Відповідальність за посягання на діяльність суддів за законодавством окремих держав Європейського Союзу

Анотація

У статті здійснено аналіз кримінальних законів окремих держав-членів Європейського Союзу на предмет відображення у них кримінальних правопорушень, пов’язаних з посяганням на діяльність суддів. Зокрема, досліджено кримінальні закони тих країн, які характеризуються найвищим Індексом верховенства права у сфері кримінальної юстиції у 2023 році: Фінляндської Республіки, Королівства Данія, Королівства Швеція, Австрійської Республіки, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Естонія, Королівства Нідерландів та Великого Герцогства Люксембург. Проведене дослідження дозволило порівняти кримінально-правове регулювання відповідної сфери суспільних відносин в Україні та названих державах і висловити певні пропозиції щодо удосконалення чинного Кримінального кодексу України у цій частині.
З’ясовано, що у кримінальних законах Фінляндської Республіки, Королівства Данія, Королівства Швеція та Королівства Нідерландів відсутні спеціальні норми про посягання на діяльність суддів, а «вплив» на суддів у зв’язку з їхньою діяльністю оцінюється як посягання у тій чи іншій формі на діяльність державного службовця. У кримінальних законах Австрійської Республіки та Федеративної Республіки Німеччина містяться спеціальні норми про певні форми посягання на суддів лише окремих судів, які названі як потерпілі в одній статті поряд з іншими спеціальними потерпілими. Лише у кримінальних законах Республіки Естонія та Великого Герцогства Люксембург наявні спеціальні норми про окремі форми посягання на діяльність судді, але у цих нормах суддя перелічений поряд з іншими спеціальними потерпілими.
Те, що у жодному із проаналізованих кримінальних законів держав-членів Європейського Союзу із найвищим Індексом верховенства права у сфері кримінальної юстиції немає окремих норм про посягання на діяльність виключно судді (суддя в них або взагалі прямо не виокремлюється як потерпілий, або може прямо зазначатися в певній статті кримінального закону, але поряд з іншими спеціальними потерпілими), дозволило висловити сумнів в доцільності існування спеціальних норм про посягання на діяльність судді у чинному Кримінальному кодексі України.