БІБЛІОТЕКА ЕРАЗМА СИКСТА
DOI:
https://doi.org/10.15330/gal.38.62-79Ключові слова:
Еразм Сикст, Львів, приватна бібліотека, книжкова культура, медицина, гума- нізм, інтелектуальна історія, Ренесанс.Анотація
У статті вперше здійснено комплексний аналіз приватної бібліотеки львівського патриція і доктора медицини Еразма Сикста – найбільшої книгозбірні серед відомих приватних зібрань Львова першої половини XVII ст. Мета дослідження – реконструювати склад бібліотеки та визначити її місце в інтелектуальному середовищі ранньомодерного міста. Завдання полягають у з‟ясуванні тематичної, хронологічної та географічної структури книгозбірні, а також у порівнянні її з іншими бібліотеками львівських патриціїв. Методологічною основою стали підходи історичної реконструкції, інтелектуальної історії та історії книжкової культури; використано джерелознавчий, порівняльний та кількісний методи. У результаті встановлено, що бібліотека Сикста мала виразний фаховий профіль із домінуванням медичної та природничої літератури, демонструвала широку географію авторів і високий ступінь академічної інтегрованості до європейського книжкового простору.
Перспективи подальших студій пов‟язані з аналізом подібних приватних зібрань у Центрально- Східній Європі. Практичне значення дослідження полягає у внеску до вивчення історії освіти, наукових комунікацій та інтелектуальних мереж ранньомодерного Львова, що може впливати на сучасні уявлення про культурну спадщину міста та формування локальних історичних наративів.
Посилання
Abu Bakr al-Razi. (2021). In E. N. Zalta & U. Nodelman (Eds.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from https://plato.stanford.edu/entries/abu-bakr-al-razi/ (in English).
Adriaan van der Spiegel. ( 2007). Enciclopedia biografica universale. Roma: Istituto della Enciclopedia Italiana, vol. XVIII, pp. 236–237 (in Italian).
Avicenna. (1987). Encyclopaedia Iranica, vol. III, fasc. 1, pp. 66–110. Retrieved from: https://www.iranicaonline.org/articles/avicenna-index/ (in English).
Baitsar, A. (2017). Ukrainski istoryko-heohrafichni zemli na kartakh Gerarda Merkatora (XVI–XVII st.) [Ukrainian historical-geographical lands on the maps of Gerardus Mercator (16th–17th centuries)]. Retrieved from: http://baitsar.blogspot.com/2017/03/xvi-xvii.html (in Ukrainian).
Baitsar, A. (2022). Ukraina ta ukraintsi na yevropeiskykh etnohrafichnykh kartakh [Ukraine and Ukrainians on European ethnographic maps]. Lviv: ZUKTs, 328 p. (in Ukrainian).
Banaś, A. (2022). «Wolność Padwy jest absolutnie dla każdego» – przegląd polskich lekarzy doby nowożytnej wydziału medycznego z okazji 800-lecia powstania Uniwersytetu w Padwie (1222–2022). Pharmacopola, vol. 5 (2), s. 38 (in Polish).
Bartoszewicz, A. (2012). Piśmienność mieszczańska w późnośredniowiecznej Polsce. Warszawa: Wyd- wo Uniwersytetu Warszawskiego, 512 s. (In Polish).
Black, J. L. (2023). The Private Libraries in Renaissance England (PLRE) Project: An Overview.
R. Jagersma, J. Salman, J. M. Bak, & C. J. Mews (Eds.). Private Libraries and Their Documentation, 1665– 1830. Leiden: Brill, pp. 383–398 (in English).
Calepino, A. (1502). Dictionarium latinum. Reggio Emilia (in Latin).
Dallasta, F. (2023). Book Ownership in Parma, Italy (1665–1830). R. Jagersma, J. Salman, J. M. Bak,
C. J. Mews (Eds.). Private Libraries and Their Documentation, 1665–1830. Leiden: Brill, pp. 173–192 (in English).
De Smet, I. (2023). Documenting the Private Libraries of Early Modern Professors and Students in Leuven. R. Jagersma, J. Salman, J. M. Bak, C. J. Mews (Eds.), Private Libraries and Their Documentation, 1665–1830. Leiden: Brill, pp. 85–124 (in English).
Zvonska L. L. (Ed.). (2017). Dionysius of Halicarnassus. Entsyklopedychnyi slovnyk klasychnykh mov [Encyclopedic Dictionary of Classical Languages]. Kyiv: Nauk. dumka, pp. 85–124 (in Ukrainian).
Dworzaczek, W. (1979). Ostroróg Jan herbu Nałęcz (1565–1622). Polski Słownik Biograficzny, Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wyd-wo Polskiej Akademii Nauk, t. XXIV/3, zesz. 102, s. 506–511 (in Polish).
Gigilewicz, E. et al. (Eds.). (2012). Encyklopedia Katolicka. Lublin: Towarzystwo Naukowe KUL, vol. 17 (in Polish).
Frede, D., Rashed, M. (2003). Alexander of Aphrodisias. E. N. Zalta, U. Nodelman (Eds.). The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Summer 2024 ed.). Retrieved from: plato.stanford.edu (in English).
Geiger, L. (1886). Münster, Sebastian. Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, Bd. 23, S. 30–33 (in German).
Granata, G. (2023). Philosophers‟ Private Libraries: Ownership, Use, and Knowledge Networks in Eighteenth-Century Italy. R. Jagersma, J. Salman, J. M. Bak, C. J. Mews (Eds.). Private Libraries and Their Documentation, 1665–1830. Leiden: Brill, pp. 407–428 (in English)
Hoshko, T. (2023). The influence of Renaissance humanism on the legal ideas of townspeople in the Ruthenian lands of Crown Poland between the fifteenth and the first half of the seventeenth century. Roczniki Dziejów Społecznych i Gospodarczych, 85, pp. 7–46 (in English)
Ilkiv-Svidnytskyi, M. (2021). «In aedibus Ald» storinky i siuzhety z knyhovydavnychoi diialnosti Alda Manutsiia ta yoho spadkoiemtsiv [«In aedibus Aldi»: pages and plots from the publishing activities of Aldus Manutius and his heirs]. Kultura i zhyttia – Culture and Life, no. 17, p. 5 (in Ukrainian).
Isaievych, Ya. (2002). Ukrainske knyhovydannia: vytoky, rozvytok, problemy [Ukrainian Book Pub- lishing: Origins, Development, Problems]. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy, 520 p. (in Ukrainian).
Jagersma, R., Salman, J., Bak, J. M., Mews, C. J. (Eds.). (2023). Private Libraries and Their Documentation, 1665–1830. Leiden: Brill, 512 p. (in English).
Janeczek, A. (1994). Studia nad początkami Lwowa. Rocznik Lwowski (1993–1994). Retrieved from: https://www.lwow.com.pl/rocznik/93-94/poczatki.html (in English).
Jędrzejowska, A. (1928). Książka polska we Lwowie w XVI wieku. Lwów, 115 p. (in Polish).
Lipsius, Justus. (2024). Encyclopaedia Britannica. Retrieved from: https://www.britannica.com (in English).
Kapral, M. (2008). Urzędnicy miasta Lwowa w XIII–XVIII wieku. Spisy. Toruń, 496 s. (in Polish). Lasswitz, K. (1879). Die Erneuerung der Atomistik in Deutschland durch D. Sennert und sein Zu-
sammenhang mit Asklepiades von Bithynien. Vierteljahrschrift für wissenschaftliche Philosophie, S. 408–434 (in German).
Makar, Ya.-Yu. (2021). Lviv proty Martsina Kampiana: sudova sprava i yii naslidky (1628–1629 roky) [Lviv against Marcin Campian: the court case and its consequences (1628–1629)]. Lviv, 116 p. (in Ukrainian).
Makar, Ya.-Yu. (2024). Balneolohichnyi traktat Erazma Syksta «Pro teplytsi v Shkli» [The balneo- logical treatise of Erasmus Sixtus «On the thermal baths in Shklo»]. Z istorii Zakhidnoukrainskykh zemel – From the History of Western Ukrainian Lands, iss. 20, pp. 3–21 (in Ukrainian).
McGrath, A. (2013). Intelektualni vytoky yevropeiskoi Reformatsii [Intellectual Origins of the European Reformation]. Trans. from English. Kyiv: Nika-Tsentr, 344 p. (in Ukrainian).
Monok, I. (2023). Surviving Records of Private Book Collections in the Kingdom of Hungary and the Transylvanian Principality between 1665 and 1830. R. Jagersma, J. Salman, J. M. Bak, C. J. Mews (Eds.). Pri- vate Libraries and Their Documentation, 1665–1830. Leiden: Brill, pp. 309–330 (in English).
Mout, M. (2023). Physicians‟ Libraries in Eighteenth-Century France and Italy. R. Jagersma, J. Salman,
J. M. Bak, C. J. Mews (Eds.). Private Libraries and Their Documentation, 1665–1830. Leiden: Brill, pp. 331– 348 (in English).
Muccillo, M. (1994). Fabrici d‟Acquapendente, Girolamo. Dizionario Biografico degli Italiani. Roma: Istituto dell‟Enciclopedia Italiana, vol. 44. pp. 768–774 (in Italian).
Nuvoloni, F. (2023). Private Collections as Public Models in Early Modern Italy. R. Jagersma, J. Sal- man, J. M. Bak, C. J. Mews (Eds.). Private Libraries and Their Documentation, 1665–1830. Leiden: Brill,
pp. 223–280 (in English).
Opsomer, C., & Halleux, R. (1991). Marcellus ou le mythe empirique. P. Mudry, J. Pigeaud (Éd.). Les écoles médicales à Rome: Actes du 2ème Colloque international sur les textes médicaux latins antiques, Lau- sanne, septembre 1986. Genève: Librairie Droz, p. 160 (in French).
Osipian, O. (2010). «Topographia civitatis Leopolitanae» Yohanna Alembeka pochatku XVII st. yak dzherelo z istorii Lvova: kohnityvna ramka, naratyvni stratehii [«Topographia civitatis Leopolitanae» by Johann Alnpeck from the early 17th century as a source on the history of Lviv: cognitive frame, narrative strategies]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journal, no. 4, pp. 194–209 (in Ukrainian).
Partington, J. R. (1961). A History of Chemistry. London; New York, vol. 2, 795 p. (in English). Piacentini, M. (Ed.). (2024). Il Cinquecento. Umanisti e filologi polacchi. Padova: Padova University
Press (in Italian).
Polski Słownik Biograficzny. (1937). Kraków, t. 4 (in Polish).
Polski Słownik Biograficzny. (1948). Kraków: PAU, t. VI (in Polish).
Ratzel, F. (1887). Ortelius, Abraham. Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, vol. 24, S. 28–433 (in German).
Różycki, E. (1994). Książka polska i księgozbiory we Lwowie w epoce renesansu i baroku. Wrocław: Ossolineum, 303 s. (in Polish).
Schard, S. (1566). Lexicon iuridicum iuris Romani et pontificii. Basel (in Latin).
Sellberg, E. (2024). Petrus Ramus. E. N. Zalta U. Nodelman (Eds.). The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2024 ed.). Retrieved from: https://plato.stanford.edu/archives/win2024/entries/ramus/ (in English).
Sixtus (Syxt), E. (1617). O cieplicach we Skle ksiąg troje. Zamość (in Polish).
Sixtus, E. (1627). Commentarius Medicus in L. Annaei Senecae opera. Leopoli, 106 p. (in Latin). Skoczek, J. (1939). Lwowskie inwentarze biblioteczne w epoce renesansu. Lwów, 333 s. (in Polish). Skrzhynska, M. V. (2009). Livii Tit [Livy Titus]. Entsyklopediia istorii Ukrainy [Encyclopedia of the
History of Ukraine]. Kyiv, vol. 6, p. 200 (in Ukrainian).
Terentius, P. T. A. (2006). Zarubizhni pysmennyky: entsyklopedychnyi dovidnyk [Foreign Writers: An Encyclopedic Guide]. N. Mykhalska, B. Shchavurskyi (Eds.). Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan, vol. 2,
p. 603 (in Ukrainian).
Vesalius, A. (1537). Paraphrasis in nonum librum Rhazae medici Arabis clariss. ad Almansorem regem. Leuven: Rutgerus Rescius (in Latin).
Vidus Vidius (1508–69). (1957). Medical History, vol. 1, pp. 186–188 (in English).
Walker, G. P. (2023). Material and Visual Dimensions of Dutch Book Collections. R. Jagersma,
J. Salman, J. M. Bak, C. J. Mews (Eds.). Private Libraries and Their Documentation, 1665–1830. Leiden: Brill,
pp. 149–172 (in English).
Wildberg, C. (1988). John Philoponus‟ Criticism of Aristotle‟s Theory of the Aether. Berlin; New York: De Gruyter, 322 p. (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ярослав-Юрій МАКАР
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
