ЕМОЦІЙНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ ПЕДАГОГІЧНОГО ДИСКУРСУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Анотація

За сучасних умов важливого значення набуває розроблення теоретичних засад та методики розвитку у майбутніх учителів здатностей, що забезпечують успішність управління процесом активного засвоєння школярами знань та вмінь з урахуванням емоційно-інтелектуального чинника в педагогічному дискурсі педагога. Педагогічний дискурс являє собою сукупність висловлювань, що стосуються проблематики навчання, розглядаються у взаємних зв’язках із цією проблематикою, а також між собою. Це зразок мовленнєвої поведінки у сфері навчання й виховання — свідоме використання мови як інструменту спілкування. Дієвість педагогічного дискурсу забезпечується його аргументованістю, здатністю педагога викликати й підтримувати інтерес учнів до інтелектуально-мовленнєвого спілкування. Важливою є здатність учителя початкових класів доречно використовувати у своїй мовній поведінці емоційні мовні засоби, які впливають на розум, почуття, уяву та творчість молодших школярів. До лінгвістичних засобів вираження емотивності належать вимова звуків, інтонація мовлення, словотворчі засоби, емотивна лексика, зокрема фразеологізми, особливості побудови фраз, технічні характеристики мовлення тощо. Сприйняття дітьми інформації на інтелектуально-чуттєвому рівні оптимізує навчання, підвищує його результативність і ефективність. При цьому необхідно враховувати особливості емоційної сфери молодших школярів: розвиток емоційного інтелекту, набуття емоціями більшої глибини та стійкості, усвідомлення дітьми своїх почуттів та почуттів інших людей, формування інтелектуальних почуттів, довільності поведінки (стриманості почуттів), розвиток стійких емоційних особливостей особистості. У професійному становленні майбутніх педагогів велику роль відіграє емоційний інтелект, який допомагає зробити