СПЕЦИФІКА ОРГАНІЗАЦІЇ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА ПОВЕДІНКИ ЛІДЕРА В УМОВАХ ЗМІН
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.2.18.137-145Ключові слова:
внутрішні комунікації, процеси змін, відповідальне лідерствоАнотація
Стаття присвячена визначенню ролі лідера та окресленню основних принципів побудови комунікації з командою в умовах змін. Для досягнення мети дослідження використано метод теоретичного дослідження, загально-логічний та метод узагальнення.
Авторами розглянуто особливості організації внутрішніх комунікацій на підприємстві в умовах змін, які полягають у виокремленні специфічних функцій, що повинні бути представлені у межах цих процесів.
У статті представлено структуру комунікацій в організації, яка використовується у стабільних умовах функціонування підприємства. Окреслено специфічні функції управлінського складу у забезпеченні комунікативної складової у процесі управління підприємством. Виокремлено завдання безпосередніх керівників команд, які вони повинні виконувати задля гармонізації комунікативних процесів у межах окремого підрозділу. Представлено переваги, які отримуються в ситуації правильно організованої внутрішньої комунікації.
У процесі проведеного дослідження виділено специфіку організації комунікативних процесів в умовах змін, особливо непередбачуваних, наприклад, викликаних карантинними обмеженнями, воєнним станом тощо. Визначено, що роль лідера у забезпеченні емоційної стабільності та рівноваги команди є визначальною. Оскільки ситуація змін потребує відповідального лідерства – лідер сповідує цінності організації, готовий бути прикладом для команди, створює передумови для відчуття залученості членів команди тощо, то відповідна поведінка лідера сприяє гуртуванню колективу до спільних дій і зменшує імовірність панічно-депресивних настроїв у членів команди.
На основі проведеного дослідження авторами зроблено висновки, основним з яких є розуміння того, ефективна внутрішня комунікація дозволяє формувати сильні колективи, які об’єднані спільними цінностями: відповідальністю, командним духом, доброчесністю.
Визначено, що в умовах змін внутрішня комунікація повинна виконувати ще одну функцію – підтримуючу, суть якої полягає у збереженні емоційної рівноваги в колективі і виконання якої покладається на лідера як ініціатора комунікативних зв’язків. Лише такий підхід дозволить зменшити опір та знизити рівень напруги у колективі і зробити процес адаптації до змін менш травматичним.
Посилання
2. Pruss, L. R. “Communication Management.” Bulletin of Khmelnytsky National University. Economic sciences, no.1, 2009, рp. 38-41.
3. Rizun, V. V. Theory of mass communication, journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=book.index&book=1. Accessed 1 june 2022.
4. Petruk, N. K. Organization as a social phenomenon: the principles of socio-philosophical analysis. Kyiv, Center for Spiritual Culture, 2004. Filosof, www.filosof.com.ua/Jornel/M_43 /Petruk.htm. Accessed 1 June 2022.
5. Mandzyuk, M. M. “Theoretical recommendations for improving the management of internal organizational communications.” Development Management, no. 4 (101), 2011. pp. 180-182.
6. Shpak, N. O. Fundamentals of communication management of industrial enterprises: monograph. Lviv, Lviv Polytechnic Publishing House, 2011.
7. Shubin, O. O., and I. V. Simenko “Analytical assessment of the quality of organizational communications.” Actual problems of economics, no (103), 2010. pp. 175-184.
8. Badea, M. “Social Media and Organizational Communication.” Proceedings. Social and Behavioral Sciences, no. 149, 2004. pp. 70–75.
9. Kozula, S. Internal communication is an underestimated component of efficiency. publicrelations.pl/komunikacja-wewnetrzna-niedoceniana-skladowa -efektywnosci /. Accessed 1 June 2022.
10. Korzyński, P., and G.Mazurek. “External communication is internal.” Harvard Business Review, no. 3, 2016. pp 22–24.
11. Grinko, T. V., and T. Z. Gviniashvili. “Methodological approaches to the classification of changes in the enterprise.” Business-Inform, no. 11, 2015, pp. 39-44.
12. Stepanenko, S. V., and S. V.Lukashev. “Morphological analysis of the concept of "management of organizational change.” Business-Inform, no.4, 2015, pp. 291−297.
13. Stetsiv, S. R. “Formation of elements of change management system at the enterprise.” Bulletin of Sumy State University. Ser. : Economics, no 4, 2012, pp. 155–163.
14. Salvo, D., and D. Holland. Change Management: the New Way: Easy to Understand; Powerful to Use. Xlibris Corporation, 2012.
15. Reiss, M. Change Management. BoD - Books on Demand, 2012.
16. Balogun, J., Hope, Hailey V., and S. Gustafsson. Exploring Strategic Change. Fourth edition published. Edinburgh Gate, Prentice Hall, 2016.
17. Husar, O. Communicative leadership of heads of educational institutions: a textbook. Kyiv, SE "Scientific and Production Center" Priorities ", 2016.
18. Pashko, L. A. Management leadership as a guarantee of effective functioning of public administration. Administrative reform in Ukraine: current status, problems and prospects: monograph. For the head. ed. NR Nizhnik, NT Goncharuk. Dnipropetrovsk, Monolith, 2009, pp. 255-271.
19. Johansson, Catrin, Miller, Vernon D., and Hamrin Solange. Communicative Leadership. Theories, Concepts and Central Communication Behaviors. DEMICOM, Mid Sweden University, 2011.
20. Griffin, R., and V. Yatsura Fundamentals of Management. Lviv, Bak, 2001.
21. Klimek-Michno, K., and K.Marciniak. “The culture of dialogue replaces the up-and-down communication”. Kompendium HR, Supplement to Personnel and Welfare, no.10, 2017, pp. 108–109.
22. Manual on Internal Communication Planning. Eu4pfm, eu4pfm.com.ua/wp-content/uploads/2021/06/EU4PFM_148x2103mm.pdf. Accessed 2 June 2022.
23. “New normal in internal communications - storytelling for business.” hurma.work, hurma.work/blog/05-2021-new-normal-u-vnutrishnih-komunikacziyah-storiteling-dlya-biznesu/ Accessed 2 JUne 2022.
24. “Internal communications: how to be a "fulcrum" for workers in a sea of uncertainty.” Executives. Magazine for managers, executives.com.ua/vnutrishni-komunikatsii-yak-buty-tochkoiu-opory-dlia-pratsivnykiv-u-mori-nevyznachenosti/ Accessed 2 June 2022.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
