Правопорушення працівників карально-репресивних органів СРСР в Станіславській області в 1944-1953 рр.

Автор(и)

  • Сергій Адамович
  • Ярослав Шинкарук
  • Олег Федорчук

DOI:

https://doi.org/10.15330/apiclu.65.4.1-4.17

Ключові слова:

злочини карально-репресивних органів, Станіславська область, депортації, незаконні затримання, позасудові розправи, розбій, бандитизм, майнові зловживання, корупція

Анотація

Радянські карально-репресивні органи в 40-50- х рр. ХХ ст. переслідували ціль знищення будь-якого опору в західноукраїнських землях комуністичній імперській владній системі. Ця мета досягалася шляхом утисків, знищення чи депортації ворожих для комуністів класів заможного селянства, святенництва і національної інтелігенції, придушення збройного опору Української повстанської армії та Організації українських націоналістів. Кадровий склад органів внутрішніх справ і державної безпеки у Станіславській області у переважній більшості мав низький кваліфікаційний і освітній рівень і складався значною мірою не з вихідців з УРСР. Так, у 1947 р. у західних областях УРСР серед 2447 працівників правоохоронних органів місцевих лише було 4%.
Працівники правоохоронних та судових органів вчиняли на території області значну кількість злочинів та правопорушень. У загальній статистиці злочинів, що були вчинені працівниками державних органів влади, переважну більшість становили правопорушення, які були вчинені працівниками правоохоронних органів та судових органів. Загальна кількість працівників радянських правоохоронних органів Західної України, які притягувалися до кримінальної відповідальності за протиправні дії стосовно громадян у 1945–1953 рр., склала понад дві тисячі осіб.
Серед них були випадки незаконних затримань, позасудових розправ, розбою, тортур, бандитизму, крадіжок, привласнення чужого майна, корупції, злочинів на сексуальному ґрунті. У дуже багатьох випадках правопорушення здійснювалися у стані алкогольного сп’яніння. Так, у 1945 р. в Станіславської області, майже 95% злочинів правоохоронцями було скоєно в нетверезому стані. Такий стан з порушеннями «радянської законності» визнавався партійним курівництвом республіки та області, а подекуди навіть отримував неформальну підтримку задля залякування населення області. Фактично радянська правоохоронна система утримувала у своєму середовищі відвертих злочинців навіть з позицій радянської законності.

Опубліковано

2024-04-16

Номер

Розділ

Теоретичні, порівняльні, філософські та історичні засади правого регулювання