Медіація, примирення у кримінальному праві, угоди про примирення у кримінальному процесі: співвідношення правових інститутів у контексті кримінально-правової і кримінально-процесуальної політики

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу співвідношення трьох взаємопов’язаних, але юридично відмінних правових інститутів: медіації, примирення у кримінальному праві та угод про примирення у кримінальному процесі. Дослідження набуває особливої актуальності в контексті прийняття Закону України «Про медіацію» від 16 листопада 2021 року, який створив законодавчу основу для застосування медіації у кримінальних провадженнях та відкрив нові можливості для розвитку відновного правосуддя в Україні. Детально досліджено правову природу кожного з інститутів, розкрито їх сутнісні характеристики та особливості функціонування. Медіація розглядається як позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, що є формою відновного правосуддя та інструментом досягнення примирення між потерпілим та правопорушником. Примирення у кримінальному праві аналізується як матеріально-правова підстава для звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до статті 46 Кримінального кодексу України, що застосовується у випадках вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину вперше. Угода про примирення у кримінальному процесі розглядається як процесуальний документ, який укладається між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим згідно зі статтями 468-476 Кримінального процесуального кодексу України. Визначено місце кожного інституту в сучасній кримінально-правовій та кримінально-процесуальній політиці України. Обґрунтовано, що ці інститути відображають тенденцію до гуманізації кримінального переслідування та розширення застосування альтернативних способів вирішення кримінально-правових конфліктів. Дослідження розкриває складний характер взаємозв’язків між аналізованими інститутами. Наголошується на необхідності чіткого розмежування процедури (медіація), результату (примирення) та юридичного оформлення домовленості (угода про примирення).
Проведено критичний аналіз впливу Закону України «Про медіацію» на розвиток та застосування досліджуваних інститутів. Визначаються як позитивні аспекти нового законодавства, так і проблемні питання. Серед проблемних питань виділяються: відсутність детального регулювання особливостей медіації у кримінальних провадженнях, невизначеність статусу угоди за результатами медіації.
Підкреслено потенціал медіації як форми відновного правосуддя та її ролі у досягненні балансу між інтересами потерпілого, обвинуваченого та держави.