ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІАОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ: ПРОФЕСІЙНІ ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ

Анотація

У статті розкриваються особливості формування готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування медіаосвітніх технологій у контексті професійних викликів сьогодення. Наголошується, що дослідження проблеми формування готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування медіаосвітніх технологій є актуальною проблемою системи професійної освіти. Адже професійна діяльність учителя початкової школи сьогодні виходить за межі традиційного навчання й передбачає виконання нових ролей сучасних інформаційно-медійних посередників, наставника, ментора, тьютора та фасилітатора освітнього процесу. Метою дослідження є проведення контент-аналізу наукових джерел, вивчення досвіду професійної діяльності вчителів для опису процесу формування професійної готовності до застосування медіаосвітніх технологій в освітньому процесі. Для досягнення мети дослідження використано комплекс теоретичних та емпіричних методів: контент- аналіз наукових джерел, системно-структурний аналіз, узагальнення та синтез, методи вивчення досвіду професійної

діяльності вчителів, анкетування та опитування здобувачів педагогічної освіти, аналіз продуктів педагогічної діяльності педагогічне спостереження, методи якісного аналізу, систематизації та узагальнення результатів. Вказується, що формування готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування медіаосвітніх технологій забезпечується через комплексне опанування змісту освітніх компонент освітньо-професійної програми «Початкова освіта», що безпосередньо впливає на розвиток професійної компетентності та визначає програмні результати навчання. Наголошується, що структура готовності майбутніх педагогів охоплює мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний і рефлексивний компоненти, кожен з яких набуває специфічного змісту в медіаосвітньому контексті. Педагогічні висновки дослідження підтверджують, що медіаосвітні технології інтегруються в освітній процес комплексно, поєднуючи традиційні методи навчання та цифрові ресурси. Вони слугують інструментом активного навчання, дозволяють реалізовувати диференційований підхід, підвищують мотивацію та включеність здобувачів вищої освіти в освітній процес.