Лінгвостилістичні маркери тривожності в пошукових запитах україномовного сегменту Google

Анотація

У статті представлено комплексне виявлення та типологізація лінгвостилістичних маркерів тривожності в україномовному сегменті запитів користувачів Google, встановлено закономірності деструкції стандартного інформаційного запиту від впливом екстремальних зовніщніх чинників – пусків ракет під час повітряних тривог у просторі України. Об’єкт дослідження – цифровий дискурс україномовних користувачів-мовців пошукової системи Google у період 2022–2026 рр. Предмет дослідження – лексико-семантичні, морфолого-синтаксичні та графічно-пунктуаційні трансформації пошукових одиниць, які експлікують стан психологічної напруги і тривожності. Методика дослідження опирається на синергію методів контент-аналізу платформи Google Trends та візуалізації даних у Datawrapper. Використано метод дискурс-аналізу для інтерпретації прагматичних інтенцій, кореляційний аналіз часових рядів для зіставлення реакції та стимулу. Застосовано психолінгвістичний інструментарій для дешифрування афективних станів через мовні аномалії.

Укладено типологію маркерів тривожності, які класифіковані за мовленнєвими рівнями. У межах прагматичного рівня зафіксовано зміну вектора від інформаційного до фаталітичного, екзистенційного («як жити далі»). У рамках семантичного мовленнєвого рівня виявлено та описано слова-каталізатори зон загрози («ракета», «влучання») та одиниці семантичного поля психосоматики («ком у горлі»). При дослідженні морфолого-синтаксичного рівня виокремлено деонтичну модальність предикатів, що є реалізацією запитів на з’ясування правил для поведінки під час стану тривожності. Під час аналізу граматичного рівня лінгвостилістичний фокус змістився на еліпсис та витісненні предиката при збереженій векторності («ракети куди»), що є експлікацією стратегії мовної економії когнітивного ресурсу в умовах адреналінового стресу. На графічно-пунктуаційному рівні окреслено гіперпунктуацію, що виконує роль замінника афективного вигуку під час тривожності.

Аналіз даних Google Trends за період 2024–2026 рр. продемонтрував чітку кореляцію між зовнішньою загрозою («missiles where») та внутрішньою рефлексією («when it’s scary»). Екстремум гострої фази тривожності (липень 2025 р.) сягнув результату 100 і 85 одиниць відповідно. Період кінця 2025 р. та початку 2026 року характеризується становленням хронічного стану тривожності (70-75 од.), а відтак свідчить про когнітивне виснаження і перехід до цифрових копінг-стратегій. Фіксація нульових зон на графіках свідчить про стан емоційного оніміння від тривожності, або цифрового заціпеніння.

Доведено, що стан тривожності детермінує деструкцію лінгвостилістичного інструментарію, трансформуючи діалогічний інформаційний запит у афективно-маркований конструкт тривожності. Результати дослідження обумовлюють появу нової цифрової копінг-стратегії – вербалізації страху через пошукові системи з метою опанування емоцій і пошуку нових та ефективних ресурсів виживання.