МЕТАФІЗИЧНА ТЕОРІЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧ- НЕ ПІДҐРУНТЯ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Анотація

Проаналізовано можливості метафізичної теорії особистості у процесі викладання історичних дисциплін та сформульовано онтологічний підхід до розуміння історичних подій, змістом якого є трансформація знеособлених форм суспільного буття в особистісні. Доведено конструктивний потен- ціал метафізичної теорії особистості на прикладах з історії України. Обґрунтовано, що зріла особис- тість позитивно впливає на життєдіяльність як окремої людини, так і нації в цілому. Історія до цього часу має знеособлений характер, який себе вичерпав як в Україні, так і у світі. Трагічність ситуації полягає в тому, що необхідність трансформації знеособленої парадигми буття людини в особистісну не усвідомлюють ані філософи, ані історики. Доведено, що аналіз соціально-політичних та духовних якос- тей історичних діячів крізь призму метафізичної теорії особистості сприятиме не лише більш змістов- ному розумінню історії, але й духовному розвитку молодої людини, а дійсним суб’єктом історії є осо- бистість – діяч, який керується інтересами суспільства й держави. Предметом дослідження науковця- історика має бути конфлікт знеособленого й особистісного, що складає сутність історичних подій. Сформульовано Я-концепцію історика в умовах необхідності трансформації знеособленої парадигми буття людини в особистісну.

Ключові слова: метафізична теорія особистості, знеособлена парадигма буття людини, осо- бистісна парадигма буття людини, історична подія, інтерес, спонукання, Я-концепція історика.