Стратегії перекладу та термінологічне представлення культурної спадщини в транскордонному проєкті HICART I

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз перекладу текстового контенту транскордонного культурного проєкту HICART I як інструменту міжнародної репрезентації матеріальної й нематеріальної спадщини Карпатського регіону. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі цифрових культурних маршрутів у формуванні позитивного іміджу регіонів, активізацією транскордонної співпраці та необхідністю забезпечення термінологічної узгодженості, культурної адекватності й комунікативної ефективності перекладу в багатомовному середовищі. У контексті європейської інтеграції України переклад культурної спадщини постає не лише як лінгвістична трансформація, а як форма культурної медіації та інструмент міжкультурної комунікації.

Метою статті є виявлення та систематизація перекладацьких стратегій і термінологічних рішень в українсько-англомовному корпусі матеріалів проєкту HICART I з урахуванням їхньої текстової специфіки та функціонально-дискурсивних характеристик.

Емпіричну базу дослідження становлять двомовні тексти вебплатформи HICART I, що охоплюють описи понад 40 об’єктів культурної спадщини (зокрема пам’яток, включених до списку ЮНЕСКО), наративні сторінки маршруту, промоційні матеріали, навігаційні елементи, інтерактивні карти та адміністративно-проєктну документацію.

Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні функціонального підходу до перекладу, термінологічного аналізу, методу суцільної вибірки, зіставного аналізу українських та англійських версій текстів та  дискурс-аналізу. Такий комплекс методів дозволяє розглядати переклад у цифровому середовищі як інтегровану систему взаємодії вербальних, візуальних і картографічних компонентів.

У результаті дослідження виокремлено домінантні способи перекладу термінів культурної спадщини: калькування, транслітерацію, описовий переклад (експлікацію), функціональний еквівалент, адаптацію та комбіновані стратегії. Доведено, що вибір перекладацької моделі залежить від жанрового регістру тексту (довідковий, маркетинговий, освітній), комунікативної мети та очікувань цільової аудиторії.

Наукова новизна роботи полягає у системному розгляді перекладу культурної спадщини як багаторівневого мультимодального дискурсу в межах транскордонного цифрового маршруту. Практичне значення результатів пов’язане з можливістю їх використання для оптимізації перекладацьких стратегій у сфері культурної дипломатії, туристичної комунікації та міжнародних проєктів цифрової гуманітаристики.