Співвідношення позитивної та негативної конституційно-правової відповідальності у механізмі функціонування Конституційного Суду України
Ключові слова:
конституційна юстиція, Конституційний Суд України, суддя Конституційного Суду України, відповідальність, юридична відповідальність, конституційно-правова відповідальність, конституційно-правова відповідальність Конституційного Суду України, конституційно-правова відповідальність суддів Конституційного Суду України.Анотація
Стаття присвячена проблемі співвідношення позитивної та негативної конституційно-правової відповідальності у механізмі функціонування Конституційного Суду України. Автор вважає за доцільне виділити наступні аспекти: 1) позитивна та негативна конституційно-правова відповідальність Конституційного Суду України; 2) позитивна та негативна конституційно-правова відповідальність суддів Конституційного Суду України.
Позитивна конституційно-правова відповідальність Конституційного Суду України безпосередньо базується на належному виконанні ним своїх повноважень. Що ж стосується негативної конституційно-правової відповідальності даного державного органу, то вона прямо не передбачена законодавством. На наш погляд, формою такої відповідальності може стати втрата ним повноважності відповідно до ст. 10 Закону «Про Конституційний Суд України», за якою він є повноважним здійснювати конституційне провадження, якщо у його складі є щонайменше 12 суддів Конституційного Суду, які набули повноважень. Проте у цьому випадку втрата повноважності безпосередньо залежить від індивідуальної відповідальності та втрати конституційно-правового статусу понад 1/3 суддів від загального складу КСУ.
Свої особливості також має індивідуальна конституційно-правова відповідальність суддів Конституційного Суду України. При цьому, його позитивна відповідальність базується на ст. 18 Закону «Про Конституційний Суд України» у якій передбачено його повноваження: 1) здійснювати попередню підготовку питань, що їх розглядають Велика палата, Сенат, Колегія суддів Конституційного Суду України; 2) брати участь у розгляді справ; 3) можливість публічно висловлювати свою думку щодо суті лише тих справ, у яких Суд уже ухвалив рішення чи надав висновок.
Автор приходить до висновку, що у законодавстві належним чином відображена лише індивідуальна негативна відповідальність суддів Конституційного Суду України, а колегіальна (колективна) негативна конституційно-правова відповідальність органів КСУ потребує додаткової регламентації. Саме тому пропонується у Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачити окремий розділ, у якому слід системно поєднати механізми індивідуальної та колегіальної відповідальності у конституційному провадженні.