МОДЕРНІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЙ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ КРАЇН НАТО В УМОВАХ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.1.20.63-74Ключові слова:
оборонно-промисловий комплекс (ОПК), НАТО, Україна, росія, війна, модернізація, стратегія, пріоритети, механізмиАнотація
Дана стаття присвячена визначенню пріоритетів та механізмів модернізації стратегій оборонно-промислового комплексу країн НАТО, ураховуючи нові геополітичні виклики. Російська агресія проти України продемонструвала нові загрози євроатлантичній безпеці, що зумовило потребу для держав Північно-Атлантичного Альянсу в пошуку механізмів підсилення їх спроможності відповідати цим викликам.
Метою даної статті є розкриття пріоритетів та механізмів модернізації стратегій ОПК країн НАТО в умовах сучасних геополітичних викликів.
Для дослідження даної проблематики було використано комплекс методів, а саме: аналіз і синтез, емпірико-статистичний аналіз; компаративний аналіз; систематизації. На основі даних міжнародних організацій ідентифіковано вектори розвитку та модернізації оборонної промисловості країн НАТО, ураховуючи особливості війни між росією та Україною.
Результатами дослідження є розкриття змісту та особливостей виконання нової стратегії «Build Allied», яка спрямована на зміцнення та забезпечення більш потужної промислової бази Північно-Атлантичного Альянсу. Визначено, що інструментом для реалізації цього амбітного завдання є механізм розвитку та поглиблення міжнародних стратегічних партнерств. Промислова та науково-технічна колаборація партнерів у сфері виробництва сучасної зброї створить передумови для формування гнучких та ефективних виробничо-збутових систем, адаптивних як до сучасних, так і майбутніх глобальних викликів. Визначено, що особливим напрямком перспективної співпраці можуть стати квантові технології. Вони здатні зробити унікальний внесок у розвиток галузей обчислень та зв’язку. Ці нові технологічні та управлінські можливості визначаються тим, що в сучасних умовах за межами Альянсу близькі аналоги відсутні, що може стати значущою стратегічною перевагою.
Теоретична значимість дослідження полягає в розширенні знань про сучасний стан ОПК країн НАТО, висвітлюючи його сильні та слабкі сторони, можливості та загрози, з якими він стикається в контексті війни в Україні. Систематизація та розкриття існуючих та пропонованих механізмів модернізації стратегій ОПК може слугувати основою для подальшого аналізу впливу зовнішніх факторів на модернізаційні процеси в стратегічних секторах економіки держав Альянсу. Практична цінність зумовлена пошуком нових регуляторних механізмів посилення позицій НАТО на міжнародній арені в умовах загострення геополітичного суперництва у розрізі війни України та рф.
Перспективи подальших досліджень можна вбачати у визначенні ефективних стратегій для розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу, механізмів інтеграції вітчизняних підприємств в міжнародні виробничо-збутові мережі продукції військового призначення за участі держав – членів НАТО, що є одним з ключових факторів перемоги України у війні з рф.
Посилання
Becker, J., Duda, M., and D. Lute. “From context to concept: history and strategic environment for NATO’s 2022 strategic concept.” Defence Studies, no. 22 (3), 2022, https://doi.org/10.1080/14702436.2022.2082959.
Becker, J. ”Defence spending, burden-sharing and strategy in NATO’s Black Sea littoral states: domestic, regional, and international systemic factor.” Southeast European and Black Sea Studies, no. 21:3, 2021, https://doi.org/10.1080/14683857.2021.1906942.
Blessing, J., Kjellström, K., and E.Ewers Peters. NATO 2030: Towards a New Strategic Concept and Beyond. Washington, DC: Foreign Policy Institute/Henry A. Kissinger Center for Global Affairs, Johns Hopkins University SAIS, 2021.
Cordesman, А. “NATO Force Planning: Rethinking the Defense Industrial Base.” Сenter for Strategic and International Studies, www.csis.org/analysis/nato-force-planning-rethinking-defense-industrial-base. Accessed 25 Feb. 2024.
DoD Directive 5000.01. The Defense Acquisition System, change 1 effective. 28 July 2022. Washington Headquarters Services, www.esd.whs.mil/Portals/54/Documents/DD/issuances/dodd/500001p.pdf. Accessed 25 Feb. 2024.
“Evolved Sea Sparrow Missile (ESSM).” 3 July 2020. Naval Technology, www.naval-technology.com/projects/evolved-sea-sparrow-missile-essm/ Accessed 28 Feb. 2024.
Mcginn, J. G., and M. T. Roche. “A «Build Allied» Approach to Increase Industrial Base Capacity.” 22 June 2023. Baroni Center for Government Contracting, papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4716919. Accessed 28 Feb. 2024.
“Multinational Multi Role Tanker Transport (MRTT) Fleet (MMF).” NATO Support and Procurement Agency, www.nspa.nato.int/about/life-cycle-management/MMF. Accessed 28 Feb. 2024.
“Multi-Role Tanker Transport Fleet (MMF) expands significantly.” 25 September 2017. European Defence Agency, eda.europa.eu/news-and-events/news/2017/09/25/multi-role-tanker-transport-fleet-(mmf)-expands-significantly. Accessed 28 Feb. 2024.
“Alliance Ground Surveillance (AGS).” 20 July 2022. North Atlantic Treaty Organization, www.nato.int/cps/en/natohq/topics_48892.htm. Accessed 2 Feb. 2024.
North Atlantic Treaty Organization. Funding NATO. 14 February 2024, www.nato.int/cps/en/natohq/topics_67655.htm. Accessed 28 Feb. 2024.
“NATO Sea Sparrow Surface Missile System Project.” North Atlantic Treaty Organization, www.natoseasparrow.org/ Accessed 28 Feb. 2024.
“Summary of NATO’s Quantum Technologies Strategy.” 16 January 2024. North Atlantic Treaty Organization, www.nato.int/cps/en/natohq/official_texts_221777.htm. Accessed 28 Feb. 2024.
Polyakova, А., Lucas, Е., Boulègue, М., Sendak, С., Kindsvater, С., Kuz, І., and S.Stone. ”A New Vision for the Transatlantic Alliance: The Future of European Security, the United States, and the World Order after Russia’s War in Ukraine”. The Center for European Policy Analysis (CEPA), 2023, cepa.org/comprehensive-reports/a-new-vision-for-the-transatlantic-alliance-the-future-of-european-security-the-united-states-and-the-world-order-after-russias-war-in-ukraine/ Accessed 28 Feb. 2024.
Stanley-Lockman, Z., and H. C.Edward. “An Artificial Intelligence Strategy for NATO,” NATO Review, 2022, www.nato.int/docu/review/articles/2021/10/25/an-artificial-intelligence-strategy-for-nato/index.html. Accessed 28 Feb. 2024.
“Combined defense expenditure of NATO countries from 2014 to 2023.” Statista, www.statista.com/statistics/1293301/combined-defense-expenditures-nato/#:~:text=The%20combined%20defense%20expenditure%20for%20members%20of%20NATO,spent%20on%20defense%20during%20the%20provided%20time%20period. Accessed 28 Feb. 2024.
“Quantum Technology 2022 Investment Update – Key Trends And Players.” The Quantum Insider, thequantuminsider.com/2023/02/17/quantum-technology-2022-investment-update-key-trends-and-players/ Accessed 28 Feb. 2024.
Wille, J. H., Zimmermann, А., Kutschera, H.-J., Keller, А., and N. Reiff. A Growth Plan for the European Defense Industry, 2021. Strategy&, www.strategyand.pwc.com/de/en/industries/aerospace-defense/a-growth-plan-for-the-european-defense-industry/growth-plan-for-the-european-defense-industry.pdf. Accessed 28 Feb. 2024.
Brezhneva, T.V. “Resilience as a key element of NATO’s collective defense.” Strategic priorities, no. 3 (44), 2017, pp. 12-20.
Misiura, A.O., and V.O. Palyvoda. Conceptual approaches of NATO and the EU to ensuring the stability of the state and society in the field of national security, Kyiv, NISD, 2018, niss.gov.ua/sites/default/files/2018-04/NATO-ES-stiykist-59383.pdf. Accessed 28 Feb. 2024.
Khmara, O.P. “International production networks in the military-industrial complex.” Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series "International Relations", no. 1, 2016, pp. 70-76.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).