АНАЛІЗ І РЕСТАВРАЦІЯ УСПЕНСЬКОГО СОБОРУ ХІІ ст. В ГАЛИЧІ
Ключові слова:
Успенський собор, Галич, реставрація, архітектурна пластика, архітектурний фраґмент.Анотація
У статті на основі архітектурних і археологічних досліджень, вивчення залишків фундаментів і архітектурних фраґментів висвітлюється реставрація однієї з найголовніших архітектурних пам’яток Галича ХІІ ст. – Успенського собору. Розмір собору встановлено шляхом аналогій з чернігівськими архітектурними пам’ятками (рис. 1), визначеними певним співвідношенням між об’ємами і просторовими характеристиками церков. Порівняння збережених фраґментів Галицького собору з деталями Владимиро-Суздальської і романської архітектурної школи здійснено задля реконструкції його архітектурної пластики (рис. 10), а також підтвердження участі галицьких майстрів у спорудженні церкви Бориса і Гліба у Кидекші (1152) і собору Преображення Господнього в Переяславі-Заліському (1152–1157). В ході дослідження автори дійшли висновку, що типологічні архітектурні форми і принципи побудови просторових структур, а не окремих деталей пластики, визначають стиль архітектурної школи.
