РЕЛОКАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ З РФ

Анотація

В статті досліджуються чинники та тенденції релокації вітчизняних компаній до країн ЄС та інших регіонів у зв'язку з розгортанням активним військових дій на території України. Метою дослідження є аналіз особливостей релокації українських компаній до країн ЄС у контексті війни з рф. В перебігу дослідження було використано як загально-наукові, так і спеціальні методи, зокрема аналізу та синтезу, елементи компаративного аналізу, емпірико-статистичний метод, підходи інституціоналістського аналізу.

На основі узагальнення сучасних праць вітчизняних та зарубіжних науковців визначено, що в практиці міжнародного бізнесу можна спостерігати процеси суперечливої взаємодії стратегій офшорингу та решорингу. Це у свою чергу змінює підходи до зовнішньої релокації національного бізнесу під впливом нових чинників, а саме активізації гасел неопротекціонізму в умовах COVID-19 та загострення геополітичних конфліктів. Зазначено, що чинники релокації вітчизняного бізнесу у більшості випадків зумовлюється впливом військових дій та їх деструктивними наслідками. Розглянуто фактори, що спонукають українські компанії до релокації як всередині країни, так і за її межі. Аналіз геопросторової структури переміщень вітчизняного бізнесу показав, що для зовнішньої релокації українські підприємці найбільше обирають країни ЄС. Ідентифіковано переваги та ризики, з якими стикається вітчизняний бізнес в новому для себе середовищі.  Ознайомлення із кейсом вітчизняної компанії Ajax Systems, яка обрала в якості місця локації свого бізнесу Туреччину, показало, що додатковим фактором на користь вибору конкретного ринку є фіскальні переваги  та наявність відповідної секторальної інфраструктури для ведення бізнесу.

Теоретична значимість дослідження полягає в поглибленні теоретичного розуміння процесів глобалізації та міжнародного підприємництва в новітню добу, а також в отриманні додаткового знання щодо механізмів стратегічного менеджменту в частині чинників впливу на міжнародну економічну експансію компаній в умовах загострення геополітичних конфліктів.

Практична цінність  дослідження пов’язана із визначенням  мотивації українського бізнесу при виборі конкретних країн релокації. Розуміння пріоритетності чинників інституційного середовища на основі виявлення географічної структури вибору зарубіжного ринку може слугувати основою для підвищення ефективності регуляторної системи сучасної України за  галузевими напрямками. 

Перспективи подальших досліджень розглядаються в контексті оцінки рівня та джерел конкурентоспроможності українських підприємств в новому середовищі та можливостей імплементації успішних практик їх міжнародної підприємницької діяльності  у вітчизняне регуляторне та підприємницьке середовище