АРХЕОЛОГІЯ «КНЯЖИХ ПАЛАТ» ДАВНЬОГО ГАЛИЧА

Анотація

В археології давнього Галича, якій лише більше 150 років, завжди були присутніми дві великі теми, що ставали одночасно й проблемами подальших студій. До 1936 р. важко було «знайти Успенський собор», тобто – «знайти Галич», що виконав Ярослав Пастернак. Після нього таким завданням стало «знайти княжі палати», тобто – «знайти княжий двір». Остання тема залишається відкритою для дискусій досі. Від 1890 р. (за Олександром Чоловським) місцем княжого двору визнано Золотий Тік, де проводилися дослідження усіма археологами, починаючи з кінця ХІХ ст. Найближче упродовж 1938–1941 рр. підійшов до розв’язання й цієї проблеми Я. Пастернак, який, хоча й не виявив тоді «кам’яних фундаментів княжих палат», не полишав думки про їхнє існування саме на Золотому Тоці. Позиція науковця залишається домінуючою і в сучасній археології давнього Галича. У цій статті окреслено етапи археологічного вивчення «княжих палат», зокрема за новітніми дослідженнями автора. Крім того, нами вперше здійснена спроба реконструкції (згідно з планіграфією стовпових ям, розкопаних 1938 р. Я. Пастернаком) виявлених на Золотому Тоці «господарських будівель». На нашу думку, свого часу дослідник несподівано відкрив два великі палацові комплекси можливого кафедрального Успенського монастиря, які аналогічні іншим подібним монументальним дерев’яним спорудам княжих і монастирських «дворів» давнього Галича, згідно з концепцією автора.