, 4(4), 107–114. http://research-chronicler.com/reschro/pdf/v4i4/4416.pdf
Świetlicki, M., & Ulanowicz, A. (2025). Introduction to Ukrainian children’s literature. In M. Świetlicki & A. Ulanowicz (Eds.). Fieldwork in Ukrainian children’s literature. Routledge (pp. 1–8). https://doi.org/10.4324/9781003594673-1
van der Beek, S., & Lehmann, C. (2022). What can you do as an eco-hero? A study on the ecopedagogical potential of Dutch non-fictional environmental texts for children. Children’s Literature in Education, 55, 141–161. https://doi.org/10.1007/s10583-022-09482-z
Ulanowicz, A. (2025). Ukraine’s cultural ambassadors: Contemporary Ukrainian picturebooks. In M. Świetlicki & A. Ulanowicz (Eds.), Fieldwork in Ukrainian children’s literature. Routledge (pp. 217–242). https://doi.org/10.4324/9781003594673-13
Vardanian, M. (2022). Reading Chornobyl catastrophe within ecofiction. Children’s Literature in Education, 53(1), 1–17.
Vardanian, M., Dyrda, I., & Kirieieva, M. (2023). Cultural Memory of Chornobyl in Literature and Fine Arts (in Case of a Picturebook “The Flowers beside the Fourth Reactor” by K. Mikhalitsyna and Paintings by M. Prymachenko). ACNS Conference Series: Social Sciences and Humanities: 2nd International Conference on New Trends in Linguistics, Literature and Language Education (3L-Edu 2022) 18 May 2022, Kryvyi Rih, Ukraine, Article 03003. https://doi.org/10.55056/cs-ssh/3/03003
