„ÄR QIƒСÄQLANDI, ÄR OγUZLANDI”. ЩЕ РАЗ ПРО КРИЛОСЬКІ ПОХОВАННЯ З АЗІЙСЬКОЇ ПЕРСПЕКТИВИ
https://doi.org/10.15330/hal_swc.10.10-22
Ключові слова:
Крилос, тюрки, давні угри (мадяри), печеніги, Югра, горизонт Суботці, Урало-Прикам’я, поховальна археологіяАнотація
У матеріалі авторка повертається до незакритих тем статті, яка з’явилася у 2018 році на сторінках збірника наукових праць «Галич». Вона стосувалася азійської та уральсько-камської перспективи двох поховань елітних кінних лучників з околиць Крилоського городища (Івано-Франківської області, Україна). Основою дослідження стали наявні дослідження першого автора розкопок, Ярослава Пастернака, який розкопав кургани у 1935 році, а також повторні археологічні дослідження пам’ятки, проведені Богданом Томенчуком у 2006 році та опубліковані в монографічному виданні про археологію Галицького регіону. У статті пропонуються короткий виклад та додаткова інформація про азійське минуле предків кочових мадярів, формування їхньої самобутньої культури в басейнах річок Кама, Вятка та Біла, а також зосереджено увагу на особливостях, пов’язаних з похоронним ритуалом кінних воїнів, похованих у Крилосі. «Архітектура» поховання відрізняється від поховальних ритуалів давніх мадярів та їхніх предків, а поховальні обряди, пов’язані з розташуванням померлих і способом укладання коней, мають чіткі конотації тюркських (печенізьких) ритуалів. Самі воїни були одягнені в одяг і прикраси уральсько-камського походження. Тому подальші міркування стосуються культурних зв’язків із сусідніми народами як з азійського минулого мадярів, так і з наступних етапів їхньої міграції, а також робиться спроба інтерпретувати, ким були померлі і чому до них було застосовано змішаний поховальний ритуал. З огляду на унікальний характер обох комплексів було б доцільно повторно дослідити комплекс пам’яток з використанням сучасних методів досліджень в археології, а також зробити доступними архівні матеріали досліджень 1930#х років, які, як виявилося, збереглися у відмінному стані.
Посилання
Borzunov, V., Chemiakin, Yu. (2014). Karymskie mogilniki taezhnovo Priobia [Karymsk burial grounds of the taiga Priobye]. Vestnik arkheologii, antropologii i etnografii [Bulletin of archaeology, anthropology and ethnography. Tiumen: FCP TiumNC SO RAN. Vyp. 2 (25), 64–70 [in Russian].
Bulyk, N. (2023) Serednovichni mista Galychini: istoria arkheologichnikh dislidzhen’ u mizhvoennii period. [Medieval cities of Halychyna: history of archaeological researches in the interwar period.] Wczesne średniowiecze w Karpatach. [Early Middle Ages in the Carpathians.] (ed.) J. Gancarski. Krosno: Wydawnictwo Ruthenus. C. 404–405 [in Ukrainian].
GolembiovskaTobiash, A. (2018). Do pytannya etnichnoi interpretatsii rannioserednovichnykh pokhovan’ kochivnykiv u Krylosi [A causation to the «ethnic» interpretation of the early medieval nomadic graves from Krylos]. Halych. Zbirnyk naukovykh prats [Halych. Collection of scientific works] / ed. M. Voloshchuk. IvanoFrankivsk: LileyaNV. Vyp. 3. S. 54–80 [in Ukrainian].
Gorbunova, T., Tishkin, A., Khavrin, S. (2009). Srednieviekovyie ukrashenia konskovo snariazhenia na Atlae: morfologicheskiy analiz, tekhnologii izgotovlenia, sostav splavov [Medieval horse harness decorations in Altai: morphological analysis, manufacturing technologies, alloy composition]. Barnaul: Azbuka. 144 s. [in Russian].
Ivanov, V. (1999). Drevnie Ugry-Madiary v Vostochnoi Evropie [Ancient Ugrians Magyars in Eastern Europe] / ed. V. Gorbunov. Ufa. Gilem. 123 s. [in Russian].
Jończyk, L., Gołębiowska-Tobiasz, A. (2021). Zbrojni kupcy z Szurpił. Na szlaku ze Skandynawii do Bułgarii Nadwołżańskiej [The Armed Merchants of Szurpiły. On the Route from Scandinavia to the Volga Bulgaria]. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. 130 s. // URL: https://doi.org/10.31338/uw.9788323549161 [in Polish].
Khalikova, E. (1976). Rannievengierskiye pamiatniki Nizhnevo Prikamia i Priuralia [Early Hungarian sites of the Lower Kama and Ural regions]. Sovetskaya Arkheologia. [Soviet Archaeology]. Moskva: Nauka. Vyp. 3. S.141–156 [in Russian].
Khalikova, E., Khalikov, A. (2018). Rannie vengri na Kamie i Urale (Bolshe Tiganskiy mogilnik) [Early Hungarians on the Kama and Ural (Bolshe Tiganskyi burial ground)]. Arkheologia evraziyskikh stepey [Archaeology of the Eurasian steppes]. Kazan: Fen. Vyp. 25. 144 s. [in Russian].
Komar, A. (2018). Istoria i arkheologia drevnikh madiar v epokhu migratsyi [History and archaeology of the ancient Magyars in the era of migration] / ed. A. Türk, D. Budai. Budapest: Martin Opitz Kiadу. 424 p. [in Russian; in Hungarian].
Matveeva, H., Zelenkov, A. (2018). O zapadniosibirskikh invaziakh v Priuralie v epokhu Velikovo pereselania narodov [On West Siberian invasions in the Urals during the Great Migration of Peoples.]. Viestnik Permskovo universiteta. Istoria. [Bulletin of Perm University History] Tiumen: Perm University Press. Vyp. 1 (40), S. 71–85 [in Russian].
Mazhytov, H. (1981). Kurgany Iuzhnovo Urala VIII–XII vv. [Kurgans of the Southern Urals, 8th–12th centuries]. Moskva: Nauka. 164 s. [in Russian].
Motov, Yu. (2001). K izucheniu ideologii ranniesrednievekovo naselenia Altaia po materialam mogilnika Kudyrge [Towards the study of the ideology of the early medieval population of Altai based on the materials of the burial ground Kudyrge]. Istoria i arkheologia Semierechia. Sbornik statiey i publikatsyi [History and archeology of Semirechye. Collection of articles and publications] / ed. Yu. Motov. Almaty: Fond Rodnichok. Fond XX viek. Vyp. 2. S. 63–86 [in Russian].
Pasternak, J. (1937) Die erste althungarischen Grabfunde nördlich der Karpaten. [The first Old Hungarian grave finds north of the Carpathians.] Archaeologia Hungarica Bd. XXL. Budapest. C. 297–303 [in German].
Sagalaev, A., Oktiabrskaya, I. (1990). Traditsionnoie mirovozzrenie Tiurkov Iuzhnoy Sibiri. Znak i ritual [Traditional worldview of the Turks of Southern Siberia. Sign and ritual]. Novosibirsk: Nauka. 209 s. [in Russian].
Seregin, N., Matrenin, S. (2016). Pogrebalnyi obriad kochevnikov Altaya vo II v. do n. e. – XI v. n. e. [Funeral rite of the Altai nomads in the 2nd century BC – 11th century AD]. Barnaul: Azbuka. 272 s. [in Russian].
Stothers, R.B. (1984). Mystery cloud of AD 536. Nature. Vol. 307. P. 344–345. // URL : https://doi:10.1038/307344a0 [in English].
Terskii, S. V., Omelchuk, B. A., (2014) Arkheologichni materiali Yaroslava Pasternaka u muzieynich kolektsiakh. [Archaeological materials of Yaroslav Pasternak in museum collections]. Historical and cultural studies. Lviv: Nationalnii universitet Lvivska politekhnika. 2014. Vol. 1, Nr 1. C. 8993 [in Ukrainian].
Tomenchuk, B. (2006) Arkheologia nekropoliv Galycha i Galyckoi zemli. Oderzhavlennia. Khristianizatsia. [Archaeology of the necropolises of Halych and the Galician land. Nationalization. Christianization]. Ivano-Frankivsk: Gostinec. 328 c. [in Ukrainian].
Tryjarski, E. (1993). Kultura ludów tureckich w świetle przekazu Mahmuda z Kaszgaru (XI wiek) [Culture of the Turkic peoples in the light of the transmission of Mahmud of Kashgar (11th century)]. Warszawa: Zakład Wydawniczy Letter Quality. 1993. 364 s. [in Polish].
Zelenkov, A. (2023). K voprosu o formirovanii keramicheskikh traditsyi ToboloIrtyshia v epokhu rannevo sredneviekovia [On the Formation of Ceramic Traditions of the Tobol Irtysh Region in the Early Middle Ages]. Ufimskiy arkheologicheskiy vestnik [Ufa Archaeological Bulletin]. Ufa: Ufimskiy federalnyi issledovatelskiy tsentr RAN. T. 23. No 2. 159–177 [in Russian].
