ПРОБЛЕМА НАУКОВОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.2.18.239-247Ключові слова:
цифрова економіка, інформаційне суспільство, інформаційна економіка, інноваційна економіка, економіка знань, інформаційні технології, інформація, знання, інтелектуальні ресурсиАнотація
Мета статті – конкретизація місця цифрової економіки в широкому термінологічному просторі. Для досягнення поставленої мети використано загально наукові та специфічні методи дослідження: метод контент-аналізу й монографічний метод – для вивчення наукових підходів до тлумачення різних типів та видів економічних систем; методи синтезу та систематизації – для узагальнення результатів дослідження дефініцій, сформульованих іноземними й українськими вченими; методи наукового абстрагування та аналізу – для виявлення схожих рис і відмінностей у наукових підходах. Дослідження тенденцій розвитку й особливостей цифрової економіки потребує першочергового визначення її сутності, а, відповідно, вивчення наявних наукових підходів до трактування. У статті проаналізовано деякі наукові підходи до трактування сутності інформаційного суспільства, інформаційної економіки, економіки знань, інноваційної економіки, а також виокремлено їхні основні характеристики. Проведене дослідження дозволило співвіднести поняття цифрової економіки з наведеними вище категоріями, показати їх взаємозалежність або підпорядкованість. Акцент у статті поставлено на визначенні синонімічних понять та термінів, що є пов’язаними між собою. Це дозволило виокремити цифрову економіку як повністю самостійну економічну категорію, що трактується як новий тип економічної системи, у межах якої процеси виробництва, обміну, розподілу та споживання базуються на сучасних інформаційних технологіях, а основні суб’єкти якої спроможні до генерації, трансферу та ефективного використання інформаційних ресурсів. Автор доходить висновку, що цифрова економіка – це такий тип економічної системи, що ґрунтується на інформації, базованій на знаннях і генерованій інтелектуальними ресурсами, а також визначається розвитком інноваційних інформаційних технологій, впровадження яких у діяльність господарюючих суб’єктів спричинює трансформацію їх бізнес-моделей, економічних процесів і каналів комунікації зі стейкхолдерами. Перспективами подальших досліджень визначено дослідження основних факторів розвитку цифрової економіки.
Посилання
2. Toffler, Э. Metamorphoses of power. AST, 2002.
3. Toffler, Э. The Third Wave. AST, 2004.
4. Bell, D. The Coming Post-Industrial Society. Experience of social forecasting. Academia, 1999.
5. Masuda, Y. The Information Society as Postindustrial Society. Washington: Word Future Soc., 1983.
6. Drucker, P. The new realities. Oxford, 1996.
7. Draker, P. (1990). “Postcapitalist society.” New post-industrial wave in the West: an anthology, p. 70-98.
8. Kastels, M. The Information Age: Society and Culture. Ttrans. O.I. Shkaratana. HU VShE, 2000.
9. Schiller, Herbert I. et. al. The Ideology of International Communications. New York: Institute of Media Analysis, 1992.
10. Uebster, F., Vartanova, E.L. (Ed.). Theory of the information society. Ttrans. M.V. Arapov, N.V. Malykhyna. Aspekt Press, 2004.
11. Aristova, I.V., Bandurka, O.M. (Ed.). State information policy: organizational and legal aspects. Universytet vnutrishnikh sprav, 2000.
12. Danylian, V.O. Information society and prospects of its development in Ukraine (socio-philosophical analysis). Pravo, 2008.
13. Ilhanaeva, V.A. Social communications (theory, methodology, activity): dictionary-reference book. KP «Horodskaia typohrafyia», 2009.
14. Bebyk, V.M. “Socio-communication praxeology: concepts and methodologies.” Information and law, no. 2, 2011, pp. 53-60
15. Shkarlet, S.M., Dubyna, M.V. “Identification of the essence of the information economy.” Problems and prospects of economics and management, no. 1(9), 2017, pp. 99-104.
16. Kotelevets, D. “Scientific approaches to the interpretation of the essence of the digital economy.” Scientific Bulletin of Odessa National University of Economics, no. 9-10(286-287), 2021, pp. 72-77.
17. Cambridge Business English; Dictionary Cambridge University Press. http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/information-economy.
18. Oxford Dictionary. https://en.oxforddictionaries.com/definition/information_
19. Economic dictionary-reference book. http://subject.com.ua /economic/ dict/363.
20. Porat, M. U. The Information Economy. Nine volumes. Office of Telecommunication, US Department of Commerce. Washington. 1977.
21. Machlup, F. The Production and Distribution of Knowledge in the United States. NJ.: Princeton, 1962.
22. Maslov, A.O. “Theory of information economics as an alternative paradigm of modern orthodoxy.” Paradigmatic shifts in the economic theory of the XXI century: materials of the International scientific-practical conference (pp. 115-119). Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka. 2012. http:econom.kiev.ua/paradigm_et/conf_materials.pdf.
23. Pleskach, V.L., Zatonatska, T.H. E-Commerce. Znannia, 2007.
24. Melnychuk, O. “Development of e-commerce in the structure of the information economy of Ukraine.” Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv, no. 8(161), 2014, pp. 93-97.
25. Chala, O.V. “Essential aspects of the information economy.” Bulletin of Transport Economics and Industry, no. 40, 2012, pp. 76-79.
26. Nikolaiev, Ye.B. “On the subject of information theory.” Problems of formation of the new economy of the XXI century: materials of the III International scientific-practical. Conference, Vol. 1: National development strategies in the context of globalization, 2010, pp. 59-61.
27. Dubyna, M., Popelo, O., Tarasenko, O. “Institutional transformations of the financial system of Ukraine in the conditions of digital economy development.” Problems and prospects of economics and management, no. 1(25), 2021, pp. 91-110.
28. Heiets, V. “The nature of transitional processes to the knowledge economy.” Ukraine economy, no. 4, 2004, pp. 4-14.
29. Fedulova, L.I. “Conceptual foundations of the knowledge economy.” Economic theory, no. 2, 2008, pp. 37-59.
30. Bilotserkivets, V.V., Liashenko, A.V. New Economics: Essence and Genesis. Sich, 2007.
31. Sainchuk, D.V. “The service sector as a priority area of economic development in the transition to a knowledge economy.” Collection of scientific works "Economic Sciences", 2010, pp. 45-53. http://zbirnuk.bukuniver.edu.ua/issue_articles/9_1.pdf.
32. Tyshchenko, V.F. Theoretical support for the development of the knowledge economy through public-private partnership in the regions of Ukraine [Doctor dissertation]. Kharkiv, 2016.
33. Delyia, V.P. Innovative economy and sustainable development. De-Po, 2011.
34. Syzonenko, V.O. “Financing of innovation-oriented economy in terms of institutional uncertainty.” Finance of Ukraine, no. 5, 2013, pp. 80–89.
35. Kraus N.M. Innovative economy in the globalized world: institutional basis of formation and trajectory of development. Ahrar Media Hrup, 2019.
36. Kholiavko, N. Systematization of Scientific Approaches to the Interpretation of Information Economy. Baltic Journal of Economic Studies, no. 3(4), 2017, pp. 157-164.
37. Lipkan, V. A. (Ed.), V.A., Zalizniak, V.A. Systematization of information legislation of Ukraine. FOP O. S. Lipkan, 2012.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
