ДИТИНЦІ УРБАНІСТИЧНИХ ЦЕНТРІВ ГАЛИЦЬКОГО ПРИКАРПАТТЯ (Північна частина Буковини Х – першої половини ХІІІ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.15330/gal.38.7-26Анотація
У статті аналізуються дитинці як головні складові частини урбаністичних центрів північної частини Буковини, що існували тут упродовж Х – першої половини ХІІІ ст. Протягом означеного часу на окресленій території відомі такі міста як: у Х ст. Джарват (с. Ревно), ХІІ – першій половині ХІІІ ст. Ленківці на Пруті (сучасні Чернівці), літописні Василів і Кучелмин. Їхні дитинці мали досить потужну систему оборони, що складалася в основному з дерев‟яно-земляних укріплень, до складу яких входили оборонні вали з внутрішньовальними конструкціями (крепіди, підпірні дерев‟яні стіни) та зрубні споруди, розміщені на вершині валів. З внутрішнього боку від розмивання вали зміцнювалися житлово- господарськими приміщеннями, призначеними для воїнів гарнізону. На пласкому даху зрубів влаштовувався бойовий хід для зручного пересування захисників під час бою. Внутрішній двір, як правило, не мав суцільної забудови. Тут могли знаходитися великі наземні будинки з підвалами, у яких мешкала військова знать або купці (Ленківці на Пруті), християнські храми як родові усипальниці володарів замку (Василів). Побут мешканців дитинців відрізнявся від побуту населення торгово-ремісничих посадів. Він відзначався багатством озброєння, прикрас тощо. Показано, що містотворчі процеси на вказаній території проходили в загальному руслі розвитку міст середньовічної України.
Посилання
Aseyev, Yu. S., Sikorskiy, M. I., Yura, R. A. (1967). Pamyatnik grazhdanskogo zodchestva ХІ v. v Pereyaslave-Khmelnitskom [Monument of civil architecture of the 11th century in Pereyaslav-Khmelnitsky]. Sovetskaya arkheologiya, no. 1, рр. 199–214 (in Russian).
Bagryanorodnyy, K. (1991). Ob upravlenii imperiyey [About managing an empire]. Moskva: Nauka (in Russian).
Baran, V., Tomenchuk, B. (1998). Pidsumky doslidzhen Halytskoi arkheolohichnoi ekspedytsii v 1991– 1996 rr. [Research results of the Galician archaeological expedition in 1991–1996]. Halych i Halytska zemlia. Kyiv; Halych, рр. 10–17 (in Ukrainian).
Chernous, V. E. (1984). K voprosu o roli landshaftnogo faktora v formirovanii arkhitekturno-plani- rovochnoy struktury drevnerusskikh gorodov Galitskoy zemli (X–XІІІ vv.) [On the question of the role of the landscape factor in the formation of the architectural and planning structure of ancient Russian cities of the Galician land (X–XIII centuries)]. Drevnerusskiy gorod (Materialy Vsesoyuznoy arkheologicheskoy konferentsii. posvyashchennoy 1500-letiyu goroda Kiyeva). Kyiv: Naukova dumka, рр. 146–147 (in Russian).
Documentele moldoveneşti înainte de Ştefan cel Mare. (1932). De M. Costăchescu M. (Еd.). Jaşi: Viata Românească, vol. 2, 956 р. (in Romanian).
Doncheva-Petkova, L. (1977). Balgarska bitova keramika prez rannogo srednovekovie (vtorata polo- vina na VI – i kraya na X v.) [Bulgarian household ceramics in the early Middle Ages (second half of the 6th and the end of the 10th centuries)]. Sofia: BAN (in Bulgarian).
Drevnerusskiye poseleniya Srednego Podneprovia (arkheologicheskaya karta) [Old Russian settlements of the Middle Dnieper region (archaeological map)]. (1984). Kyiv: Nauk. dumka. 196 s. (in Russian).
Fylypchuk, Mykhailo. (2012). Slov‟ianski poselennia VIII–X ct. v ukrainskomu Prykarpatti [Slavic settlements VIII–X c. іn Ukrainian Prykarpattia]. Lviv: Astroiabiia (in Ukrainian).
Hotun, I. A., Petrauskas, A. V., Koval, O. A. (2013). Davnoruski medushi: istorychni realii i muzeina ekspozytsiia [Ancient Russian jellyfish: historical realities and museum exposition]. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, iss. 10, pp. 48–55 (in Ukrainian).
Ipatyevskaya letopis. Polnoye sobraniye russkikh letopisey [Ipatiev Chronicle. Complete collection of Russian chronicles]. (2001). Moskva: Yazyki slavyanskoy kultury, vol. 2, 648 p. (in Old Ukrainian).
Jakubovskiy, A. Yu. (1926). Ibn-Miskaveykh o pokhode rusov v Berdaa v 332/943–944 gg. [Ibn Mis- kaveikh about the Rus‟ campaign against Berdaa in 332/943–944]. Vizantiyskiy vremennik, vol. 24, pp. 62–68 (in Russian).
Kаindl, R. F. (1901). Archäologische Untersuchen zu Wassileu und Panka in der Bukowina. Mittei- lungen der k. k. Zentralkomission für Kunst und historische Denkmale, Bd. 27, рр. 47–48 (in German).
Kolosok, V. V. (1976). Lutski Verkhnii ta Okolnyi zamky [Lutsk Upper and Okolny castles]. Dosli- dzhennia z slov‟iano-ruskoi arkheolohii. Kyiv: Nauk. dumka, рр. 217–228 (in Ukrainian).
Kozholianko, H. K. (1999). Etnohrafiia Bukovyny [Ethnography of Bukovyna]. Chernivtsi: Zoloti ly- tavry, vol. 1 (in Ukrainian).
Kuchera, M. P. (1999). Slov‟iano-ruski horodyshcha VII–XIII st. mizh Sanom i Siverskym Dintsem [Slavic-Russian hillforts of the 7th–13th centuries. between San and Seversk Dinets]. Kyiv: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy (in Ukrainian).
Kuza, A. V. (1982). Drevnerusskiye poseleniya [Old Russian settlements]. Drevnya Rus. Gorod. zamok.
Selo. B. A. Rybakov (Ed.). Moskva: Nauka, pp. 39–135. (in Russian).
Latinoyazychnyye istochniki po istorii Drevney Rusi: Germaniya. ІX – pervaya polovina XІІ v. [Latin- language sources on the history of Ancient Rus‟: Germany. 9th – first half of the 12th century]. (1989).
M. B. Sverdlov (Coms.). Moskva; Leningrad: [b. i.] (in Russian).
Lavrentyevskaya letopis. Polnoye sobraniye russkikh letopisey [Laurentian Chronicle. Complete col- lection of Russian chronicles]. (2001). Moskva: Yazyki slavyanskoy kultury, vol. 1 (in Old Ukrainian).
Maiarchak, S. P. (2018). Istoryko-kulturnyi rozvytok Serednodnistrovskoho Livoberezhzhia u IX–XIII st. i formuvannia Ponyzzia [Historical and cultural development of the Middle Dniester Left Bank in the 9th–13th centuries. and formation of Ponizia]. Khmelnytskyi: FOP Storozhuk O.V. (in Ukrainian).
Malevskaya, M. V., Rappoport, P. A., Timoshchuk, B. A. (1970). Raskopki na Lenkovetskom poselenii v 1967 g. [Excavations at the Lenkovets settlement in 1967]. Sovetskaya arkheologiya, no. 4, pp. 112–127 (in Russian).
Mikhaylina, L. P., Rusanova, I. P., Timoshchuk, B. A. (1978). Raskopki slavyanskogo goroda na r. Prut [Excavations of a Slavic city on the river. Prut]. Arkheologicheskiyep otkrytiya 1977 g. Moskva: Nauka, p. 358 (in Russian).
Minorski, V. (2015). Ḥudūd al-‟Ᾱlam «The Regions of the World» A Persian Geography 372 A. H. – 982 A. D. Cambridge : Cambridge University Press, 524 p.
Motsia, O., Kozakov, O. (2011). Davnoruskyi Chernihiv [Old Russian Chernihiv]. Kyiv: Starodavnii svit, 316 s. (in Ukrainian).
Mykhailyna, L. P. (2007). Slov‟iany VIII−X st. mizh Dniprom i Karpatamy [Slavs VIII–X centuries. between the Dnieper and the Carpathians]. Kyiv: In-t arkheolohii NAN Ukrainy, 300 s. (in Ukrainian).
Naselennia Prykarpattia i Volyni za doby rozkladu pervisnoobshchynnoho ladu ta v davnoruskyi chas [The population of Prykarpattia and Volhynia during the period of the dissolution of the primitive communal system and in the Old Russian era]. (1976). Kyiv: Nauk. dumka, 222 s. (in Ukrainian).
Novoseltsev, A. P. (1965). Vostochnyye istochniki o vostochnykh slavyanakh i Rusi VI–IX vv. [Eastern sources about the Eastern Slavs and Rus‟ VI–IX centuries]. Drevnerusskoye gosudarstvo i ego mezhduna- rodnoye znacheniye. Moskva: Nauka, pp. 355–419 (in Russian).
Ohui, O. D. (2008). Monetni znakhidky na Bukovyni. Systemno-kvantytatyvne zistavlennia. 2 vyd. [Coin finds in Bukovyna. Systematic and quantitative comparison. ed. 2]. Chernivtsi: Ruta, 256 s. (in Ukrainian).
Ovchynnikov, O. (2000). Skhidni khorvaty na karti Yevropy [Eastern Croats on the map of Europe].
Arkheolohichni studii. Kyiv; Chernivtsi, iss. 1, pp. 152–162 (in Ukrainian).
Povest vremennykh let [The Tale of Bygone Years]. (2012). D. S. Lykhacheva, O. V. Tvorohova (Trans); A. H. Bobrova, S. L. Nykolaeva, A. Yu. Chernova, A. M. Vvedenskoho, L. V. Voitovycha (Comm.);
M. M. Mecheva (Іll). Sankt-Peterbur: Vita Nova, 512 p. (in Russian).
Pryshchepa, B. (2016). Pohorynski mista u X–XIII st. [Pogoryn towns in the 10th–13th centuries]. Rivne: PP Diatlyk M., 297 р. (in Ukrainian).
Pyvovarov, S. (2006). Serednovichne naselennia mezhyrichchia Verkhnoho Prutu ta Serednoho Dnistra (XI – persha polovyna XIII st.) [The medieval population of the confluence of the Upper Prut and Middle Dniester (XI – first half of XIII centuries)]. Chernivtsi: Zelena Bukovyna, 300 р. (in Ukrainian).
Pyvovarov, S. (2020). Litopysnyi Vasyliv u serednomu Podnistrov‟i. Istoryko-kraieznavtsi narysy [Chronicle of Vasyliv in middle Transnistria. Essays by historians and local historians]. Kyiv: NKPIKZ Feniks, 184 р. (in Ukrainian).
Rapoport, P. A. (1956). Drevnerusskiye oboronitelnyye konstruktsii s primeneniyem syrtsovoy kladki [Old Russian defensive structures using adobe masonry]. Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, no. 52,
pp. 17–24 (in Russian).
Rappoport, P. A. (1956). Ocherki po istorii russkogo voyennogo zodchestva X–XІІІ vv. [Essays on the history of Russian military architecture of the X–XIII centuries.]. Materialy i issledovaniya po arkheologii SSSR, no. 52. 183 р. (in Russian).
Rozhko, M. F. (1993). Konstruktyvni osoblyvosti oboronnykh sporud XII–XIII st. Pivdenno-Zakhidnoi Rusi [Structural features of defensive structures of the 12th–13th centuries. South-Western Russia]. Starozhytnosti Pivdennoi Rusi: Materialy III istoryko-arkheolohichnoho seminaru «Chernihiv i yoho okruha v IX–XIII st.». Chernihiv: Siverianska dumka, pp. 152–161 (in Ukrainian).
Sahaidak, M. A. (1991). Davnokyivskyi Podil [Old Kyiv Podil]. Kyiv: Nauk. dumka, 168 p. (in Ukrainian).
Sveshnikov. I. K. (1988). Issledovaniye prigoroda drevnerusskogo Zvenigoroda [Study of the suburbs of ancient Russian Zvenigorod]. Trudy V Mezhdunarodnogo Kongressa arkheologov-slavistov, Kyiv. 18– 25 sent. 1985 g. V 4 t. Kyiv: Nauk. dumka, iss. 2, pp. 142–147 (in Russian).
Terskyi, S. (2020). Arkheolohiia Volodymyra [Archeology of Volodymyr]. Volodymyr-Volynskyi; Novohrad-Volynskyi: Vyd-vo NOVOhrad, 244 p. (in Ukrainian).
Tomenchuk, B. A., Timoshchuk, B. A. (1997). Otchet o raskopkakh drevnerusskogo g. Zamchishche v
s. Vasilev na Dnestre Zastavnovskogo rayona v 1977 g. [Report on excavations of the ancient Russian city of Zamchishche in the village. Vasilev on the Dniester, Zastavnovsky district in 1977]. Arkhіv naukovogo vіddіlu Chernіvetskogo oblasnogo kraєznavchogo muzeyu, Fond. R. 2342, Opis. 2, Od. zb. 287, 69 p. (in Russian).
Tomenchuk, B. (2003). Chornohora v istorii davnikh slov‟ian (za Al-Masudi Kh st.) [Montenegro in the history of the ancient Slavs (according to Al-Masudi, 10th century)]. Halychyna: Naukovyi ta kulturno-prosvitnii kraieznavchyi chasopys. Ivano-Frankivsk, no. 5, pp. 25–34 (in Ukrainian).
Tomenchuk, B. P. (2006). Arkheolohiia nekropoliv Halycha i Halytskoi zemli. Oderzhavlennia. Khrys- tyianizatsiia [Archeology of the necropolises of Halych and Halych land. Receipt Christianization]. Ivano- Frankivsk: Hostynets, 328 s. (in Ukrainian).
Tomenchuk, B. P. (2008). Arkheolohiia horodyshch Halytskoi zemli. Halytsko-Bukovynske Prykar- pattia. Materialy doslidzhen 1976–2006 [Archeology of the hillforts of the Galician land. Galicia-Bukovynia Prykarpattia. Research materials 1976–2006]. Ivano-Frankivsk: Vydavets Tretiak I. Ya., 696 p. (in Ukrainian).
Tomenchuk, B. (2016). Halych i Mala Halytska zemlia XII–XIII st. Istorychna topohrafiia horodyshch [Halych and the Lesser Halych land of the 12th–13th centuries. Historical topography of settlements]. Ivano- Frankivsk: Symfoniia forte, 596 p. (in Ukrainian).
Tymoshchuk, B. O. (1975). Vasyliv. [Vasyliv]. Arkheolohiia Ukrainskoi RSR. Kyiv: Nauk. dumka, vol. 3. Rannoslov‟ianskyi ta davnoruskyi periody, pp. 264–265 (in Ukrainian).
Tymoshchuk, B. O. (1976). Slov‟iany Pivnichnoi Bukovyny V–IX st. [Slavs of Northern Bukovyna V–IX centuries]. Kyiv: Nauk. dumka, 176 p. (in Ukrainian).
Tymoshchuk, B. O. (1982). Davnoruska Bukovyna (X – persha polovyna XIV st.) [Ancient Russian Bukovyna (10th and first half of the 14th century)]. Kyiv: Nauk. dumka, 206 p. (in Ukrainian).
Tymoshchuk, B. A. (1990). Vostochnoslavyanskaya obshchina VІ–X vv. n. e. [East Slavic community of the 6th century n. e.]. Moskva: Nauka, 192 p. (in Russian).
Tymoshchuk, B. O. (1992). Vasyliv – misto Halytskoi Rusi [Vasyliv is a city of Galician Rus]. Che- nivtsi: Prut, 30 p. (in Ukrainian).
Voznyi, I. P. (2000). Lenkovetske poselennia XII–XIII st. za arkheolohichnymy danymy [Lenkovets settlement of the 12th–13th centuries. according to archaeological data]. Pytannia istorii Ukrainy. Zbirnyk naukovykh statei. Chernivtsi: Zoloti lytavry, iss. 4, pp. 213–221 (in Ukrainian).
Voznyi, I. P. (2009). Istoryko-kulturnyi rozvytok naselennia mezhyrichchia Verkhnoho Siretu ta Serednoho Dnistra v X–XIV st. Ch. 1. Poselennia [Historical and cultural development of population in the Upper Siret and the Middle Dniester area in the 10th–14th centuries. Part 1. Settlements]. Chernivtsi: Zoloti lytavry, 592 p. (in Ukrainian).
Voznyi, I. P. (2009). Istoryko-kulturnyi rozvytok naselennia mezhyrichchia Verkhnoho Siretu ta Serednoho Dnistra v X–XIV st. Ch. 2. Materialna, dukhovna kultura ta sotsialno-istorychnyi rozvytok [Historical and cultural development of population in the Upper Siret and the Middle Dniester area in the 10th–14th centuries. Part 2. Material and spiritual culture, social and historical development]. Chernivtsi: Zoloti lytavry, 568 p. (in Ukrainian).
Voznyi, I. P. (2016). Urbanistychni protsesy na terytorii Verkhnoho Popruttia v X st. Pivdennoruske misto u systemi mizh tsyvilizatsiinykh kontaktiv [Urban processes in the territory of Verkhniy Popruttia in the 10th century]. Kyiv: NAN Ukrainy, vol. 4 (21), pp. 18–26 (in Ukrainian).
Voytovich, L. (2010). Vostochnoye Prikarpatye vo vtoroy polovine I tys. n. e. Nachalnyye etapy for- mirovaniya gosudarstvennosti [Eastern Carpathian region in the second half of the 1st millennium AD. e. Initial stages of statehood formation]. Rusin, no. 3 (21), pp. 5–49 (in Russian).
Vynokur, I. S., Tymoshchuk, B. O. (1977). Davni slov‟iany na Dnistri: Istoryko-kraieznavchi narysy [Ancient Slavs on the Dniester: Historical and Local History Essays]. Uzhhorod: Karpaty, 111 p. (in Ukrainian). Vynokur, I. S., Zhurko, O. I., Mehei, V. P., Yakubovskyi, V. I. (2004). Litopysnyi Hubyn XII–XIII st.
Bolokhivska zemlia [Chronicle of Gubyn of the 12th–13th centuries. Bolochivska land]. Kyiv; Kam‟ianets- Podilskyi; Khmelnytskyi; Starokostiantyniv, 208 p. (in Ukrainian).
Yura, R. O. (1975). Pereiaslav [Pereyaslav]. Arkheolohiia Ukrainskoi RSR. Kyiv: Nauk. dumka, iss. 3.
Rannoslov‟ianskyi ta davnoruskyi periody, pp. 212–222 (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ігор ВОЗНИЙ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
