КЛАСИФІКАЦІЯ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ ДЛЯ ЦІЛЕЙ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ У ФРАНЦІЇ ТА УКРАЇНІ

Анотація

У статті досліджується трансформаційна роль віртуальних активів, їхній вплив на глобальну фінансову систему та нові методологічні виклики для бухгалтерського обліку. Основна увага приділяється порівнянню правових та облікових засад для криптоактивів у Франції та Україні в контексті регуляторного ландшафту Європейського Союзу та тіньової економіки.

Основною метою дослідження є аналіз регламенту щодо ринків криптоактивів (MiCA), чинного французького законодавства та українських законопроєктів щодо класифікації віртуальних активів з метою пропонування уніфікованої моделі їх класифікації. Крім того, на основі аналізу французького Плану рахунків, дослідження має на меті запропонувати власні аналітичні субрахунки для українського Плану рахунків та змоделювати потенційні бухгалтерські проведення для операцій з віртуальними активами.

Методологія дослідження ґрунтується на системному підході до вивчення економіко-правових явищ. Метод порівняльно-правового аналізу використовується для зіставлення положень MiCA, законів Франції та українських законодавчих ініціатив (таких, як Закон № 2074-IX та Законопроєкт № 10225-д). Для створення уніфікованої моделі класифікації застосовуються синтез і концептуальне моделювання. Бухгалтерське моделювання сприяє інтеграції нових аналітичних рахунків у національні системи та формуванню типових кореспонденцій рахунків, тоді як абстрагування й системне узагальнення використовуються для формулювання концептуальних висновків щодо різних облікових моделей.

У дослідженні розроблено уніфіковану модель класифікації, яка поєднує європейську правову архітектуру - категоризацію активів на токени електронних грошей (EMT), токени, прив’язані до активів (ART), та загальні криптоактиви - зі специфічними національними фіскальними аспектами. Аналіз продемонстрував, що тоді як Франція використовує повністю функціонуючу систему з виділеними фінансовими рахунками (наприклад, рахунок 522 для утримуваних токенів) і спеціальними транзитними рахунками, Україна потребує перехідного концептуального підходу. У статті запропоновано спеціалізовані аналітичні субрахунки в межах української системи (зокрема, до рахунку 127 "Інші нематеріальні активи" для EMT, ART, унікальних криптоактивів та загальних криптоактивів), чітко уникаючи рахунків грошових коштів. Водночас окремо обґрунтовано, що EMT та ART, які згідно зі статтями 39 і 49 MiCA надають держателю договірне право вимоги викупу до емітента, відповідають визначенню фінансового активу і тому перебувають поза сферою дії IAS 38, а також що оцінка за справедливою вартістю, покладена в основу моделі, наразі не передбачена НП(С)БО 8, у зв’язку з чим модель пропонується de lege ferenda разом із пропозицією внести зміни до п. 19 НП(С)БО 8 та наказу № 291. Також було сформовано комплексну матрицю типових бухгалтерських проведень, яка деталізує процедури капіталізації, переоцінки та закриття рахунків для обох юрисдикцій.

Наукова новизна дослідження полягає у синтезі наднаціональних правових норм зі специфічними національними податковими режимами.

У теоретичному плані дослідження долає розрив між абстрактними теоретико-правовими основами та практикою ведення бухгалтерського обліку. Запропонована теоретична модель демонструє, як українські підприємства можуть практично інтегрувати сучасну європейську таксономію та пов'язані з нею фіскальні стимули в межах чинних національних стандартів бухгалтерського обліку (як нематеріальні активи) до моменту офіційного прийняття комплексного спеціалізованого законодавства.