СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ У ПОСТУЛАТАХ ЕКОНОМІЧНИХ ШКІЛ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ДИСКУРС
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.1.17.153-162Ключові слова:
смарт-спеціалізація, регіон, економічне зростання, збалансоване зростання, новітні технології, технологічні зміниАнотація
В статті проведено огляд сучасних теорій економічного розвитку територій, доцільність врахування яких дасть змогу скоротити розрив між практичною спрямованістю смарт-спеціалізації та її теоретично обґрунтованою концепцією. Метою статті є дослідження еволюції теорій у постулатах економічних шкіл, які формують теоретичний базис смарт-спеціалізації регіонів. Застосування методів логічного узагальнення, аналізу та історичного підходу дало змогу стверджувати, що теоретичне підґрунтя смарт-спеціалізації формують ідеї теорії ендогенного зростання, теоретичні постулати нерівномірного розвитку, окремі позиції теорії креативного класу, інформаційного суспільства, низка положень теорії колективних дій тощо. З’ясовано, що формування теоретичного концепту смарт-спеціалізації регіонів на сучасному етапі пов’язано із актуалізацією теорії ендогенного зростання, ключова ідея якої базується на орієнтації на внутрішні чинники та механізми технологічного прогресу, які в сукупності здатні забезпечити саморозвиток і самовідтворення цілісних соціально-економічних систем. Збалансоване поєднання державного втручання, протекціонізму та стратегічних інвестицій - визначальні детермінанти економічного поступу прихильників теорії «економічного націоналізму», яка переконливо доводить, що тільки завдяки індустріалізації можна досягнути добробуту. Аргументовано, що з кожним роком традиційні чинники економічного зростання втрачають свою вагу, натомість більшого значення набуває креативний клас, а відкритість і спільне використання стають новітніми принципами розвитку соціально-економічних систем. Спільним вираженням аналізованих концепцій є розбудова взаємозв’язків між стейкхолдерами, розбудова і посилення багатостороннього партнерства, комунікації із зовнішніми мережами, формування і просування унікальності регіону. Саме такі домінанти, синергія яких гарантуватиме підприємницьке відкриття та конкурентну перевагу регіону набувають особливої актуальності в існуючих умовах. Проведене дослідження вказує на необхідність застосування ключових положень даних теоретичних концепцій при обґрунтуванні теоретико-методологічного ядра смарт-спеціалізації.
Посилання
2. Belyavtseva, V. V., and D. M. Khrypunova. “Key challenges of implementing the strategy of smart specializations in Ukraine.” Entrepreneurship development in Ukraine: security of economic activity: Materials of the round table, 14 Dec 2018, ndipzir.org.ua/conference/2018/12/14/Beliavtseva_ Khrypunova.pdf. Accessed 11 Jun. 2021
3. Amosha, O., Lyakh, O., Soldak, M., and D.Cherevatskyy. “Institutional determinants of introduction of the concept of smart specialization are an example of old industrial mining regions of Ukraine.” Journal of European Economy, no. 3(66), 2018, pp. 310-344.
4. Kosenkova, T. V. “Prospects for the development of SMART-specialization in the Kharkiv region.” Social economy, vol. 53 (1), 2017, pp. 76-80.
5. Voznyak, H. V. “Theoretical and methodological aspects of forming a model of smart specialization of the regions of Ukraine.” Regional economy, no.2, 2021, pp. 27-36, doi.org/10.36818/1562-0905-2021-2-3.
6. Chykarenko, I. A., and T. V. Mamatova “Smart specialization as a target of strategic development of territorial communities.” Strategic Management: Global Trends and National Peculiarities. Collective monograph. Baltija Publishing, 2019, pp. 406-420.
7. Romer, P. M. “Endogenous Technological Change.” Journal of Political Economy, vol. 98(5), 1990,p.71.
8. Voznyak, H. V. “Financial decentralization and sustainable endogenous growth of regions: formalization of areas of influence.” The world of finance, no.2(59), 2019, pp. 49-59.
9. Romer, P. M. “Growth based on increasing returns due to specialization.” American Economic Review, vol. 77(2), 1987, p. 145.
10. Raytner, E. S. How rich countries became rich… And why poor countries remained poor. Summit book,2019.
11. Florida, R. Homo creatives. How a new class is conquering the world. Our format, 2018.
12. Florida, R. Creative class. People who change the future. Mann, Ivanov and Ferber, 2015.
13. Braczyk, H.-J., Cooke, P., and M. Heidenreich. Regional Innovation Systems: The Role of Governances in a Globalized World, 2nd ed. London, UCL Press, 1998.
14. Asheim, B. T., and L. Coenen. “Knowledge bases and regional innovation systems: Comparing Nordic clusters.” Research policy, vol. 8 (34), 2005, pp. 1173-1190.
15. Isaksen, A., Martin, R., and M. Trippl. “New avenues for regional innovation systems and policy.” New avenues for regional innovation systems – Theoretical advances, empirical cases and policy lessons. Cham, Springer, 2018, pp. 1-19.
16. Isaksen, A., and M.Trippl. “Path development in different regional innovation systems: A conceptual analysis.” Innovation Drivers and Regional Innovation Strategies. New York, London, Routledge, 2016, pp. 78-80.
17. United Nations. Sustainable Development Goals 2016-2030, www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku-tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku. 2016. Accessed 11 Jul. 2021
18. Machlup, F. Production and dissemination of knowledge in the United States. Moscow, Progress, 1966.
19. Toffler, E. Shock of the future. Trans. from English. Moscow, AST Publishing House, 2003.
20. Toffler, E. The third wave. Trans. from English. Moscow, AST Publishing House, 2004.
21. Toffler, E. Metamorphoses of power. Moscow, AST Publishing House, 2002.
22. Stepanenko, V. P. “Information society.” Encyclopedia of Modern Ukraine: electronic version. Kyiv, Institute of Encyclopedic Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2006, esu.com.ua/search_articles.php?id=12462. Accessed 05 Jul. 2021.
23. Buchanan, J. M. “An Economic Theory of Clubs.” Economica, Feb 1965, 32 (125), pp. 1-14.
24. Amosha, O. I. (Ed.), Cherevatskyy, D. Yu., et al. Circular smart specialization of old industrial mining regions of Ukraine. Kyiv, Institute of Industrial Economics, National Academy of Sciences of Ukraine, 2020, pp. 158-159.
25. Olson, M. The logic of collective action: public goods and group theory. Kyiv, Libra, 2004.
26. Tapscott, D., and Williams, E. Wikinomics. How Mass Collaboration Changes Everything. Moscow, Best Business Books, 2009.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
