ЗАДАЧНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ПРОГРАМУВАННЯ В ШКОЛІ: МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ТА ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ

Анотація

У статті проаналізовано задачний підхід до навчання програмування в школі. Розглянуто методичні підходи, що сприяють розвитку алгоритмічного мислення та практичних навичок учнів. Окреслено шляхи реалізації цього підходу із застосуванням сучасних цифрових інструментів. Особливу увагу приділено адаптації навчального матеріалу відповідно до рівня підготовки школярів. Визначено актуальність дослідження, що полягає у необхідності добору відповідних завдань і середовищ програмування для кожного учня. Охарактеризовано основні підходи до вивчення програмування в школі: задачний, диференційований, діяльнісний та компетентнісний. Проаналізовано дослідження щодо задачного підходу та його значення у навчанні програмування. Встановлено, що він сприяє розвитку алгоритмічного мислення, формуванню вмінь моделювати інформаційні процеси, аналізувати умови задачі, будувати алгоритми її розв’язання та реалізовувати їх мовами програмування. Наголошено на необхідності переходу від репродуктивного до творчого програмування. Зазначено, що головною проблемою навчання програмування є відсутність системного підходу. Підкреслено важливість вивчення не лише синтаксису мов програмування, а й застосування знань для розв’язання реальних задач.

Наведено приклад реалізації задачного підходу для учнів 8–11 класів на основі мови Lazarus із використанням блок- схем, алгоритмічних конструкцій і середовищ із візуальним відображенням виконання програм. Розглянуто методи розв’язування задач у програмуванні, що включають побудову інформаційної моделі, розробку алгоритму та його реалізацію. Визначено етапи розвитку учнівських навичок – від репродуктивного до творчого рівня. Обґрунтовано необхідність диференційованого підходу для максимального розкриття потенціалу учнів у навчанні програмування.