ЩЕ РАЗ ПРО ЧАС І ОБСТАВИНИ ВИНИКНЕННЯ ХРАМУ СВЯТОГО ПАНТЕЛЕЙМОНА В ГАЛИЧІ
DOI:
https://doi.org/10.15330/hal_swc.8.68-104Ключові слова:
Галич, Галицьке князівство, св. Пантелеймон, графіті, Ярослав Володимирович, Володимир Ярославич, князівська резиденція.Анотація
У статті розглядається початковий період існування найдавнішої збереженої на Прикарпатті християнської споруди храму Св. Пантелеймона в селі Шевченкове поблизу Галича. Необхідно зазначити, що за більш ніж вісімсот років існування ця культова споруда не тільки міняла свою назву, а й перебувала в складі різних християнських конфесій. Зокрема, з середини ХІV до середини ХХ ст. пам’ятка слугувала як костел шанованого в Польщі Св. Станіслава. Минуле стародавнього храму викликає величезний інтерес у науковців, історіографія вивчення об’єкта нараховує майже двісті років. Особливе місце в ній займає тема, пов’язана з вивченням початкового етапу існування храму, який припадає на час існування Галицького і Галицько-Волинського князівств. Відсутність інформації про ранню історію храму в письмових пам’ятках обумовила виключну роль археологічних досліджень у вивченні його долі. Велику увагу вчені приділили і приділяють студіям унікального за змістом корпусу графіті церкви. В запропонованій статті розглядаються обставини і причини популярності культу Св. Пантелеймона на Русі, серед членів князівської родини. Автор корегує висновки попередніх публікацій, у тому числі і власні припущення, щодо можливого замовника будівництва храму. Аналіз наявних джерел дає підстави припускати, що ідея зведення храму, його освячення належить князю Ярославу Володимировичу Осмомислу, а безпосередньо будівництво церкви здійснив син Ярослава, Володимир, на початку 90-х років ХІІ ст. Згодом довкола храму виникла князівська резиденція, яка належала князям Роману Мстиславичу і Мстиславу Мстиславичу Удатному.
Посилання
Abramovych D. (1930). Kyievo-Pecherskyi pateryk. Vstup. Tekst. Prymitky. U Kyievi: z drukarni Vseukrainskoi akademii nauk, 231 s. [in Ukrainian].
Baumgarten N. (1927).Généalogies et marriages occidentaux des Rurikides Russes du X – eau XIII-esiecle. Romae, Table II. № 20–21. [in French].
Berezhkov N. (1963). Khronolohyia russkoho letopysanyia. Moskva: yzdatelstvo Akademyy nauk SSSR. [in Russian].
BielowskiA. (Ed.). (1872). Magistri Vincentii Chronicon Polonorum. MonumentaPoloniae Historica. Lwów, Т. 2. P. 193–449. [in Latin].
DąbrowskiD. (2002).Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich. Poznań, Wroclaw: Wydawnictwo Historyczne. [in Polish].
DąbrowskiD. (2008). Genealogia Mścisławowiczόw: Pierwsze pokolenia (dopocątku XIV wieku). Kraków: Avalon. [in Polish].
Didukh V. (2008). Khram Sv. Panteleimona.Buklet. Halych. [in Ukrainian].
Domanovskyi A. (2019). Vsemyrnaia istoryia. Krestovye pokhody. Kharkov: Folyo. [in Russian].
Drevniaia Rus v svete zarubezhnykh istochnykov (1999). / Pod red. E. Melnykovoi. Moskva: Lohos. [in Russian].
Engel J. Ch. (1792).Geschichte von Halitsch und Wladimir. Wien, 1792.T.1: bis 1230.[in German].
Engel J. Ch. (1772). Geschichte von Halitsch und Wladimir Wien, 1792. T.2: von 1230 bis 1772. [in German].
Font M. (2004). Venhersko-russkye polytycheskye sviazy v XII veke (1118–1199 hh.). Tsentralnoevropeiskye issledovanyia. Moskva.Vyp.2. Venhry i ikh sosedy po Tsentralnoi Evrope v Srednye veka y Novoe vremia (Pamiaty Vladymyra Pavlovycha Shusharina). S.103–107. [in Russian].
Freed J. (2016). Frederick Barbarossa: The Prince and the Myth. NewHaven: Yale University Press. [in English].
Froianov Y., Dvornychenko A. (1988). Horoda-hosudarstva Drevnei Rusy. Lenynhrad: yzdatelstvo Lenynhradskoho unyversyteta. [in Russian].
Fylypps Dzh. (2010). Chetvertyi krestovyi pokhod. Moskva: AST, Astrel. [in Russian].
GorskiK. (1875).Stosunki KazimierzaS prawiedliwego z Rusią. Lwów. [in Polish].
Görich К. (2011). Friedrich Barbarossa: Eine Biographie. München: C.H.Beck. [in German].
Görich К. (2006). Die Staufer. Herrscher und Reich. München: С.H.Beck. [in German].
GrabskiA. (1964).Polska w opiniach obcych X–XIII w. Warszawa: PWN. [in Polish].
Grodecki R.,Zachorowski S., Dąbrowski J. (1926). Dzieje Polski średniowiecznej. Kraków. [in Polish].
Historia Scepusii. (2009). / Red. M. Homza a St. A. Sroka. Bratislava,Kraków. [in Slovak].
Holovko O. (2019). Khram sviatoho Panteleimona v Halychi u konteksti politychnoho zhyttia Halytskoho kniazivstva (kinets 80-kh rokiv XII – persha chvert XIII stolittia). Kniazha doba: istoriia i kultura. Lviv.Vyp. 13. S.109–126. [in Ukrainian].
Holovko O. (2017). Kniaz Mstyslav Mstyslavych «Udatnyi» i yoho doba. Kamianets-Podilskyi: Aksioma. [in Ukrainian].
Holovko O. (2018). Kniazhyi Halych: dyskusiini pytannia vynyknennia mista i yoho rozvytku yak stolytsi zemli-kniazivstva. Halych. Zbirnyk naukovykh prats / Za red. M. Voloshchuka. Ivano-Frankivsk: Lileia-NV. Vyp.3. S.82–106. [in Ukrainian].
Holovko O. (2006). Korona Danyla Halytskoho. Volyn i Halychyna v derzhavno-politychnomu rozvytku Tsentralno-Skhidnoi Yevropy rannoho ta klasychnoho serednovichchia. Kyiv: Stylos. [in Ukrainian].
Holovko O. (2009). O meste zakhoronenyia halytsko-volynskoho kniazia Romana Mstyslavycha. Drevniaia Rus. Voprosy medyevystyky. Moskva. № 3 (37). S. 22–23. [in Russian].
Holovko O. (2009). Ostannii pokhid kniazia Romana Mstyslavycha u dzherelakh ta istorychnii dumtsi. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. №4. S. 28–48. [in Ukrainian].
Holovko O. (2012). Politychna kryza u Halytskii zemli u druhii polovyni 80-kh rokiv XII st. i yii naslidky. «Slovo o polku Ihorevim» ta yoho doba (na posviatu Yaroslavu Osmomyslu). Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. Halych, 8 lystopada 2012 roku. Halych.S. 121–128. [in Ukrainian].
Holovko O. (2009). Pro mistse pokhovannia halytsko-volynskoho kniazia Romana Mstyslavycha. Halytska mytropoliia v istorii yevropeiskoho khrystyianstva. Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. Halych 14 travnia 2009 r. Halych, 2009. S. 43–51. [in Ukrainian].
Holovko O. (2021). Rus i Polshcha v mizhnarodnomu zhytti Yevropy (X – persha polovyna XIII st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Holovko O. (2010). Viina za «halytsku spadshchynu» (1187–1189). Kniazha doba: istoriia i kultura. Lviv. Vyp. 3. S. 116–132. [in Ukrainian].
Horbenko S. (1996). Yaroslav Osmomysl: rekonstruktsiia antropolohichna i istorychna. Lviv, Vinnyky. [in Ukrainian].
Hranovskyi A.(2007). Istoryia korolia Rycharda Lvynoe Serdtse. Moskva: Russkaia panorama. [in Russian].
Hrushevskyi M. (1905). Istoriia Ukrainy-Rusy.U Lvovi, T. 2. [in Ukrainian].
Ioannisian O., Rozhdestvenska T. (2007). Bahatoriadne hrafiti na pivdennomu fasadi tserkvy Sv. Panteleimona v Halychi. «Slovo o polku Ihoreve». Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. Halych, 24 zhovtnia 2007 roku. Halych. S. 188–191. [in Ukrainian].
Ioanyssian O. Rozhdestvenskaia T. (2009). Nadpys s imenamy Mstyslava y Ihnata na stene tserkvy sv. Panteleimona v Halyche v kontekste polytycheskykh sobytyi kontsa XII veka. Trudy Hosudarstvennoho Ermytazha. Sankt-Peterburh, T.XLVI. S.198–218. [in Russian].
Kurbis B. (1974). Komentarz Mistrza Wincentego Kronika Polska. Warszawa. [in Polish].
Karamzyn N. (1991). Istoryia Hosudarstva Rossyiskoho. Moskva: Nauka. T.2–3. [in Russian].
Karamzyn N. (1991). Istoryia Hosudarstva Rossyiskoho. Moskva:Nauka. T.4. [in Russian].
Korniienko V. (2018). Epihrafika sakralnykh pamiatok Halycha (ХІІ –ХІХ st.). Halych. Zbirnyk naukovykh prats / Za red. M. Voloshchuka. Ivano-Frankivsk: Lileia-NV. Seria 2. Vyp. 3. [in Ukrainian].
Korniienko V. (2014). Ranni datovani hrafiti tserkvy Sv. Panteleimona v Halychi: novi doslidzhennia. Halych i Halytska zemlia. Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. Halych, 30-31 zhovtnia 2014 r. Do 20-richchia utvorennia Natsionalnoho zapovidnyka «Davnii Halych». Halych. S. 85–89. [in Ukrainian].
Kotliar M. (2002). Halytsko-Volynska Rus 2-yi polovyny XII–XIII st. Halytsko-Volynskyi litopys. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
Kotliar M. (2002). Istoriia dyplomatii Pivdenno-zakhidnoi Rusi. Kyiv. [in Ukrainian].
Kotliar N. (1985). Formyrovanye terrytoryy i voznyknovenye horodov Halytsko-Volynskoi Rusy IX–XIII vv. Kiev: Naukova dumka. [in Russian].
Koval I. (1998). Yaroslav Pasternak – doslidnyk kniazhoho Halycha. Pasternak Ya. Staryi Halych. Arkheolohichno-istorychni doslidy 1850-1943 rr. Yuvileine vydannia, prysviachene 1100-richchiu Halycha. Ivano-Frankivsk: vyd-vo Plai. S. 3–17. [in Ukrainian].
Kuczyński S. (1965).Stosunki polsko-ruskie do schyłku wieku XII. Kuczyński S. Studia z dziejów Europy Wschodniej X–XVII w.Warszawa: PWN. S. 7–33. [in Polish].
Kurbis B. (Ed.) (1970). Сhronica Poloniae Maiores. Monumenta Poloniae Historica. Warszawa: PWN. Nova series. T. 8. [in Latin].
Levchenko M. (1956). Ocherky po istoryy russko-vyzantyiskykh otnoshenyi. Moskva, yzd. AN SSSR. [in Russian].
Łowmiański H. (1979).Król Bolesław II i biskup krakowski Stanisław. Dwie tendencje ustrojowe: jedynowładcza i patrymonialna. Studia historyczne. T.22 (2). S.165–197. [in Polish].
Lukomskyi Yu. (1991). Arkhitekturna spadshchyna davnoho Halycha. Halych. [in Ukrainian].
Lukomskyi Yu. (2021). Davnohalytska tserkva sviatoho Panteleimona u svitli arkhitekturno-arkheolohichnykh doslidzhen. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. P. Krypiakevycha NAN Ukrainy. Vyp. 25. S. 139–148. [inUkrainian].
Lukomskyi Yu., Krekhovetskyi I., Fihol A., Melnychuk O. (2019). Khram Sviatoho Panteleimona. Davnii Halych. Naukovo-populiarnyi chasopys. № 2–3. S. 4–5. [in Ukrainian].
Luppenberg I. M. (Ed.) (1869). Arnoldi abbatis lubecensis. Chronica. Monumenta Germaniae Historica Scriptores. Hannoverae, Т. 21. [in Latin].
Łuszkiewicz W. (1880). Kościół w Św. Stanisławie pod Haliczem z resztami romańskiej cerkwi Pantelemona. Kraków: nakladem Akademii Umiętności. [in Polish].
Maiorov A. (2001). Halytsko-Volynskaia Rus. Ocherky sotsyalno-polytycheskykh otnoshenyi v domonholskyi peryod. Kniaz, boiare y horodskaia obshchyna. Sankt-Peterburh: Unyversytetskaia knyha. [in Russian].
Makhnovets L. (Ed.) (1989). Litopys Ruskyi. Za Ipatskym spyskom pereklav Leonid Makhnovets. Kyiv: Dnipro. [in Ukrainian].
Mozheiko I. (2007). Zahadka 1185 hoda. Rus – Vostok – Zapad. Moskva: Veche. [in Russian].
Naruszewicz A. (1836).Historia narodu pоlskiego. Wyd. nowe.Lipsk. T. 6. [in Polish].
Naruszewicz A. (1836).Historia narodu pоlskiego. Wyd. Nowe. Lipsk. T. 7. [in Polish].
Nazarenko A. (2001). Drevniaia Rus na mezhdunarodnыkh putiakh. Mezhdystsyplynarnye ocherky kulturnykh, torhovykh, polytycheskykh sviazei IX–XII vekov. Moskva: Yazyky russkoi kultury. [in Russian].
Pashuto V. (1968). Vneshniaia polytyka droevnei Rusy. Moskva: Nauka. [in Russian].
Peleński J. (1914).Halicz w dziejach sztuki średniowiecznejna podstawie badań archeologicznych i źródeł archiwalnych. Kraków. [in Polish].
Pelenskyi Y. (2018). Halych v istorii serednovichnoho mystetstva na osnovi arkheolohichnykh doslidzhen i arkhivnykh dzherel. Halych. Zbirnyk naukovykh prats / Za red. M. Voloshchuka. Ivano-Frankivsk: Lileia-NV. Seria. 2. Vyp. 4. [inUkrainian].
Petrushevych A. (1881). O tserkvy sv. Panteleimona blyz horoda Halycha teper kostele sv. Stanyslava oo. frantsyskanov, yako drevneishem pamiatnyke romanskaho zodchestva na Halytskoi Rusy s pervoi polovyny XIII stoletyia. Lvov: yz typohrafyy Stavropyhyiskaho ynstytuta. [in Ukrainian].
Pobutskyi S. (2011). Tserkovno-arkheolohichna spadshchyna Halycha v konteksti metodolohii pam′iatkookhoronnykh doslidzhen ta relihiieznavchoho turyzmu. Pratsi Naukovo-doslidnoho Instytutu pamiatkookhoronnykh doslidzhen. Vinnytsia. S.483–484. [in Ukrainian].
Polnoe sobranye russkykh letopysei (1926–1928). (dali – PSRL). Moskva: yzd. AN SSSR. T.1: Lavrentevskaia letopys. Vyp.1–3. [in Russian].
PSRL. (1843). Sankt-Peterburh.T. 2:Hustynskaia letopys. [in Russian].
PSRL. (1908). Sankt-Peterburh. T.2: Ypatevskaia letopys. [in Russian].
Rappoport P. (1982). Russkaia arkhytektura X–XIII vv. Lenynhrad: Nauka. [in Russian].
Roeрell G. (1840).Geschichte Polens. Hamburg. Bd.1. [in German].
Shaff F. (2008). Ystoryia khrystyanskoi tserkvy. Sankt-Peterburh: Myrt. T. V. Srednevekovoe khrystyanstvo. Ot Hryhoryia VII do Bonyfatsyia VIII. 1049–1294 h. po R.Kh. [in Russian].
Sharanevych I. (1880). Staroruskii kniazhii horod Halych. Lvov: z drukarny Tovarystva ymeny Shevchenka. [in Ukrainian].
Sharanevych I. (1863). Istoryia Halytsko-Volodymyrskoi Rusy. Ot naidavneishykh vremen do roku 1453. Lvov. [in Ukrainian]
Shchaveleva N. (1990). Polskye latynoiazychnye srednevekovye ystochnyky. Moskva: Nauka. [in Russian].
Slobodian V., Husak A. (2018). Obraz z zhyttia na zlami XII–XIII st. zi stin khramu Sviatoho Panteleimona poblyzu Halycha. Halych. Zbirnyk naukovykh prats / Za red. M. Voloshchuka. Ivano-Frankivsk: Lileia-NV. Vyp.2. S.105–114. [in Ukrainian].
SmolińskiM. (2006). Caesar et duces Poloniae. Szkice z dziejów stosunków polsko-niemieckich w drugiej polowie XIIw. (1146–1197). Gdańsk: wydawnictwoUniwersitetuGdańskiego. [in Polish].
Stasiuk A. (2020). Do henezy posviaty halytskoho khramu Sv. Pantelemona kintsia XII stolittia. Avraamichni relihii v protsesi stabilizatsii mizhkonfesiinykh i mizhnatsionalnykh vidnosyn. Halych. S. 181–186. [in Ukrainian].
Stasiuk A. (2011). Serednovichnyi monastyr u Halychi: vid sv. Panteleimona do sv. Stanislava. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Seriia istoriia. Vyp. 20. S. 181–186. [in Ukrainian].
Stefanovych P. (2007). Otnoshenyia kniazia i znati v Halytskom i Volynskom kniazhestvakh do kontsa XII v. Srednevekovaia Rus. Moskva: Yndryk. Vyp. 7. S. 120–220. [in Russian].
Svt. Dymytryi Rostovskyi (1764). Zhytyia sviatykh. Knyha chetvertaia. Kyevo-Pecherskaia lavra. [in Slavonic].
Szaraniewicz І. (1872). Die Hypatios-Chronik als Quellen-Beitrag zur österreihischen Geschichte. Lemberg. [in German].
Theiner A (Ed.) (1869). Vetera monumenta historica Hungariam sacram illustrantia. Romae. T. 1. [in Latin].
Tomenchuk B. (2006). Arkheolohiia nekropoliv Halycha i Halytskoi zemli. Oderzhavlennia, khrystyianizatsiia. Ivano-Frankivsk: Hostynets. [in Ukrainian].
Tomenchuk B. (2016).Halych i mala Halytska zemlia XII–XIII st. Istorychna topohrafiia horodyshch. Ivano-Frankivsk: Symfoniia forte. [in Ukrainian].
Tomenchuk B., Baran V. (2007). Arkheolohiia derevianykh palatsovykh kompleksiv kniazhoho Halycha. Visnyk Instytutu arkheolohii Lvivskoho natsionalnoho universytetu. Vyp. 3. S. 31–54. [in Ukrainian].
Tomenchuk B., Melnychuk O. (2008). Rezultaty arkheolohichnykh doslidzhen davnoho Halycha u 2003–2007 rokakh. Halych i Halytska zemlia v derzhavotvorchykh protsesakh Ukrainy. Materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii. Halych, 10–11 zhovtnia 2008 roku. Halych, S. 50–53. [in Ukrainian].
Voitovych L. (2015). Halych u politychnomu zhytti Yevropy XI–XIVct. Lviv. [in Ukrainian].
Voloshchuk M. (2014). «Rus» v Uhorskomu korolivstvi (XI – druha polovyna XIV ct.): suspilno-politychna rol, mainovi stosunky, mihratsii. Ivano-Frankivsk: Lileia-NV. [in Ukrainian].
Vuitsyk V. (1996). Hrafiti XII–XV stolit tserkvy Sviatoho Panteleimona v Halychi. Zapysky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka. Pratsi Komisii dopomizhnykh (spetsialnykh) istorychnykh dystsyplin. Lviv. T. 231 (CCXXXI). S. 189–194. [in Ukrainian].
Włodarski B. (1969). Sąsiedstwo polsko-ruskie w czasach Kazimierza Sprawiedliwego. Kwartalnik historyczny. № 1(76). S. 5–19. [in Polish].
Włodarski B. (1966). Polska i Ruś: 1194–1340. Warszawa: PWN. [in Polish].
Yurasov M. (2013). Rol Peremyshlia v borbe Vladymyra Yaroslavycha za vozvrashchenye Halycha (1189–1190).Colloquia Russica. Przemyśl i ziemia Przemyska w strefie wplywów ruskich X – połowa XIVw./ Red. V. Nagirnego. Kraków. SeriesII. T. I. С. 67–77. [in Russian].
Yurasov M. (2019). Venhryia y russkye kniazhestva v XII v. Moskva, Sankt-Peterburh: Petrohlyf, Tsentr humanytarnykh inytsyatyv. [in Russian].
Zaborov M. (1980). Krestonostsy na Vostoke. Moskva: Nauka. [in Russian].
Zawadzki R. (1979). Innocentego PP. IV bulla kanonizacyjna Świętego Stanisława oraz bulla delegacyjna dla Jakuba z Velletri. Analecta Crocoviensia. Kraków: Polskie Towarzystwo Teologiczne w Krakowie, R. 11, s. 23–45. [in Polish; in Latin].
Zubrytskyi D. (1852). Istoryia drevneho Halychsko-Russkoho kniazhestva. Lvov. T.1.[in Ukrainian].
Zubrytskyi D. (1852). Istoryia drevneho Halychsko-Russkoho kniazhestva. Lvov. T.2. [in Ukrainian].
Zubrytskyi D. (1855). Istoryia drevneho Halychsko-Russkoho kniazhestva. Lvov. T.3. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Олександр ГОЛОВКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Повні тексти статей, опубліковані у збірнику наукових праць «Галич» (https://journals.pnu.edu.ua/index.php/hal_swc/issue/archive) ліцензовані згідно з умовами ліцензії CC BY 4.0
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY Creative Commons Attribution 4.0 Unported License, котра дозволяє іншим особам вільно копіювати та розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Цей журнал, який розміщено на платформі OJS, підтримує політику депонування опублікованих матеріалів за допомогою платформи SWORD. Адреса початкової точки доступу: https://journals.pnu.edu.ua/index.php/hal_swc/issue/archive
