РОЛЬ МИРОТВОРЦІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МІЖНАРОДНОЇ КОЛЕКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

В статті обґрунтовано, що завдання збереження  миру, запобігання збройним конфліктам, не допущення знищення людей під час військових та етнічних протистоянь потребує об’єднання усіх зусиль Світового співтовариства. Розглянуто питання ролі миротворчої діяльності ООН, участі в ній окремих держав, у тому числі й України. Доведено  що війна в Україні, зумовлена військовою агресією РФ,  показала, що світ не став стабільним, оскільки конфлікти спалахують в багатьох країнах, як і в минулі роки. Теперішня війна в Україні, спричинена РФ показала недостатність та малу ефективність підтримки ООН у питанні припинення війни та забезпечені міжнародної безпеки. Встановлено, що історично головна роль НАТО — забезпечення свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв’язання суперечок. Світовий досвід показує, що нейтралітет сьогодні економічно, політично і безпеково невигідний. Обґрунтовано що нові непередбачувані загрози та виклики безпеці ставлять перед кожною цивілізованою країною проблему вибору: військовий нейтралітет чи участь у системі колективної безпеки. Проти спільної загрози потрібні спільні дії. Характер загрози змінився, необхідні для боротьби з нею засоби – теж, однак принцип залишився тим же самим – колективна оборона країн, об’єднаних спільними цінностями. Акцентовано увагу на тому, що сьогодні українці  засвоюють урок: мирні угоди, підписані урядами, які беруть участь або заохочують до масових порушень прав людини, не мають цінності і не можуть бути реалізовані практично. Доведено, що у такій ситуації не доцільно підтримувати мир за взаємною згодою, його потрібно вирішувати спільними діями. У процесі дослідження автори використовували методи історичного підходу, порівняння, теоретичного узагальнення опису, конкретизації, формалізації, формування пропозицій, надання висновків та узагальнень.