РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА ПРИКЛАДІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація

У статті досліджено регіональний вимір сталого розвитку крізь призму оцінювання екологічної складової забезпечення на прикладі Івано-Франківської області. Обґрунтовано, що екологічна складова сталого розвитку регіону не може розглядатися автономно, оскільки вона безпосередньо пов’язана з економічною структурою території, якістю життя населення, інноваційною активністю, енергетичною безпекою, інвестиційною спроможністю та ефективністю регіонального управління. Метою дослідження є оцінювання ключових тенденцій екологічного розвитку Івано-Франківської області та визначення напрямів її екологічної модернізації у контексті переходу до моделі «зеленої» економіки.

У процесі дослідження використано системний, статистичний, порівняльний, індикаторний методи, а також контент-аналіз стратегічних документів і метод концептуального моделювання. Проаналізовано динаміку викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, показників утворення та поводження з відходами, проблем водокористування, природоохоронних витрат, капітальних інвестицій та витрат на наукові дослідження і розробки. Встановлено, що попри поступове зниження окремих показників екологічного навантаження, область зберігає значну залежність від енергетичного сектору та потребує системної модернізації природоохоронної інфраструктури. Позитивними тенденціями є зростання витрат на наукові дослідження і розробки та збільшення загальних природоохоронних витрат, однак нестабільність капітальних інвестицій обмежує довгостроковий ефект екологічної політики.

Запропоновано концептуальну модель екологічної модернізації Івано-Франківської області, що охоплює декарбонізацію, енергоефективність, розвиток циркулярної економіки, водну безпеку, збереження природного капіталу, сталий туризм, екоінновації та зелене фінансування. Доведено, що екологічна модернізація має розглядатися не лише як інструмент зменшення негативного впливу на довкілля, а як чинник формування нових джерел регіонального зростання, підвищення конкурентоспроможності та посилення стійкості громад.