Критичний дискурс-аналіз і владні відносини: дискурсологічний підхід

Анотація

Дискурс функціонує як соціально вмонтована практика, через яку знання, ідеологія та влада конструюються, відтворюються та оскаржуються. Спираючись на теоретичні положення Феркло (1992, 1995), ван Дейка (1997, 2008) та Водак (2001), у дослідженні застосовано методологію критичного дискурс-аналізу (КДА) для вивчення того, як мова формує соціальні реальності та легітимізує конкуруючі політичні позиції в умовах конфлікту. Триваюча російська війна проти України показує, що військовий спротив є нерозривним із дискурсивною боротьбою: глобальне медіа-висвітлення, політичний дискурс і цифрові комунікаційні платформи відіграють ключову роль у репрезентації України як жертви агресії, геополітичного актора та  стійкої демократичної держави. Для ілюстрації цього процесу в статті проаналізовано репрезентативні фрагменти матеріалів міжнародних ЗМІ, зокрема Reuters, BBC News, Fox News і Axios, а також політичне звернення Президента Володимира Зеленського до Конгресу США. Аналіз показує, як різні наративні стратегії впливають на глобальну солідарність, громадську думку та політичне ухвалення рішень.

Результати підкреслюють важливість критичного дискурс-аналізу (КДА) у виявленні механізмів, за допомогою яких  підтримуються ідеологія, влада та нерівність, а також у визначенні дискурсивних просторів, що сприяють опору та відновленню суверенітету. Для України контроль над наративом та репрезентаційна активність є важливими компонентами національної ідентичності, культурного виживання та демократичної стійкості. Говорячи про перспективу, стаття стверджує, що КДА має враховувати нові комунікативні реалії, сформовані цифровими платформами, штучним інтелектом та гібридною інформаційною війною, одночасно інтегруючи глобальні теоретичні підходи з українськими науковими напрацюваннями. Таким чином дискурсологія постає як галузь, яка здатна аналізувати як універсальні динаміки, так і контекстуально специфічну боротьбу за зміст.