ПРОСТОРОВІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ УМОВ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • В.Б. Родченко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, ННІ «Каразінська школа бізнесу», кафедра управління та адміністрування, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022 https://orcid.org/0000-0003-0298-4747
  • Г.П. Рекун Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, ННІ «Каразінська школа бізнесу», кафедра управління та адміністрування, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022 https://orcid.org/0000-0002-1734-7364
  • Ю. І. Прус Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, ННІ «Каразінська школа бізнесу», кафедра управління та адміністрування, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022 https://orcid.org/0000-0003-0320-0131

DOI:

https://doi.org/10.15330/apred.1.17.128-143

Ключові слова:

декарбонізація економіки, індустрія 4.0, сервісизація, система управління просторовим капіталом, цифровізація

Анотація

Мета статті полягає в розвитку теоретичних основ та методичних положень трансформації параметрів системи управління просторовим капіталом регіону під впливом глобальних викликів. Проаналізувавши праці провідних науковців та аналітичні матеріали світових дослідницьких центрів, у роботі виокремлено сучасні тенденції розвитку бізнес-структур, обумовлені трансформацією системи управління просторовим капіталом; особливості впливу змін в системі управління просторовим капіталом на процеси реалізації державного врядування та життєдіяльності людини. Серед глобальних викликів трансформації властивостей простору авторами виокремлено цифровізацію, сервісизацію, індустрію 4.0, декарбонізацію економіки. У роботі доведено, що у сукупності саме ці виклики змінюють традиційне розуміння сутності менеджменту як виду управлінської діяльності, що проявляється у переході до концепції напрацювання диференційованих індивідуальних показників ефективності діяльності; перманентного зменшення поляризації між поняттями масове виробництво та якість локальних товарів, робіт, послуг; переходу від масового ринку до мінливого ринку індивідуальних або мікрогруп покупців тощо. Як наслідок, під впливом цих процесів виникають нові системи виробництва (вікіноміка, нові мережеві кооперативи), нові способи доставки товару (віртуальні примірочні, 3D-друк, електронні книги), нові системи власності (економіка дарування та економіка розподіленого користування, безкоштовні та умовно-безкоштовні товари/послуги); нові системи управління (незалежні ради директорів, мультистейкхолдеризм, відсутність ієрархій, колективне лідерство); нові системи фінансування (краудфандинг та «етичний банкінг»); нові системи організації ринку (механізми співконкуренції).

Біографії авторів

В.Б. Родченко , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, ННІ «Каразінська школа бізнесу», кафедра управління та адміністрування, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022

доктор економічних наук, професор

Г.П. Рекун , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, ННІ «Каразінська школа бізнесу», кафедра управління та адміністрування, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022

кандидат економічних наук, доцент

Ю. І. Прус , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, ННІ «Каразінська школа бізнесу», кафедра управління та адміністрування, майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022

старший викладач

Посилання

1. Vayl, P., and S.Vorner. Digital Business Transformation: Changing the Business Model for a Next Generation Organization, Alpina Publisher, 2019.
2. Vernera, I. Statistical Yearbook of Ukraine for 2018, LLC “BEECH-PRINT”, 2019.
3. The state in the smartphone. UkrInform, www.ukrinform.ua/tag-derzava-u-smartfoni. Accessed 28 June 2021.
4. Yegorov, I., and Gryga, V. “Comparative analysis of digitalization indicators in Ukraine and other EU Eastern Partnership countries”. Statistics of Ukraine, no. 3, 2019, pp. 56-62.
5. Oaterval’der, A., and Pin’e, I. Building Business Models: The Strategist and Innovator's Handbook, Alpina Publisher, 2012.
6. The structure of ANO “Digital Economy”, data-economy.ru/organization. Accessed 27 June 2021.
7. E-Government Development Index, www.statista.com/statistics/421580/egdi-e-government-development-index-ranking/. Accessed 26 June 2021.
8. E-Participation Index, egov.unu.edu/news/news/un-egov-survey-2018.html. Accessed 28 June 2021.
9. Institute for the future, http://www.iftf.org/home/. Accessed 28 June 2021.
10. KPMG Route to Digital Business Leadership. 2018, home.kpmg/xx/en/home/insights/2017/09/the-route-to-digital-business-leadership.html. Accessed 27 June 2021.
11. OECD. Recommendation of the Council on Digital Government Strategies. Paris, OECD Publishing. 2014, www.oecd.org/gov/digital-government/Recommendation-digital-government-strategies.pdf. Accessed 26 June 2021.
12. Schvab, K. The fourth industrial revolution, World Economic Forum, 2016.
13. The Low Touch Economy is here to stay, www.boardofinnovation.com/low-touch-economy/. Accessed 27 June 2021.
14. Worldwide Government Indicators, info.worldbank.org /governance/wgi/#home. Accessed 26 June 2021.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-30

Номер

Том 1 № 17 (2021): АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Розділ

Регіональна політика

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).