ТРАНСКОРДОННИЙ ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ТЕХНОГЛОБАЛІЗМУ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.1.21.134-147Ключові слова:
техноглобалізм, міжнародний науково-технологічний обмін, транскордонний трансфер технологій, аутсорсинг, інноваційна інфраструктураАнотація
Метою дослідження є аналіз особливостей транскордонного трансферу технологій в умовах техноглобалізму, визначення його впливу на розвиток глобальної інноваційної екосистеми та формулювання рекомендацій для оптимізації механізмів міжнародного науково-технологічного обміну. Методологія дослідження передбачає використання комплексного підходу, що включає порівняльний аналіз щодо вивчення процесів транскордонного трансферу технологій у контексті техноглобалізму. Для визначення ключових факторів, що впливають на ефективність транскордонного трансферу технологій в умовах техноглобалізму, було проведено аналіз чинників таких як рівень інфраструктури, політичні умови та правові бар'єри.
Побудовано матрицю SWOT-аналізу транскордонного трансферу технологій в умовах техноглобалізму, яка довела, що цей процес має значний потенціал для розвитку світової економіки, але й містить певні ризики: нерівність у доступі до технологій, правові бар'єри, залежність від іноземних технологій. Обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення політики та стратегій транскордонного трансферу технологій в умовах техноглобалізму: розвиток правової та регуляторної інфраструктури, стимулювання інвестицій у науково-дослідні та інноваційні проекти, покращення доступу до технологій для країн, що розвиваються, підвищення рівня освіти та навичок у сфері інновацій та технологій, сприяння співпраці між країнами та приватними компаніями, розвиток інфраструктури для трансферу технологій.
Дослідження транскордонного трансферу технологій в умовах техноглобалізму має важливе практичне значення для формування ефективної політики в галузі інновацій та розвитку національних економік. Результати можуть бути використані для удосконалення механізмів міжнародного співробітництва та технологічного обміну між країнами: знизити технологічну відсталість та прискорити інтеграцію новітніх технологій в промислові процеси. Крім того, вивчення трансферу технологій сприяє створенню сприятливих умов для інвестицій та розвитку високотехнологічних секторів економіки.
Посилання
Borisov, I.V. “Prospects for the development of the country's innovation infrastructure in the context of industry 4.0”. Law and Innovation, no. 3(39), 2022, рр. 23-29, https://doi.org/10.37772/2518-1718-2022-3(39)-3.
Stolyarchuk, Ya.M., et al. The global intellectual property market: scale, structure, institutions: monograph. KNEU, 2016.
Kolesnyk, M., Kryvytska, N., and Ya. Tertychnyy. “The role of innovation infrastructure in the strategic development of enterprises in the context of European integration processes.” Innovative Economy, no. 4, 2025, рр. 111-117, inneco.org/index.php/innecoua/article/view/1363. Аccessed 14 Mar. 2025
Kraus, N. M. Innovative economy in a globalized world: institutional basis of formation and trajectory of development: monograph. Agrar Media Group, 2019.
Martynenko, M., Tomakh, V., and V.Komandrovska. “Development of innovation infrastructure for achieving company success.” Scientific perspectives, no. 9(39), 2023, рр. 381-391, https://doi.org/10.52058/2708-7530-2023-9(39)-381-391.
Oleksenko, L. V. “Innovative infrastructure as a factor in activating innovation activity in leading countries of the world.” Economic Management: Theory and Practice: Collection of Scientific Proceedings Kyiv: Institute of Industrial Engineering of the National Academy of Sciences, 2020, рр. 223-242, https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.223-242.
Povoroznyk, M.Yu. “Corporate Innovation Clusters of the National Bank of Ukraine.” Economic Space, no. 196, 2024, рр. 73-77, https://doi.org/10.30838/EP.196.73-77.
Povoroznyk, M. “Transnationalization as a Regulator of International Technical Division of Labor in the Environment of Cross-Border Movement of Patents and Licenses.” Economic Space, no. 182, 2022, рр. 17-22, https://doi.org/10.32782/2224-6282/182-2.
Portnoy, E. “Innovative activity of enterprises in the context of digital transformation.” Digital economy and economic security, no. 6 (15), 2024, рр. 31-38, https://doi.org/10.32782/dees.15-5.
Janasz, Krzysztof, Ślusarczyk, Beata, and Joanna Wiśniewska. “Facilitating technology transfer processes in a cross-border region - a case study of SMEs in the West Pomeranian Voivodeship and the Land of Brandenburg.” Administration & Public Management Review, vol 175, issue 1, 2024, рp. 25, 10.24818/amp/2024.42-02
Rong, K., Ling, Y., Yang, T. et al. “Cross-border data transfer: patterns and discrepancies.” J Int Bus Policy, no. 8, 2025, рр. 10–32, https://doi.org/10.1057/s42214-025-00209-7.
Hong, E., Shin, J.-K., Zou, H. “Cross-border mergers and acquisitions from emerging economy firms: a new channel for technology augmentation”. International Journal of Development Issues, vol. 23, no. 2, 2024, рp. 282-303, https://doi.org/10.1108/IJDI-03-2023-0083.
WIPO IP Facts and Figures 2024, tind.wipo.int/record/57723?v=pdf. Аccessd 01 April 2025.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).